Ухвала суду № 135121208, 23.03.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/884/26

Провадження № 2-а/626/13/2026

У Х В А Л А

23.03.2026 м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Дудченко В.О., отримавши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича звернувся до Берестинського районного суду Харківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 КАС України, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали вказаного адміністративного позову приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з таких підстав.

Ч. 2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З матеріалів позову вбачається, що оскаржувані постанови №470 та № 471 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ухвалена 04.09.2025 року та за ч. 3 ст. 210 КУпАП ухвалена 04.09.2025 року.

В позовній заяві позивач просить поновити строк на звернення до суду за захистом своїх прав, зазначаючи, що копії постанов №470 та №471 від 04.09.2025 позивачу вручені не були і про їх існування від дізнався коли державним виконавцем в рамках примусового виконання було арештовано його рахунки.

30.01.2026 між позивачем та адвокатом Ільїчовим С.Д. було укладено договір про надання правничої допомоги, після чого представником позивача було направлено до державного виконавця Чорноморського ВДВС в Одеському районі Одеської області ОМУ МЮУ заяву в інтересах ОСОБА_1 про визначення рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 поточним рахунком у виконавчому провадженні №80120412, №80120514, з метою зняття накладеного виконавцем арешту.

Також, з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в тому числі і з копіями оскаржуваних постанов №470 та №471 представником позивача було направлено адвокатський запит до Чорноморського ВДВС в Одеському районі Одеської області ОМУ МЮУ.

Копії матеріалів виконавчого провадження №80120412, №80120514 були надані представнику після 05.02.2026. До вказаного моменту позивач перебував в умовах об`єктивної необізнаності щодо змісту оскаржуваних постанов №470 та №471, що унеможливлювало формування будь-яких заперечень.

Подальший процес підготовки позовної заяви був суттєво ускладнений сукупністю поважних причин, що мали характер непереборних перешкод. Зокрема, у період з 11.02.2026 року по 16.02.2026 року представник позивача перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, що позбавляло фізичної можливості виконувати професійні обов`язки.

Крім того, значний обсяг інформації, що містився у матеріалах двох виконавчих проваджень, потребував тривалого часу для системного аналізу та їх опрацювання з метою формування належної позиції захисту.

В зв`язку з чим просить також врахувати, що підготовка проєкту позовної заяви та додатків до неї відбувалася в умовах систематичних та тривалих вимкнень електроенергії на території м. Одеси, що суттєво вплинуло на стабільність роботи представника.

Просить суд прийняти до уваги зазначені причини пропуску строку оскарження вищевказаних постанов, визнати їх поважними та поновити пропущений строк для оскарження постанов.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2ст. 286 КАС України).

Оскільки предметом оскарження є постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, застосуванню підлягає десятиденний строк звернення до суду з позовом з дня ухвалення відповідної постанови.

Як слідує із поданих позивачем матеріалів, оскаржувані постанови винесено 04.09.2025 року, а з адміністративним позовом звернувся до суду 19.03.2026 року, тобто поза встановленого чинним законодавством строку для оскарження даного виду рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Втім, за правилами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, на виконання вказаної норми, представник позивача в прохальній частині адміністративного позову просить поновити строк на звернення до суду за захистом прав позивача, в якій зазначає причиною пропуску строку звернення до суду для оскарження винесених відносно позивача постанов від 04.09.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та ч.3 ст. 210-1 КУпАП саме те, що позивач не був присутній при ухваленні вказаних постанов та представник позивача отримав її лише після 05.02.2026 року.

При цьому відсутні будь-які докази того, що позивач отримав оскаржувані постанови лише 05.02.2026 року.

Крім того, як вбачається із змісту долученої представником позивача копії оскаржуваної постанови № 470 від 04.09.2025 року, 28.08.2025 року о 07:49 у ІНФОРМАЦІЯ_3 під час перевірки відомостей (персональних та службових даних), узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, було встановлено факт порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 , який у зазначений час перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому у матеріалах відсутні відомості про те, що позивач вживав розумних заходів для з`ясування результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього в період з 28.08.2025 року до дня, коли він отримав чи стало йому відомо про наявність даних постанов.

Навпаки з матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що позивач почав цікавитись результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення лише після відкриття виконавчого провадження 29.01.2026 року.

Крім того, з 30.01.2026 року, моменту укладення договору про надання правничої допомоги між позивачем та адвокатом Ільїчовим С.Д., до часу звернення до суду з позовом, а саме 19.03.2026 року пройшло майже два місці.

Крім того посилання представника позивача на те, що у період з 11.02.2026 року по 16.02.2026 року представник позивача перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, що позбавляло фізичної можливості виконувати професійні обов`язки не підтверджені належними доказами.

Також не заслуговують на увагу посилання представника позивача на значний обсяг інформації, що містився у матеріалах двох виконавчих проваджень, шо потребував тривалого часу для системного аналізу та їх опрацювання з метою формування належної позиції захисту, так як матеріали виконавчих проваджень, які надані до позовної заяви складають декілька аркушів.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання представника позивача, що підготовка проєкту позовної заяви та додатків до неї відбувалася в умовах систематичних та тривалих вимкнень електроенергії на території м. Одеси, що суттєво вплинуло на стабільність роботи представника, так як адвокат повинен бути обізнаний щодо строків оскарження постанов про адміністративні правопорушення.

Відповідних доказів на підтвердження існування обставин, які об`єктивно унеможливили подання ним позовної заяви у визначений законом строк, суду також надано не було.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі №420/1813/19, до поважних причин пропуску процесуальних строків відносяться обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Згідно з правовим висновком п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23 поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Отже, представником позивача не доведено поважність причин пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом, а тому клопотання про поновлення стороку не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 123 КАС України зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки представник позивача звернувся до суду з позовною заявою із пропуском встановленого законом строку, підстави вказані представником позивача у заяві, з яких були пропущені строки звернення до суду з позовом визнані судом неповажними, а отже суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає залишенню без руху.

Разом з цим, суд роз`яснює, що позивачу необхідно надати суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку.

При цьому суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.50) визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 123 КАС України, якщо після отримання даної ухвали, позивачем не буде подано заяву у встановлений законом строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, дана позовна заява буде повернута позивачу.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3328 гривень.

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження №11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Частиною 3 ст.4 цього Закону визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 532 грн. 48 коп.

Документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону позивачем не надано.

Тому позивачу та його представнику потрібно сплатити судовий збір у розмірі 532,48 грн на рахунок: населений пункт Берестинський районний суд Харківської області/Красноградська міська ТГ, отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Красноград/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA038999980313191206000020611, класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: «Без деталізації за відомчою ознакою».

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вважаю, що за таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171 КАС України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушеннязалишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя