Ухвала суду № 135120380, 25.03.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5689/26

Провадження № 1-кс/344/2435/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12026091010000533 від 22.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що молодший сержант ОСОБА_4 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації в Збройних Силах України на посаді водія групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , 22.03.2026 приблизно о 14 годині 00 хвилин, у світлу пору доби, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухався ділянкою автодороги по вулиці Василіянок в місті Івано-Франківськ в напрямку до вулиці Дністровська, наближався до будинку № 54 по вулиці Василіянок, у порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1.5 Розділу 1, пп. «б» п. 2.3, пп. «д» п. 2.3, пп. «а» п. 2.9 Розділу 2 п. 12.1 Розділу 12 Правил дорожнього руху, проїжджаючи повз будинок № 54 по вулиці Василіянок, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням та допустив зіткнення із задньою лівою частиною припаркованого праворуч, на смузі для паркування транспортних засобів, по напрямку руху автомобілем марки «Kia Soul», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який передньою частиною допустив контактування із задньою частиною припаркованого на цій же смузі для паркування транспортних засобів автомобіля марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_4 , де в цей час біля задньої частини автомобіля перебував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних тяжкості, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, раніше не судимий, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації в Збройних Силах України на посаді водія групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант».

22.03.2026 о 18 год. 40 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, протоколі допиту потерпілого, протоколах допиту свідків та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, усвідомлює про неминучість реального покарання за вчинення кримінального правопорушення;

- п. 3 незаконно впливати на свідків, потерпілого та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки про них йому відомо;

- п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не з`являтися на виклики, посилаючись на ніби-то форс мажорні чи поважні обставини, пов`язані із проходженням військової служби;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема військовий злочин (нез`явлення на військову службу або дезертирство), так як у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, молодший сержант ОСОБА_4 повинен з`явитися до розташування в/ч НОМЕР_1 та продовжити проходження військової служби.

Крім того, враховуючи вищенаведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не являється за можливе.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на неї обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливо, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам, необхідно врахувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вважаю, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недостатнім для виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення поза розумним сумнівом дієвості зазначеного кримінального провадження і виключно цей запобіжний захід здатен запобігти описаним вище ризикам.

Перелічені ризики є достатніми для застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задовольнити та заставу, як альтернативний запобіжний захід, просив не визначати.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечив в частині наведених ризиків, які вважає необґрунтованими, просив обрати запобіжний захід у вигляді застави або визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, пояснив, що йому шкода, що так сталося, він щиро кається, має намір відшкодувати потерпілому шкоду, які завдав. Також пояснив, що на його утриманні є дитина з інвалідністю, а розмір його грошового забезпечення як військовослужбовця становить 20 000 грн. в місяць.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

22.03.2026 року о 18.40 год. ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

23.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме: відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, протоколі допиту потерпілого, протоколах допиту свідків та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Крім того,підозрюваний та його захисник обставини підозри на даний час не оспорюють.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює про можливість покарання за вчинення злочину. Також враховуючи режим воєнного стану на території України, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ЗСУ, використовуючи допомогу сторонніх осіб, може покинути її територію, тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення.

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому кримінальному провадженні.

Вирішуючи дане клопотання враховую також наявність доказів про вчинення ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення, зокрема такими у кримінальному провадженні є покази потерпілого, свідків, висновок щодо медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, його вік, міцність соціальних зв`язків, перебування на утриманні дитини з інвалідністю, проходження ним військової служби з 2022 року, його ставлення до скоєного, позитивну характеристику з місця служби, те, що він раніше не судимий. Але, в той же час, суд враховує, зухвалість та обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність воєнного стану, перебування підозрюваного, який є військовослужбовцем ЗСУ у стані алкогольного сп`яніння.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, який відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Але, слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні жодним чином не обґрунтовано підстав за яких слідчий суддя не повинен визначати заставу у даному випадку.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії тяжкого необережного злочину, потерпілому спричинено тяжкі тілесні ушкодження та він перебуває у лікарні.

У відповідності до п.1 та п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини, але в даному випадку вказана норма не підлягає застосуванню, оскільки злочин є необережним та потерпілий живий.

Отже, є підстави для визначення підозрюваному застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Підозрюваний перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_8 та є батьком дитини з інвалідністю, яка перебуває на його утриманні, є діючим військовослужбовцем ЗСУ, прокурором не надано інформації щодо доходів підозрюваного, в судовому засіданні підозрюваний повідомив, що він отримує грошове забезпечення в розмірі 20 000 грн., жодних інших доходів не має, тому, з врахуванням даних, які є в наявності у слідчого судді, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчою обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім на даний час для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Підозрюваного ОСОБА_4 затримано 22.03.2026 року, тому строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання підозрюваного, а саме з 22.03.2026 року.

На підставі керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 20 травня 2026 року включно в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)"

Визначити заставу 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 20 травня 2026 року включно обов`язки:

прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

з`явитися в розташування військової частини з метою продовження проходження військової служби;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи де знаходиться військова частина в якій він служить, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи/служби;

утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний тест ухвали оголошено 25.03.2026 року о 14:00 год.