Ухвала суду № 135120297, 24.03.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/729/18

Номер провадження 6/341/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув без участі учасників заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Галицький відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа.

установив

ТзОВ «Капіталресурс» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа.

У заяві просить замінити стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» у виконавчому листі від 27.12.2018 № 341/729/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості на його правонаступника ТзОВ «Капіталресурс» та видати ТзОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа від 27.12.2018 № 341/729/18.

В обгрунтування заяви зазначив, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості. Надалі позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. На виконання рішення видано виконавчий лист від 27.12.2018 № 341/729/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за договором. 22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № № 8-22-08/2025, за яким відступлено права вимоги за вищевказаним кредитним договором. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 59569123. 29.01.2020 державний виконавець зазначене виконавче провадження завершив. Оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на цей час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив. На цей час ТзОВ «Капіталресурс» у зв`язку з відсутністю виконавчого документа не може реалізувати свої права, як стягувача.

Копію виконавчого листа до заяви не долучено.

При цьому заявник питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не ставить.

Ухвалою суду від 16.03.2026 заяву ТзОВ «Капіталресурс» призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.12.2025, витребувано інформацію з Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо наявності/відсутності відкритого виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 27.12.2018 № 341/729/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, доказів надсилання боржнику постанови від 29.01.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 59569123).

На виконання вимог ухвали суду від 16.03.2026 з Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла відповідь щодо виконавчого провадження та повідомлено, що ВП № 59569123 завершено. Повторно виконавчий лист до відділу не пред`являвся.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Заяв від учасників справи про відкладення розгляду справи не надійшло, тому суд розглянув заяву за відсутності учасників, що відповідає вимогам ст. 442 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини справи.

Згідно з копією договору факторингу від 22.08.2025 № 8-22-08/2025, який укладено між АТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ «Капіталресурс» відступлено право вимоги до позичальників згідно з реєстром боргових зобов`язань.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 22.08.2025 № 8-22-08/2025 до ТзОВ «Капіталресурс» перейшло право вимоги за договором від 11.03.2013 б/н про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості (а. с. 89).

Відповідно до інформації щодо результату пошуку виконавчих проваджень виконавче провадження стягувач АТ КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , дата відкриття 18.07.2019, стан виконавчого провадження завершено (а. с. 86-87).

Відповідно до копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.01.2020 (ВП 59569123) виконавчий лист від 27.12.2018 № 341/729/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 94902,87 грн повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд установив, що на цей час відсутні відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчого листа від 27.12.2018 № 341/729/18.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Виконавчий лист від 27.12.2018 № 341/729/18 повернуто стягувачу без виконання 29.01.2020.

Отже, строк пред`явлення виконавчого листа від 27.12.2018 № 341/729/18 до виконання закінчився 28.01.2023.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам та заяві ТзОВ «Капіталресурс», суд виходить з такого.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 статті 442 ЦПК України).

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Суд враховує, що норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Тому, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Така правова позиція відповідає позиції КЦС ВС, викладеній у постанові від 19.02.2020 у справі № 2-3897/10.

У висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10, які суд ураховує під час розгляду заяви, Верховний Суд зазначив, зокрема, наступне.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно.

Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Відповідно до приписів статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У статті 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З огляду на долучені до заяви документи, суд дійшов висновку про відсутність у ТзОВ «Капіталресурс» виконавчого документа - виконавчого листа від 27.12.2018 № 341/729/18, передачу такого йому від первісного кредитора.

Як установив суд у цій справі, виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 27.12.2018 № 341/729/18 на цей час не відкрите, є закінченим. Строк звернення вказаного виконавчого листа до виконання давно пропущено і такий виконавчий документ відсутній у заявника як правонаступника в матеріальному правовідношенні.

Своєю чергою заявник разом з питанням процесуального правонаступництва не ставить питання поновлення пропущеного строку звернення вказаного виконавчого листа до виконання.

Як зазначив у своїй постанові Верховний Суд, вирішення виключно заяви про процесуальне правонаступництво без комплексного вирішення перелічених вище питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, позбавлене процесуальної мети.

Таким чином, на переконання суду, заява представника ТзОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому документі без комплексного її розгляду з іншими питаннями, пов`язаними з виконанням судового рішення (поновлення пропущеного строку звернення виконавчого листа до виконання), задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано наступний правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити ТзОВ «Капіталресурс» у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа, оскільки така позбавлена процесуальної мети без вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись ст. ст. 55, 442, 260, 268, 353, 354, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд

постановив

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник: ОСОБА_1 , Галицький відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 24 березня 2026 року.

Учасники справи:

заявник товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс». місцезнаходження: проспект С. Бандери, 28-А, м. Київ, ЄДРПОУ 43513923;

стягувач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570;

боржник ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Галицький відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції місцезнаходження: вул. Є. Коновальця, 13, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 35078278.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ