Рішення № 135120991, 20.03.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4847/25

провадження № 2/610/747/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря Черепахи А.А.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/4847/25 (провадження № 2/610/747/2026) за позовом Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2025 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з управління побутовими відходами у розмірі 4357,35 грн., 203,15 грн пені, 509,45 грн інфляційні втрати, 166,92 грн 3 % річних, 3028 грн судового збору та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що послуги з управління побутовими відходами надаються ПЖКГ "Донецьке", зокрема на території с. П`ятигірське Ізюмського району Харківської області з 01.02.2023 на підставі відповідних рішень Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області. Відповідач є споживачем послуг з управління побутовими відходами на підставі типових індивідуальних договорів від 09.03.2023, 11.04.2024 та 15.05.2025, укладених між сторонами, за адресою: АДРЕСА_1 . Фактом приєднання відповідача до умов договору про надання послуг з управління побутовими відходами (акцептуванням договору) в даному випадку є фактичне отримання послуги. Такі дії зі сторони боржника свідчать про прийняття ним пропозиції щодо укладення договору відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України та визнання своїх зобов`язань перед надавачем послуг з управління побутовими відходами, яким є відповідач. Після опублікування вказаних вище типових договорів відповідач не звертався до позивача із заявами про незгоду з їхніми умовами. Нарахування за надані позивачем послуги з управління побутовими відходами здійснювалося за тарифами, затвердженими відповідними рішеннями Донецької селищної територіальної громади.

Несплата відповідачем наданих позивачем послуг за період з 01.02.2023 до 31.10.2025 у визначені договором строки стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 19.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

26.01.2026 засобом поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий відповідачкою 23.01.2026, у якому зазначила, що позовні вимоги не визнає та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Крім того, просила покласти судові витрати на позивача.

На обґрунтування відзиву зазначила, що з її сторони відсутні будь-які дії щодо акцепту договору на отримання послуг підприємства, вказану дію вона не вчиняла, заяву-приєднання до договору не отримувала. Вбачає в діях позивача ознаки агресивної та нечесної підприємницької практики. Вказала, що позивачем не надано жодного письмового доказу в підтвердження вимог. Крім того, жоден з доданих копії документів до позовної заяви не оформлено відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах».

Крім того, відповідачка заперечувала правомірність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги з огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206.

Заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу 10 000 грн відповідачка вважає недоведеним (а.с. 128-157).

01.02.2026 представник позивача подала відповідь на відзив, яка надійшла до суду у системі Електронний суд 02.02.2026. Представник позивача просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зазначила, що Позивач надає послуги населенню з управління твердими побутовими відходами, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Далі - Реєстр) не зареєстрований вид такої діяльності. Дане твердження не відповідає дійсності за наступних підстав.

По-перше, у реєстрі зареєстровано такий вид діяльності Позивача, як 38.11 «Збирання безпечних відходів», що включає у себе: збирання безпечних твердих побутових і промислових відходів у місцях їх накопичення, сміттєвих контейнерах, ємностях тощо та змішаних відновлюваних матеріалів, збирання матеріалів, придатних для вторинного використання, збирання сміття з урн у громадських місцях, збирання будівельних відходів та відходів розбирання будівель, збирання та видалення сміття, такого як щітки та щебінь, збирання відходів текстильного виробництва, діяльність з вивезення безпечних відходів у місця їх перероблення.

Відповідно до п.в ч.1 ст.21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечували організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів, а з 09.07.2023 відповідно до п.3 ч.2 ст.26 Закону України «Про управління відходами» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить визначення у встановленому порядку суб`єктів господарювання, які здійснюють збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Підприємство житлово-комунального господарства «Донецьке» (Далі - Позивач) було визнано виконавцем послуг з управління побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, селище П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області: рішенням XXXVI сесії VIII скликання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області №1650-VIII від 25.01.2023 «Про затвердження Протоколу конкурсної комісії по визначенню виконавця послуг з поводження побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, селище П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області», рішенням LIII сесії VIII скликання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області №2372-VIII від 27.02.2024 «Про визначення виконавця послуг з управління побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, селище П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади», рішенням виконавчого комітету Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області №296 від 27.03.2025 «Про затвердження Протоколу засідання конкурсної комісії по визначенню виконавця послуг з управління побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, селище П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади». Таким чином Позивач надає послуги з управління побутовими відходами смт Донець, смт Андріївка, селище П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області з 01.02.2023 дотепер.

Наступною підставою для відмови у задоволенні позову Відповідач вважає той факт, що Позивач, нібито «ігнорує визначення свободи укладення договору, перекручуючи суть вчинення акцепту оферти та зловживає статтями 633, 634, 641, 642 ЦК України, примушує до цивільних зобов`язань, навіть не надавши доступну та повну інформацію про надання послуг, ціну та умови надання своїх послуг», що, на її думку, є також порушенням Закону України «Про захист прав позивачів». Також Відповідач зазначає про те, що у неї та інших громадян України відсутній обов`язок «переглядати сайти надавачів послуг чи інших суб`єктів господарювання для ознайомлення з їх господарською діяльністю». Чинне законодавство України (Конституція України, Закон України «Про відходи», Закон України «Про управління відходами», Закон України «Про житлово-комунальні послуги») поклало на усіх осіб, які мешкають на території України і є утворювачами твердих побутових відходів, укладати договори про управління побутовими відходами з виконавцями послуги з управління побутовими відходами і сплачувати за ці послуги. Тому, твердження Відповідача про примушування з боку Позивача до укладення договору, а також відсутність обов`язку його укладення, вважає нічим іншим як небажанням здійснювати свої обов`язки у сфері управління відходами.

Твердження відповідачки про недопустимість доказів не відповідає дійсності, оскільки до позовної заяви долучено у якості доказів документи, які завірені представником Позивача - адвокатом Фалєєвою Л.Л., яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги. Крім того, відповідно до ч.6 ст.95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Тобто, під час судового розгляду, у разі виникнення необхідності суду можуть бути надані оригінали усіх доказів.

Посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206, вказує на те, що дане обмеження стосується не усіх мешканців відповідних територій, а лише тих, що покинули місце свого проживання і надали виконавцю послуг відповідні документи . Відповідач не надавала Позивачу документів, які підтверджували факт залишення нею місця проживання, отже відносно неї не можуть бути застосовані положення даної постанови. Крім того, у відзиві на Позов Відповідач не надала доказів укладення договору з управління твердими побутовими відходами з будь-яким іншим підприємством, яке надає ці послуги, а також доказів не отримання нею послуг від Позивача (а.с. 159-162).

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Відповідач позовні вимоги не визнала з підстав, наведених у відзиві. Зазначила, що не укладала ніякі договори з підприємством.

Суд, заслухавши відповідачку, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПЖКГ "Донецьке" є надавачем послуг з управління побутовими відходами, зокрема на території с. П`ятигірське Ізюмського району Харківської області з 01.02.2023 на підставі рішень Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 25.01.2023 № 1650-VІІІ, від 27.02.2024 № 2372-VІІІ, від 27.03.2025 № 296 (а.с. 44, 47, 51).

Рішенням Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 25.01.2023 № 1651-VІІІ затверджено тарифи на послуги з поводження побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, с-ще П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади, зокрема для будинків приватного сектору у розмірі 36,54 грн з 1 людини на місяць (а.с. 45, 46).

Рішенням Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 27.03.2024 № 2435-VІІІ затверджено тарифи на послуги з поводження побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, с-ще П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади, зокрема для будинків приватного сектору у розмірі 49,56 грн з 1 людини на місяць (а.с. 48, 49, 50).

Рішенням Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 07.05.2025 № 3314-VІІІ затверджено тарифи на послуги з поводження побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, с-ще П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади, зокрема для будинків приватного сектору у розмірі 49,41 грн з 1 людини на місяць (а.с. 54, 55).

На сайті Донецької селищної ради 09.03.2023 було опубліковано повідомлення про публічну пропозицію ПЖКГ "Донецьке" про укладення Публічного договору про порядок та умови надання послуг з поводження з побутовими відходами споживачу, затвердженого Постановою КМУ від 10.12.2008 № 1070 (в ред. Постанови КМУ від 28.10.2021 № 1124).

Додатком до цього повідомлення був Типовий індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 2023 року, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 (в ред. Постанови КМУ № 1124 від 28.10.2021) (а.с. 56, 57-60).

Вказаним вище типовим договором визначено, що ПЖКГ "Донецьке" зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та згідно з графіком з поводження побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором на підставі рішення Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 25.01.2023 № 1650-VІІІ.

Згідно з п. 3 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

11.04.2024 на сайті Донецької селищної ради було опубліковано повідомлення про публічну пропозицію ПЖКГ "Донецьке" про укладення Публічного договору про порядок та умови надання послуг з управління побутовими відходами споживачу, затвердженого Постановою КМУ від 08.08.2023 № 835.

Додатком до цього повідомлення був Типовий індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами від квітня 2024 року, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835 (а.с. 61, 62-65).

Відповідно до п. 3 вказаного вище типового договору ПЖКГ "Донецьке" надає споживачу послуги відповідної якості та згідно з графіком з управління побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором на підставі рішення Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 27.02.2024 № 2372-VІІІ (п. 4 Типового індивідуального договору).

Згідно з п. 2 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору є прийняття пропозиції укласти договір (акцепт), вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви про укладення договору (додаток до договору), сплата рахунка за надану послугу, факт споживання послуги.

15.05.2025 на сайті Донецької селищної ради було опубліковано повідомлення про публічну пропозицію ПЖКГ "Донецьке" про укладення Публічного договору про порядок та умови надання послуг з управління побутовими відходами споживачу, затвердженого Постановою КМУ від 08.08.2023 № 835.

Додатком до цього повідомлення був Типовий індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами від 15.05.2025, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835 (а.с. 66, 67-70).

Згідно з п. 3 вказаного вище типового договору ПЖКГ "Донецьке" надає споживачу послуги відповідної якості та згідно з графіком з управління побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором на підставі рішення Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 27.03.2025 № 296-VІІІ.

Пунктом 2 Типового індивідуального договору визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору є прийняття пропозиції укласти договір (акцепт), вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви про укладення договору (додаток до договору), сплата рахунка за надану послугу, факт споживання послуги.

Відповідно до довідки № 1028, виданої 07.08.2025 ПЖКГ "Донецьке", за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані і проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 42).

За даними довідки ПЖКГ "Донецьке" щодо розміщення контейнерних майданчиків найближчий до адреси проживання споживача ОСОБА_1 майданчики з контейнерами розміщені за адресами АДРЕСА_2 (а.с. 71).

Наказом ПЖКГ "Донецьке" № 33/1 від 26.01.2023 затверджено маршрути для вивезення твердих побутових відходів автомобілем УАК-УСВ-К2 (а.с. 72).

Наказом ПЖКГ "Донецьке" № 16 від 01.01.2024 затверджено тимчасові маршрути для вивезення твердих побутових відходів автомобілем УАК-УСВ-К2 (а.с. 73, 74).

Наказом ПЖКГ "Донецьке" № 57 від 19.03.2024 затверджено тимчасові маршрути для вивезення твердих побутових відходів автомобілем AVTR-M820-18 на базі Foton BJ 1226 (а.с. 76-77).

Наказом ПЖКГ "Донецьке" № 94 від 30.05.2024 затверджено тимчасові маршрути для вивезення твердих побутових відходів автомобілем AVTR-M820-18 на базі Foton BJ 1226 (а.с. 78-79).

Наказом ПЖКГ "Донецьке" № 195 від 25.10.2024 затверджено тимчасові маршрути для вивезення твердих побутових відходів автомобілем УАК-УСВ-К2 (на базі шасі МАЗ-6312) (а.с. 80-82).

Наказом ПЖКГ "Донецьке" № 2 від 01.01.2025 затверджено тимчасові маршрути для вивезення твердих побутових відходів автомобілем УАК-УСВ-К2 (на базі шасі МАЗ-6312) (а.с. 84).

В матеріалах справи наявна довідка щодо виїзду автомобілів ПЖКГ "Донецьке" по маршруту № 2 (ШГВ, П`ятигірське) у період з 02.02.2023 до 31.10.2025 (а.с. 87-101).

З наданих позивачем квитанцій, сформованих за період з лютого 2023 року до жовтня 2025 року, щодо нарахувань, здійснених за послуги з управління побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_1 , що надсилалися споживачу ОСОБА_1 , убачається, що вказані послуги споживачем не сплачувалися (а.с. 103-107).

Ухвалою судді від 16.07.2025 судовий наказ № 610/2025/25 (пр. 2-н/610/105/2025), виданий 10.06.2025 Балаклійським районним судом Харківської області за заявою ПЖКГ "Донецьке" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з управління побутовими відходами скасовано (а.с. 111-112).

Відповідно до витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.11.2025 складає 4357,35 грн (а.с. 108).

З вказаного витягу убачається, що за період за період з лютого 2023 року до березня 2024 року нарахування за послуги з управління побутовими відходами здійснювалося на 3 осіб за тарифом 36,54 грн на 1 людину на місяць, з квітня 2024 року до квітня 2025 року на 3 осіб за тарифом 49,56 грн на 1 людину на місяць, за травень 2025 року нарахування здійснювалося на 3 осіб за тарифом 49,56 грн на 1 людину на місяць, з червня до жовтня 2025 на 3-х осіб по 49,41 грн на 1 людину на місяць.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за послуги з управління побутовими відходами у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 630 ЦК України Законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду. Кабінет Міністрів України, органи державної влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати типові договори. Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Частиною 1 статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати, зокрема надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Конклюдентні дії, є акцептом, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Питання надання послуг з вивезення побутових відходів регулюються спеціальним законодавством Житловим кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Законом України "Про управління відходами".

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, утому числі з управління побутовими відходами.

Згідно зі ст. 6 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцем комунальних послуг з управління побутовими відходами є адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 3 ст. 16 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов`язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги.

Пунктами 1, 5, 11 частини 2 ст. 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

Згідно з приписами частин 1, 3, 4 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку. Критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства. Послуга з управління побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управління відходами" та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").

Як передбачено ст. 34 Закону України "Про управління відходами", плата за послугу з управління побутовими відходами визначається на основі тарифу на послугу з управління побутовими відходами та норм надання послуги.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 31 Закону України "Про управління відходами" утворювачі побутових відходів зобов`язані: 1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами; 2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників; 3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об`єкта оброблення відходів.

Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про управління відходами" послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та Правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту.

До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року № 835 (надалі- Правила), до складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що провадиться виконавцем послуги.

Пунктом 24 Правил визначено, що послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Як було встановлено судом, між ПЖКГ "Донецьке" і відповідачем ОСОБА_1 з 01.02.2023 виникли договірні правовідносини на підставі Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 2023 року, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 (в ред. Постанови КМУ № 1124 від 28.10.2021), Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами від квітня 2024 року та Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами від 15.05.2025, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835.

Послуги з управління побутовими відходами відносяться до комунальних, договір на виконання яких укладається у порядку статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахування особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управління відходами" та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" як виконавець послуг з вивезення побутових відходів на території Донецької територіальної громади Ізюмського району Харківської області здійснив публічну оферту та опублікував текст публічних договорів про надання послуг з поводження (управління) з побутовими відходами на офіційному сайті Донецької селищної ради Ізюмського (кол. Балаклійського) району Харківської області, де визначено, що виконавець зобов`язується, згідно з графіком, надавати послуги з поводження (управління) з побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договорами.

Позивачем було повідомлено, що протягом 30 днів з дня опублікування текстів договорів на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування договори про надання послуг з поводження (управління) з побутовими відходами вважаються укладеними, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем житлово-комунальної послуги; власники індивідуальних будинків не вчинили дії щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

Зазначеними вище договорами були визначені їхній предмет, порядок надання послуг, тарифи, вартість та порядок оплати послуг, а також інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договорів.

Спір стосується стягнення заборгованості за послуги з управління побутовими відходами, що виникла за період з 01.02.2023 до 30.11.2025.

Про приєднання відповідача до умов вказаних вище типових договорів свідчить фактичне отримання послуги з управління побутовими відходами.

Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що відповідач не отримувала послуги з управління побутовими відходами від ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" та не користувалася ними на території, де вона проживає, або уклала договір з управління побутовими відходами з іншим виконавцем послуг, матеріали справи не містять, а тому відповідач вважається такою, що прийняла оферту.

Отже, твердження відповідачки щодо не укладання нею договорів з позивачем та не отримання послуг від ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" з управління побутовими відходами суд вважає безпідставними, оскільки на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Подібний висновок зробив Верховний Суд у Постанові від 22.02.2018 у справі № 641/2634/16-ц та Постанові від 13.12.2018 у справі № 641/533/17.

Для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі №646/834/17).

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

Доказів ненадання або надання позивачем послуг неналежної якості чи не користування цими послугами, відповідачем також не надано.

Наведене кореспондується з висновком Верховного Суду у Постанові від 04.11.2025 (справа № 158/2510/25, пр. 2/058/965/25).

Суд зазначає, що Типові індивідуальні договори про надання послуг з поводження (управління) побутовими відходами були затверджені відповідними постановами Кабінету міністрів України та у порядку, визначеному чинним законодавством, опубліковані на сайті Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області.

Тарифи на послуги із вивезення твердих побутових відходів та послугу з управління з побутовими відходами також затверджуються рішенням виконавчого комітету, які відповідно ч. 11 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" підлягають обов`язковому оприлюдненню. Тобто, усі вказані рішення розміщенні на сайті Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області та є у вільному доступі для ознайомлення.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем було доведено належними і допустимими доказами порушення відповідачем зобов`язання стосовно своєчасного внесення оплати за послуги з управління побутовими відходами, внаслідок чого станом на 30.11.2025 виникла заборгованість зі сплати вказаних вище послуг, тоді як відповідачем факт надання вказаної послуги ПЖКГ "Донецьке", користування нею на території, де вона проживає не спростовано, доказів укладання договору з управління побутовими відходами з іншим виконавцем послуг відповідачем не надано.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості було перевірено судом та встановлено, що нарахування за послуги з управління побутовими відходами здійснювалися відповідно до умов, узгоджених сторонами договору, згідно з тарифами, затвердженими відповідними рішеннями Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області з урахуванням кількості осіб, зареєстрованих у будинку.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем було доведено належними і допустимими доказами порушення відповідачем зобов`язання стосовно своєчасного внесення оплати за послуги з управління побутовими відходами, внаслідок чого станом на 01.12.2025 виникла заборгованість зі сплати вказаних вище послуг у розмірі 4357,35 грн. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Спір стосується заборгованості за послуги з управління побутовими відходами, що виникла за період з 01.02.2023 до 31.10.2025, а також пені, інфляційних втрат, та 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором.

Абзацем 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" постановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного станув Україні" та відповідно до Закону України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент ухвалення рішення продовжує діяти.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 с-ще П`ятигірське Ізюмського району Харківської області, розташоване на території Донецької селищної територіальної громади з 24.02.2022 і до теперішнього часу відноситься до території можливих бойових дій.

Відтак доводи відповідача щодо безпідставності вимог позивача про стягнення з неї пені, інфляційних втрат та 3% річних суд вважає обґрунтованими та доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 3 028 грн судового збору (а.с. 1).

У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 2 519,46 грн.

Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн, суд зазначає таке.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

04.01.2025 між ПЖКГ "Донецьке" і адвокатом Фалєєвою Л.Л. укладено договір № 001/2025 про надання правничої допомоги. Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 32-34).

Крім того, 04.01.2025 між ПЖКГ "Донецьке" і адвокатом Фалєєвою Л.Л. було укладено Додаткову угоду № 1 та 28.03.2025 Додаткову угоду № 2 до договору № 001/2025 про надання правничої допомоги від 04.01.2025 (а.с. 35-37).

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 1 розмір адвокатського гонорару за 1годину роботи в середньому становить 25% мінімальної заробітної плати на день оплати (станом на день укладення додаткової угоди 8 000 грн).

У п. 2 Додаткової угоди № 1 наведено розмір адвокатського гонорару за видом наданої послуги та з урахуванням п. 1 цієї угоди.

Додатковою угодою № 2, укладеною між ПЖКГ "Донецьке" і адвокатом Фалеєєвою Л.Л. 28.03.2025, внесено зміни до реквізитів сторін (а.с. 37).

У відповідності до акта приймання-передачі робіт № 003 від 28.11.2025 вартість наданих адвокатом Фалєєвою Л.Л. юридичних послуг ПЖКГ "Донецьке", які полягають у представництві в суді та наданні професійної правничої допомоги у справі за позовом ПЖКГ "Донецьке" до ОСОБА_4 складає 10 000 грн (аналіз правочину та наданих клієнтом документів, надання усної консультації 1 000 грн, складання позовної заяви 4 000 грн, ведення справи в суді 1-ї інстанції (незалежно від кількості судових засідань) 5 000 грн) (а.с. 113).

З наданого позивачем рахунку № 003 від 28.11.2025 та платіжної інструкції № 1935 від 03.12.2025 убачається, що позивач ПЖКГ "Донецьке" здійснив оплату юридичних послуг, наданих адвокатом Фалеєєвою Л.Л., у сумі 10 000 грн (а.с. 114, 115).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

Разом з цим, у відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Беручи до уваги характер правовідносин, розмір заборгованості, яка є предметом спору у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Фалєєвою Л.Л. послуг, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд вважає, що розмір судових витрат на правову допомогу становить 5 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Водночас внаслідок часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню з відповідача у сумі 4160,28 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 322, 509, 525, 629 ЦК України, статтями 12, 13, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» заборгованість за оплату послуг з управління побутовими відходами у сумі 4357,35 грн (чотири тисячі триста п`ятдесят сім грн. 35 коп.) гривень, витрати зі сплати судового збору у сумі 2519,46 грн. (дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять грн. 46 коп.)та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 160, 28 грн (чотири тисячі сто шістдесят грн. 28 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Підприємство житлово-комунального господарства «Донецьке», місцезнаходження: 64250, смт Донець Ізюмського району Харківської області, вул. Весняна, б. 44, ЄДРПОУ 31269218.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 25 березня 2026 року.

Суддя В. М. Тімонова