Рішення № 13511443, 19.01.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 рокуСправа №02/2315

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М.,

за участю представників: позивача: Клименко К.В. за довіреністю, відповідач: ОСОБА_2 підприємець особисто, представник відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом фермерського господарства «Арій»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 4 474 грн. 29 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача коштів в сумі 4474 грн. 29 коп., що включають борг за виконані позивачем сільськогосподарські роботи відповідно до договору на проведення сільськогосподарських робіт від 25.09.2008 року та витрати на транспортування кукурудзи.

Заявою від 23.12.2010 позивач змінив предмет позову та просив стягнути з відповідача 5776 грн. 02 коп., в тому числі 4024 грн. 29 коп. основного боргу, 450 грн. витрат повязаних з транспортуванням зерна, 1044 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 256 грн. 74 коп. три проценти річних. Право позивача на зміну предмету позову передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, тому господарський суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов у збільшеній сумі, просила задовольнити позовні вимоги повністю, заперечила проти припинення провадження у справі. та пояснила, що відповідач не сплатив борг за виконані позивачем роботи в строк, встановлений п. 4.2. договору, а саме протягом 3-х банківських днів після підписання актів виконаних робіт, тому позивач вважає, що відповідач повинен був розрахуватися з ним не пізніше 03.11.2008 року.

Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні просив припинити провадження у справі в звязку з тим, що 23 лютого 2010 року господарським судом Черкаської області було винесено рішення по справі № 07/3158 за позовом ФГ «Арій»до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яка начебто виникла внаслідок договору б/н від 25.09.2008 року, яким відмовлено позивачу в позові. Відповідач стверджував, що оскільки є рішення господарського суду у спорі між ФГ «Арій»та ФОП ОСОБА_2, який виник із виконання договору від 25.09.2008, тому є підстави припинити провадження у даній справі відповідно до п. 2 ст. 80 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав відзив на позов, просив припинити провадження у справі; по вимогах позивача пояснив, що позивач безпідставно стверджує, що борг відповідача складає 4024,29 грн., оскільки ще 10.06.2009 відповідач передав позивачу, а останній прийняв в рахунок проведення розрахунку кукурудзу, і сторони оформили цю передачу накладною на суму 13381,20 грн.; нарахування позивачем індексу інфляції та трьох процентів річних із листопада 2008 року також є неправомірним, оскільки лише 27.02.2010 позивач направив відповідачу вимогу про проведення розрахунку.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 18.01.2011 по 19.01.2011 на підставі частини 3 статті 77 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

До господарського суду Черкаської області звернулося фермерське господарство «Арій», далі позивач, із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, далі відповідач, про стягнення із останнього боргу за виконані позивачем роботи по обмолоту кукурудзи відповідно до пункту 4.2. договору на проведення сільськогосподарських робіт від 25 вересня 2008 року, та встановлених законом нарахувань індексу інфляції та трьох процентів річних на прострочену суму боргу.

Господарським судом Черкаської області розглядалася справа № 07/3158 по спору між цими ж сторонами та рішенням від 23 лютого 2010 року суд відмовив фермерському господарству «Арій»у позові до підприємця ОСОБА_2 з тих підстав, що у тій справі суд встановив, що вимоги позивача обґрунтовуються не проведенням відповідачем остаточного розрахунку за виконані ним сільськогосподарські роботи на підставі акта приймання здачі виконаних сільськогосподарських робіт від 29.10.2008р., але строк їх проведення ні договором ні законом не був встановлений і вимоги про сплату боргу позивач відповідачу не предявляв, тому у справі № 07/3158 суд прийшов до висновку, що у тому випадку не було підстав вважати право позивача на отримання від відповідача остаточного розрахунку за виконані роботи з обмолоту кукурудзи порушеним.

Згідно частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського судом Черкаської області від 23.02.2010 у справі № 07/3158 встановлено наступні факти:

- укладення 25 вересня 2008р. фермерським господарством «Арій», як виконавцем, і фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, як замовником, договору на проведення сільськогосподарських робіт, згідно з яким виконавець зобовязався виконати обмолот кукурудзи на полях фермерського господарства «Ленора», а відповідач прийняти та оплатити виконані роботи; та за яким вартість робіт з обмолоту кукурудзи сторонами була визначена в сумі 28 430 грн. 61 коп.;

- встановлення пунктами 4.2 і 4.3 договору від 25.09.2008р. строку проведення поточних розрахунків з виконавцем робіт - протягом 3-х банківських днів після підписання актів виконаних робіт, та відсутності встановлення строку проведення остаточного розрахунку за виконані сільськогосподарські роботи;

- перерахування 15 жовтня 2008р. за платіжним дорученням від 14.10.2008р. №101 фермерським господарством «Ленора»на рахунок фермерського господарства «Арій» 11420грн. 32 коп. за обмолот кукурудзи та прийняття останнім перерахованих фермерським господарством «Ленора»коштів в рахунок часткового виконання фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 зобовязань за договором від 25.09.2008р. щодо оплати виконаних робіт;

- підписання 29 жовтня 2008 р. фермерським господарством «Арій» і фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 акта приймання здачі виконаних сільськогосподарських робіт за договором від 25.09.2008р., згідно з яким фермерським господарством «Арій»були якісно виконані сільськогосподарські роботи з обмолоту кукурудзи на полях фермерського господарства «Ленора»вартістю 28 430грн. 61 коп. та сторони не мають одна до одної претензій;

- відвантаження 10 червня 2009 року фермерським господарством «Ленора»(за розпорядженням ОСОБА_2 як голови господарства) фермерському господарству «Арій»в рахунок розрахунків із останнім зерна кукурудзи в кількості 11340 тонн.

Відповідно до статті 35 ГПК України вказані факти, що були встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 23 лютого 2010 року у справі № 07/3158 по спору між тими ж сторонами, не підлягають повторному доказуванню, тому ці факти суд приймає так, як вони були встановлені вказаним судовим рішенням, оскільки рішення № 07/3158 не було оскаржене, воно набрало законної сили, на його виконання судом видано наказ.

Суд не приймає доводи відповідача щодо припинення провадження у даній справі в звязку з наявністю вказаного рішення № 07/3158, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України, на який посилається відповідач, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про то той же предмет і з тих же підстав.

Як вбачається із рішення господарського суду Черкаської області від 23 лютого 2010 року, у справі № 07/3158 дійсно розглядався спір між тими ж сторонами та про той же предмет, однак, з іншої підстави. Вказаним рішенням господарського суду встановлено, що ні договором ні законом не був встановлений строк проведенням відповідачем остаточного розрахунку за виконані позивачем сільськогосподарські роботи на підставі акта приймання здачі виконаних сільськогосподарських робіт від 29.10.2008р., і вимогу про сплату боргу позивач відповідачу не предявляв.

У даній справі № 02/2315 позивач додав до позовної заяви лист на адресу відповідача від 26.02.2010 із вимогою про проведення розрахунку з позивачем за виконані ним роботи та з урахуванням перерахованих коштів в сумі 11420,32 грн. і переданої 10.06.09 кукурудзи в кількості 11,340 тонн. Із поданого позивачем листа за підписом підприємця ОСОБА_2 вбачається, що вказана вимога позивача була отримана відповідачем 27.02.2010.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено і сторонами не заперечено, що позивач 26.02.2010 надіслав відповідачу лист із вимогою провести з ним повний розрахунок за виконані роботи, отже, виходячи із припису частини другої статті 530 ЦК України, відповідач повинен був виконати своє зобовязання та повністю розрахуватися із позивачем не пізніше 05.03.2010.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що залишок боргу відповідача перед позивачем за виконані останнім роботи по обмолоту кукурудзи на підставі акта приймання здачі виконаних сільськогосподарських робіт за договором від 25.09.2008р. складає 3 629 грн. 09 коп., виходячи із наступного:

- роботи по обмолоту кукурудзи були виконані позивачем і прийняті відповідачем на суму 28 430 грн. 61 коп.;

- в рахунок розрахунку за обмолот кукурудзи 15 жовтня 2008р. позивачу було перераховано і він прийняв як розрахунок відповідача кошти в сумі 11 420грн. 32 коп.;

- в рахунок проведення розрахунку за обмолот кукурудзи позивач прийняв 11,340 тонн кукурудзи, про що оформлено накладну № 1 від 23.02.2010 на суму 13 381,20 грн. Накладна підписана, скріплена печатками ФГ «Ленора»та ФГ «Арій», що свідчить про підтвердження господарствами передання кукурудзи саме на суму 13 381,61 грн. Тому заперечення позивача проти цієї вартості кукурудзи суд не приймає до уваги як такі, що нічим не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобовязання за договором, не розрахувався із позивачем за виконані ним роботи, не перерахував позивачу кошти в сумі 3 629 грн. 09 коп. в установлений законом строк до 06.03.2010 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 629 грн. 09 коп. боргу є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, вона не спростована відповідачем, отже, підлягає задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів договором не встановлений, а судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання по сплаті позивачу коштів за виконані роботи, тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення трьох процентів річних є обґрунтованою та законною і з відповідача підлягає стягненню на користь позивача три проценти річних в сумі 87 грн. 10 коп. за період прострочення розрахунку з 06.03.2010 по 22.12.2010. Також з відповідача підлягає стягненню на користь позивача індекс інфляції в сумі 187 грн. 60 коп. за період з березня по листопад 2010 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача витрат на транспортне експедирування не підлягає до задоволення, оскільки оплата витрат на транспортне експедирування та розмір оплати не передбачено договором.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 89 грн. та 206 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь фермерського господарства «Арій»(19842, Черкаська обл., Драбівський район, смт. Драбово-Баритянське, вул. Суворова, 1, ідентифікаційний код 33259065) 3 629 грн. 09 коп. боргу, 187 грн. 58 коп. індексу інфляції, 87 грн. 10 коп. три проценти річних, 89 грн. витрат на сплату державного мита, 206 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 24.01.2011