Постанова № 13511646, 20.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.11 Справа № 9/118 (2010)

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіДавид Л.Л.

СуддівКордюк Г.Т.

Мурської Х.В.

при секретарі судового засіданняМазурській В.Т.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 та директора НВП «Карпати-Чорнобилю»ОСОБА_3 , б/н від 20.12.2010 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2010 р.

у справі № 9/118 (10) (головуючий суддя Данко Л.С., судді Мазовіта А.Б., Гриців В.М.)

за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “СанМарко”, м. Борислав, смт. Східниця, Львівська область

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Емпатія”, м. Борислав, смт. Східниця, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, директор НВП “Карпати-Чорнобилю”, м. Трускавець, Львівська область

про стягнення з відповідача по 650 тисяч грн. на користь позивачів авторської винагороди для виплати співавторам та заборонити рекламувати, виготовляти, пропонувати послугу (воду для лікувальних ванн з використанням озону/атомарного кисню), знищити обладнання для озонування

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 НОМЕР_1 виданий Франківським РВ УМВС України у Львівській області 14.10.1996 р.;

від відповідача 1: Шепітчак М.Я. директор (НОМЕР_2 виданий Бориславським МВ УМВС України у Львівській області від 01.04.1997 р.), Кучеренко Т.О. представник (довіреність за вих. №15 від 04.08.10 р.);

від відповідача 2: ОСОБА_6 адвокат (довіреність б/н від 26.11.2010 р.);

третя особа: ОСОБА_3 паспорт НОМЕР_3 виданий Дрогобицьким МВ УМВС України у Львівській області 10.11.1995 р.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2010 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2, м. Львів (надалі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “СанМарко”, м. Борислав, смт. Східниця, Львівська область (надалі Відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Емпатія”, м. Борислав, смт. Східниця, Львівська область (надалі Відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, директора НВП “Карпати-Чорнобилю”, м. Трускавець, Львівська область (надалі третя особа) про стягнення з Відповідача по 650 тисяч грн. на користь Позивачів авторської винагороди для виплати співавторам та заборонити рекламувати, виготовляти, пропонувати послугу (воду для лікувальних ванн з використанням озону/атомарного кисню) та знищення обладнання для озонування (Т-2, а.с.154-162).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що Відповідачі порушують його право шляхом використання патентів на корисну модель №32840 від 10.06.2008 р. №35139 від 10.09.2008 р., авторського свідоцтва СРСР №1360378 від 15.08.1987 р. Крім цього, вказує також на те, що Позивач, як суб»єкт підприємницької діяльності фізична особа, не подав доказів про те, що спір між сторонами виник у зв»язку із здійсненням ним господарської діяльності, а відтак останній має право як фізична особа ОСОБА_2 - учасник цивільних правовідносин скористатись своїми правами на захист інтелектуальної власності, які задекларовані в ст. 432 Цивільного кодексу України та ст. 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», і як власник патенту звернутись за захистом своїх прав. Відповідно до цього, в позові відмовлено.

Суб»єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 та директор НВП «Карпати Чорнобилю»ОСОБА_3, не погодившись з винесеним рішенням, подали апеляційну скаргу б/н від 20.12.2010 р., в якій покликаються на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Судом при винесенні рішення не враховано того, що позовна заява стосується виключно щодо регулювання спору в господарській діяльності, що випливає із ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 14 Господарського кодексу України, а також ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п.п. 5-8 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»від 01.06.2000 р. №1771-ІІІ. Скаржники вказують, що ОСОБА_2 звернувся до господарського суду як роботодавець, оскільки власником патентів є тільки роботодавець, що зазначено в самих патентах Державним департаментом інтелектуальної власності. Відповідач ГОК «Санта Марія»не володіє власною ліцензією на використання патентів роботодавця, що мають власні охоронні документи на виготовлення розчину - озонової води, не звертався за примусовою ліцензією до Кабінету Міністрів України та до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України згідно вимог Закону України «Про охоронну прав на винаходи і корисні моделі». Крім цього, також вказує, що і не звертався і відповідач за дозволом до авторів винаходу 335139 А, №32840, №1360378 (патент СРСР);

Судом також не взято до уваги те, що Відповідач не заперечив ціни позову, не надав до матеріалів справи квартальних та річних декларацій про обсяги наданих послуг із застосуванням нагрітої води, озону для поставки його в організм пацієнтів. Також судом не взято до уваги висновок судової експертизи по застосуванню корисної моделіт№35139 «Спосіб застосування озону для лікувальних ванн», власник Позивач ОСОБА_2, де по аналогічній справі має місце таке саме порушення, яке підтверджує прокуратура Львівської області про повне застосування озону для ванн, які постачає торгова фірма «Медгарант», яка не володіє ніякою охороною на товари на території України.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, просить прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити.

10.01.2011 р. в канцелярію суду від СПД-ФО ОСОБА_2 поступила заява про відвід колегії суддів, в складі: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т., Мурської Х.В.

В судовому засіданні 20.01.2011 р. Позивач підтримав заявлений відвід. Також ним заявлено усне клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу технічними засобами.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.11 р. відмовлено в задоволенні заяви СПД-ФО ОСОБА_2, б/н від 05.01.11 р. про відвід колегії в складі: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т., Мурської Х.В.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судовою колегією задоволено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Позивач та третя особа в судовому засіданні 20.01.11 р. підтримали доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених в останній.

Відповідачі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, однак в судовому засіданні 20.01.11 р. заперечили доводи апеляційної скарги, вважають таку необґрунтованою, а відтак просять рішення місцевого господарського суду залишити без змін, як прийняте з дотриманням норм чинного законодавства та з повним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Позивачами - Суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (надалі СПД-ФО) ОСОБА_2 та співавторами - ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на розгляд господарського суду подано позовну заяву до Готельно-оздоровчого комплексу «Санта Марія»про стягнення з Відповідача по 650000 грн. на користь Позивачів (авторської винагороди для виплати співавторам) та заборони рекламувати, виготовляти, пропонувати послугу (воду для лікувальних ванн, з використанням озону/атомарного кисню) та знищення обладнання для озонування (Т-1, а.с.3-6). Позовні вимоги мотивовано тим, що Позивачам із реклами і Інтернеті стало відомо, що ГОК «Санта Марія»воду обробляє озоном (атомарним киснем), яку застосовує для ванн своїх пацієнтів та отримує доходи за допомогою стандартного обладнання, яке немає правової охорони на території України. Названа дія наданих медичних послуг є грубим порушенням ст. 34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і користі моделі», ст.ст. 13 та 41 Закону України «Про власність», ст. 54 Конституції України, ст. 20 Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності». Відповідач, як вказують Позивачі, не володіє власною ліцензією на використання інтелектуальної власності інших фізичних осіб, не має власних охоронних документів на виготовлення розчину озонованої води, не провів досліджень на патентну чистоту своїх медичних послуг. Крім цього, не звертався за дозволом до авторів винаходу №35139 (Т-1, а.с.10), №32840 (Т-1, а.с.9), №1360378 (патент СРСР (Т-1, а.с.8)), який має охорону на території України, а відтак немає охоронних документів на застосування такої озонової технології лікування.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2010 р. (Т-1, а.с.69-70) залучено до участі у справі відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України відповідачем 1 ТзОВ «СанМарко»(82391 Львівська область, м. Борислав, смт. Східниця, вул.. Незалежності, 35 код ЄДРПОУ 32678367) та відповідачем 2 ТзОВ «Емпатія»(смт. Східниця, вул.. 16 Липня, 1, Львівська область , код ЄДРПОУ 36007021), з огляду на те, що ГОК «Санта Марія»є лише виробничим приміщенням юридичної особи: ТзОВ «СанМарко». Крім цього, ТзОВ «СанМарко» згідно договору оренди частини нежитлової будівлі від 15.04.10 р. передало в оренду ТзОВ «Емпатія»площею 12 кв. м. і власне останнє надає медичні послуги (Т-1, а.с.89, а.с.90).

З патентів, на які покликається Позивач вбачається, що ОСОБА_2, як фізична особа-громадянин є власником патенту на корисну модель №35139, який зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на винаходи 10.09.2008 р. «Спосіб застосування озону для лікувальних ванн». Права на корисну модель згідно даного патенту є чинними з 10.09.2008 р. (Т-1, а.с.10).

Власником патенту на корисну модель №32840 «Спосіб лікування товстої кишки в умовах курорту», який зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на винаходи 10.06.2008 р. є ОСОБА_7. Винахідниками способу є ОСОБА_7 (UA), ОСОБА_2 (UA), ОСОБА_3 (UA) та ОСОБА_8 (UA) (Т-1, а.с.9). Дію даного патенту було припинено з 11.09.2010 р. та поновлено з 22.10.2010 р. у зв»язку із оплатою за вказаний патент збору, що підтверджується довідкою Відділення забезпечення державної реєстрації ДП «Український інститут промислової власності»від 27.10.2010 р. за №44208/3. Патентоволодільцем авторського свідоцтва СРСР №1360378, зареєстрованого в Державному реєстрі винаходів СРСР 15.08.1987 р. є ОСОБА_7, а авторами є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (Т-1, а.с.8). З вищенаведених патентів вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виступають в статусі фізичних осіб та авторів винаходів.

В матеріалах справи наявна довідка, що ОСОБА_2 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців Виконавчого комітету Львівської міської ради, як Суб»єкт підприємницької діяльності фізична особа 26.05.2009 р. за №2415000 0000 038648, йому присвоєно реєстраційний номер фізичної особи підприємця 20044684587, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ серії АД №186752 (Т-1, а.с.7).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання. А згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб»єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 462 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

Суб»єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: винахідник, автор промислового зразка; інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом, згідно вимог ст. 463 ЦК України.

Згідно з вимогами ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; виключне право дозволяти використання винаходу , корисної моделі , промислового зразка (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду, що з наявних в матеріалах справи патентів вбачається, що власником (винахідником, автором) даних патентів є ОСОБА_2, як фізична особа громадянин творець об»єкта права інтелектуальної власності.

Крім цього, з резолютивної частини позовної заяви вбачається, що останній просить стягнути з Відповідачів авторську винагороду по 650000 грн. на свою користь та 650000 грн. на користь ОСОБА_3 тобто, такі захищають свої права як винахідників (авторів), що вірно встановлено місцевим господарським судом.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»винахідник людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід тобто це фізична особа.

У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «СанМарко»будь-яких медичних послуг не надає, оскільки придбана ним у ТзОВ «РМЕД»м. Київ ванна Ocean Hydroxer Standard, 1 шт. використовується як гідромасажна ванна для масажу всього тіла або його частини водяним струменем, діє як механічний та тепловий подразник. Технічні характеристики та конфігурація гідро масажної ванни не дозволяють використовувати мінеральну воду для проведення процедур та підключати до неї прилади, призначенні для збагачення води атомарним киснем (озоном).

Також матеріалами справи встановлено, ТзОВ «Емпатія»займається медичною практикою на підставі ліцензії серії АВ№471320 (Т-2, а.с.30), яка видана Міністерством охорони здоров»я України 18.05.2009 р. №17 і дійсна до 18.05.2014 р. на право зайняття медичною практикою з терапії, акушерства і гінекології, офтальмології, урології, неврології, фізіотерапії, лікувальної фізкультури, народної та нетрадиційної медицини, кардіології, клінічної лабораторної діагностики, ультразвукової діагностики.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що підтверджено матеріалами справи та поясненнями представників сторін, що Відповідачем 2 рекламувалися лише ті медичні послуги, які він надає відповідно до Ліцензії серії АВ № 471320, виданої Відповідачу-2 Міністерством охорони здоров”я України, 18.05.2009р. № 17, виходячи з технічних можливостей апарату edozon comfort»(в комплекті 10 наборів для великої аутогемотерапії та 10 комплектів для газації в пластиковому мішку), набір для великої аутогемотерапії, катетер для кишкової інсуфляції, виготовлений фірмою: ERMANN Apparatebau GmbH”, Branch Dieselstr, м. Кляйнвальштадт, придбаний ТзОВ “Емпатія” за Договором поставки № А01180708 від 02.03.09р. в ТзОВ “Медгарант”, м. Київ (Т-2, а.с.17-18).

Враховуючи вищенаведене, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, що Відповідачами порушується його право, як суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи, шляхом використання патентів на корисну модель №32840 від 10.06.2008 р. №35139 від 10.09.2008 р., авторського свідоцтва СРСР №1360378 від 15.08.1987 р., в яких він виступає винахідником (автором).

В постанові Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010р. № 5 “Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав” зазначено, що позови про захист авторського права і (або) суміжних прав пред”являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу ІІІ Цивільно процесуального кодексу України. В п. 3 зазначеної постанови, чітко вказано, що в порядку цивільного судочинства підлягає вирішенню спір за участю фізичної особи суб”єкта підприємницької діяльності, якщо цей спір виник не у зв”язку зі здійсненням нею господарської діяльності.

Позивач, як суб”єкт підприємницької діяльності-фізична особа, не надав ні місцевому господарському суду, ні апеляційному господарському суду належних та допустимих доказів того, що зазначений спір виник у зв”язку із здійсненням ним господарської діяльності.

Відповідно до цього, місцевим господарським судом вірно роз»яснено Позивачу, авторам та співавторам винаходів, що такі мають право скористатися своїми правами на захист прав інтелектуальної власності, які випливають з патентів, якими Позивач обґрунтовує позовні вимоги в порядку загального судочинства, як фізична особа - автор.

Щодо покликання Скаржників в апеляційній скарзі та в доповненні до неї про розгляд справи за участю прокуратури, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу , порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадян або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Частиною 3 встановлено, що прокурор про свою участь у вже порушеній справі повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні також і усно.

В процесі розгляду справи в місцевому господарському суді та Львівському апеляційному господарському суді прокурор не звертався з заявою про вступ у справу, а залучення прокурора до участі у справі в судовому порядку не передбачено нормами ГПК України, а тому вимога Позивача про розгляд справи за участю прокурора є безпідставною.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень чого Скаржником не зроблено.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2010 р. у справі №9/118 (10) залишити без змін, апеляційну скаргу Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 та директор НВП «Карпати-Чорнобилю»ОСОБА_3, б/н від 20.12.2010 р. - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.Справу № 9/118 (10) повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддяДавид Л.Л.

СуддяКордюк Г.Т.

СуддяМурська Х.В.