Ухвала суду № 135113997, 24.03.2026, Зміївський районний суд Харківської області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа №621/586/26

Провадження №2-а/621/9/26

24 березня 2026 року м.Зміїв Харківської області

Суддя Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп`єва, розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , до

поліцейського (старшого сержанта поліції) Гарагатого Віталія Валентиновича, адреса: вул. Адміністративна, 3, м. Зміїв, Харківська область,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Р.Озюменко, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , через підсистему "Електронний Суд" звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до Гарагатого Віталія Валентиновича (старшого сержанта поліції) в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 6249740 від 30.11.2025 року відносно ОСОБА_1 та закрити провадження по справі.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд вважає його таким, що підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 3, 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Позовна заява, в порушення вимог ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України не містить відомостей про: поштовий індекс позивача, представника позивача; офіційну електронну адресу або адреса електронної пошти позивача; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано оригіналу документу, який підтверджує сплату судового збору.

Клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору матеріали позовної заяви не містять.

Згідно положень п. 3 частини 1 статті 288 КУпАП, ч. 1 статті 20, статті 286 КАС України, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" (№ 3674-VІ), який набрав чинності з 11.11.2011 року та є чинним на час виникнення спірних правовідносин, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Цим же законом визначаються правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Велика Палата Верховного Суду, висновки якої, відповідно до положень ч. 5 ст. 353 КАС України та ч. 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов`язковими, у Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) зазначає, що "в справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб."

Отже, позивачем до позовної заяви має бути додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 665,60 гривень.

У свою чергу, частиною 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 532,48 гривень.

Реквізити для зарахування коштів: Отримувач коштів: ГУК Харків обл./МТГ Зміїв/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA138999980313141206000020603 та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Подана позовна заява подана до суду через підсистему "Електронний Суд".

Згідно з частиною другою статті 161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 487/2777/23, від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15, від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16 викладені висновки, що належним доказом направлення позовної заяви та доданих до нього документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.

До позовної заяви, представник позивача не додав доказів направлення примірника позовної заяви та копій доданих документів зазначеному у позові відповідачу - ОСОБА_3 , що є невідповідністю позовної заяви вимог частини другої статті 161 КАС України.

Разом із тим, п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, встановлено, що відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Так, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів Департаменту патрульної поліції Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 122 КУпАП, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 244 -20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.

В даних спірних правовідносинах відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу до участі у справі в якості належного відповідача позивачем залучено не було.

Разом із тим, суд зазначає, що позовна заява не містить повних відомостей про відповідача ОСОБА_3 , як уповноважену посадову особу органу Національної поліції (територіального органу) із зазначенням місця роботи відповідача, адреси місце знаходження.

Щодо строків оскарження постанови.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що що працівники поліції в порушення ст. 258 КупАП не вручили ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови на місті нібито вчинення адміністративного правопорушення, та відсутні докази надсилання вказаної постанови ОСОБА_1 засобами поштового чи іншого зв`язку, що свідчить про те, що строк на оскарження постанови так і не розпочав свій перебіг. Відтак, вказана позовна заява подана у строки передбачені ст. ст. 289, 291 КупАП, ст. 286 КАС України. Про наявність постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 6249740 від 30.11.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КупАП стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи № 621/3956/25 про адміністративне правопорушення від 30.11.2025 року серія ЕПР 1 № 527542 відносно ОСОБА_1 .

Приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальний строк оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлений частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої позовну заяву може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Тобто, законом чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (як у спірному випадку) встановлено спеціальний десятиденний строк.

Водночас, в позовній заяві представник позивача не вказує на дату та час ознайомлення з оскаржуваною постановою ЕНА № 6249740 від 30.11.2025 року в рамках розгляду справи № 621/3956/25 відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із чим вбачається, що позов подано з пропуском строку.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, постанова від 22.04.2020 року у справі № 811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.

Згідно положень ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частинами 1 та 2 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу та його представнику, строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 295 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського (старшого сержанта поліції) Гарагатого Віталія Валентиновича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без руху.

Запропонувати позивачці в 5 (п`яти) денний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі, та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, заява вважається неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя В. Філіп`єва