Ухвала суду № 135114781, 25.03.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/461/26

Провадження № 2/456/905/2026

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 березня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1069 від 15.12.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівсьої області від 23.01.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Втім, ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2026 року вищевказану позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Згідно довідки про доставку електронного листа, вказану ухвалу від 10.03.2026 року про залишення позовної заяви без руху, підписану електронним цифровим підписом, доставлено одержувачу 14.03.2026 року.

На виконання вказаної ухвали від 10.03.2026 року позивач ОСОБА_1 , 16.03.2026 надіслав на офіційну електронну пошту суду заяву, згідно якої, на усунення недаліків позовної заяви зазначив, що копію виконавчого напису нотаріуса №1069 від 15.12.2021 року ніколи не отримував та фактично його не бачив.

Стверджує, що з метою отримання зазначеного документа ним було направлено заяву до державного виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №68933532, з проханням надати копію виконавчого напису нотаріуса.

Також зазначає, що ним подано скаргу на дії державного виконавця, щодо ненадання копії виконавчого напису, а також, що йому невідомо, на підставі якого саме кредитного договору було вчинено виконавчий напис.

Також позивач скерував до суду додаткові заяви, з метою перевірки обставин вчинення виконавчого напису, щодо тривалого невиконання виконавчого напису, про порушення порядку вчинення виконавчого напису, клопотання про витребування доказів та додаткові заперечення.

Надалі, 18.03.2026 року позивач ОСОБА_1 , скерував на електронну адресу суду заяву про додаткові обставини та докази, до якої прикріпив копію скарги на дії державного виконавця (посилена), однак у матеріалах справи відсутні підтвердження відправлення такої скарги адресату Городоцькому відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області.

Крім того, 23.03.2026 року на електронну адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про додаткові обставини, у якій останній повідомляє, що ним подано заяву до органу державної виконавчої служби про закриття виконавчого провадження №68933532, оскільки вважає, що виконавче провадження та виконавчий напис незаконним та такими, що підлягають скасуванню.

Поряд з цим, позивачем так і не надано жодних належних пояснень, щодо правового та фактичного значення долучених до матеріалів справи документів. Подані ним при зверненні з позовною заявою копії постанов про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів боржника, а також ухвали суду в іншій справі залишаються формально доданими доказами без належного процесуального обґрунтування їх суттєвості та необхідності.

Як і було зазначено судом раніше в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, вказані документи стосуються різних кредитних правовідносин, містять відомості про різних стягувачів, різні підстави виникнення заборгованості та різні суми стягнення.

Фактично позивач обмежився формальним долученням документів без виконання вимог процесуального закону щодо належності, допустимості та релевантності доказів. Така поведінка суперечить засадам змагальності сторін та диспозитивності, відповідно до яких саме сторона зобов`язана не лише подати докази, але й обґрунтувати їх значення для справи.

Отже, позивач не усунув недоліків, на які було вказано судом, не конкретизував свої доводи та не довів належним чином, що долучені документи мають будь-яке значення для правильного вирішення спору. За таких обставин суд обґрунтовано позбавлений можливості враховувати зазначені документи як належні та допустимі докази у справі, оскільки їх зв`язок із предметом доказування залишається недоведеним.

Крім того, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, законодавець допускає подання процесуальних документів фізичними особами в електронній формі як альтернативу паперовій формі. Водночас така можливість прямо пов`язана з обов`язковим дотриманням встановлених процесуальних вимог, зокрема щодо належного підписання документа.

З аналізу вказаної правової позиції випливає, що електронний процесуальний документ повинен бути обов`язково скріплений кваліфікованим електронним підписом (КЕП) особи, яка його подає. Подання документа можливе або через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або шляхом надсилання на офіційну електронну адресу суду - однак у будь-якому випадку із накладенням КЕП.

Таким чином, надсилання клопотання чи іншого процесуального документа на офіційну електронну адресу суду без накладення кваліфікованого електронного підпису не відповідає вимогам процесуального законодавства та не може вважатися належним способом його подання.

Відсутність електронного підпису фактично означає відсутність підтвердження волевиявлення особи, яка нібито подає відповідний документ. Підпис - як у паперовій, так і в електронній формі - є обов`язковим реквізитом процесуального документа, що забезпечує ідентифікацію заявника та підтверджує автентичність подання. У випадку електронного документообігу таку функцію виконує саме кваліфікований електронний підпис.

Всупереч наведеному, всі заяви, які скеровані позивачем на офіційну електронну адресу суду, у тому числі і додатки до таких заяв, не підписані електронним цифровим підписом позивача.

У зв`язку з цим такі клопотання/заяви не можуть вважатися належно оформленими процесуальними документами, оскільки не містять обов`язкового реквізиту - підпису особи, яка його подає. Фактично йдеться про документ, який не набув статусу процесуального у розумінні процесуального закону.

В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, виходячи з приписів статей 55 та 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Так, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, однак у відведений судом строк та станом на 25.03.2026 року позивач вимоги ухвали від 10.03.2026 року, яку він отримав 14.03.2026 року, не виконав, належним чином та у повній мірі не усунув вказаних у ній недоліків.

Таким чином з урахуванням того, що позивачем у визначений строк (10 днів з дня отримання копії ухвали) не були усунуті недоліки, які були зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху від 10.03.2026 року, а тому позовну заяву у відповідності до вимог ст. 185 ЦПК України слід вважати неподаною і повернути таку позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 258, 260-261 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - вважати неподаною та повернути її позивачеві.

Суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою, якщо перестануть існувати обставини, які стали причиною для її повернення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Назар ЯНІВ