Рішення № 135113967, 23.03.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/2305/25

Провадження № 2/386/986/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу ОСОБА_1 до Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про поновлення строку для вступу у спадщину та визнання права власності на частку у спадковому майні

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про поновлення строку для вступу у спадщину та визнання права власності на частку у спадковому майні.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Перегонівка, Голованівського району, Кіровоградської області помер ОСОБА_2 , Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .. За життя ОСОБА_2 разом з матір`ю позивачки ОСОБА_3 побудували будинок, а потім спільно з нею проживав у цьому будинку, без реєстрації шлюбу, ведучи з нею спільний побут та господарство. Також в даному будинку разом з ними проживала позивачки зі своїм чоловіком . Належність даного будинку матері позивачки та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 13.09.1999 р

Після смерті ОСОБА_2 матір позивачки разом з позивачкою та її чоловіком, продовжувала проживати за цією адресою, здійснювала догляд за будинком, утримувала подвір`я, сплачувала необхідні платежі та була фактичним володільцем спадкового майна та помилково вважала, що таким чином автоматично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 . Однак за життя не звернулася до нотаріуса і не оформила право власності на відповідну частку будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , померла та після її смерті з`ясувалося, що її спадкові права на частку будинку не були оформлені належним чином.

Після смерті матері позивачка звернулася до нотаріальної контори з метою вступу у спадщину. 18.09.2020 р. їй було видано свідоцтво на право власності за заповітом від 08.06.2015 р.

Наразі позивачка є власником частини будинку, але фактично користується всім будинком, доглядає за ним та сплачує всі необхідні платежі.

Донька померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 повідомила, що не претендує та не буде претендувати на майно батька, та не заперечує щоб позивачка зареєструвала за собою право власності на 1/2 частину будинку, про що нею було подано нотаріально засвідчену заяву про відмову вступу у спадщину (№ 2079).

02.09.2025 р. позивачка звернулась із заявою до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка В.В. про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частину будинку за адресою АДРЕСА_2 , однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії на частку майна, так як мати за життя право власності на частину будинку не оформила, і юридичним власником залишився померлий ОСОБА_2 . документи, які підтверджують спорідненість його та матері повачки відсутні. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 135/02-31 від 02.09.2025 року.

Після смерті матері, позивач проживала та доглядала за будинком, підтримувала його у належному стані, здійснювала необхідні ремонтні та господарські роботи, що свідчить про фактичне прийняття спадщини відповідно до ст. 1268 ЦК України.

Строк для вступу у спадщину був пропущений з причин, що є поважними- вона фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила своїх прав, у зв`язку зі своєю юридичною необізнаністю, а також через те що не могла звернутися до нотаріуса раніше, оскільки спадкоємиця першої черги є донька спадкодавця - ОСОБА_4 , що не надала відмову у встановлений законом строк. Крім того, у період після смерті матері позивач перебувала у складних життєвих обставинах, пов`язаних з доглядом за сім`єю та скрутним матеріальним становищем.

Просила суд визнати за нею право власності на частку житлового будинку за адресою : АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Перегонівка, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , видане виконавчим комітетом Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області 01.02.2019 та поновити їй строк для вступу у спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.12.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху..

Ухвалою суду від 24.12.2025 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого розгляду на 27.01.2026 яке було відкладено на 26.02.2026 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилась, 26.02.2026 через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх зажовольнити.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, селищний голова надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В підготовчому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 в с. Перегонівка, Голованівського району, Кіровоградської області помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 , видане виконавчим комітетом Перегонівської сільської ради Кіровоградської області 01.02.2019 .( а.с.- 9)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 разом з матір`ю позивачки ОСОБА_3 побудували будинок, а потім спільно з нею проживали у цьому будинку, без реєстрації шлюбу, ведучи спільний побут та господарство. Також в даному будинку разом з ними проживала позивачки зі своїм чоловіком. Належність даного будинку матері позивачки та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 13.09.1999 р( а.с.- 7)

Після смерті ОСОБА_2 матір позивачки разом з позивачкою та її чоловіком, продовжувала проживати за цією адресою, здійснювала догляд за будинком, утримувала подвір`я, сплачувала необхідні платежі та була фактичним володільцем спадкового майна та вважала, що таким чином автоматично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 . Однак за життя не звернулася до нотаріуса і не оформила право власності на відповідну частку будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 видане виконавчим комітетом Перегонівської сільської ради Кіровоградської області 01.02.2019 . ( а.с.-9)

Після її смерті з`ясувалося, що її спадкові права на частку будинку не були оформлені належним чином.

Після смерті матері позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з метою вступу у спадщину, 18.09.2020 р. їй було видано свідоцтво на право власності за заповітом від 08.06.2015 р.

Наразі позивачка є власником частини будинку, але фактично користується всім будинком, доглядає за ним та сплачує всі необхідні платежі.

Донька померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 повідомила, що не претендує та не буде претендувати на майно батька, та не заперечує щоб позивачка зареєструвала за собою право власності на 1/2 частину будинку, про що нею було подано нотаріально засвідчену заяву про відмову вступу у спадщину (№ 2079).( а.с.- 10).

02.09.2025 р. позивачка звернулась із заявою до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка В.В. про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частину будинку за адресою АДРЕСА_2 , однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії на частку майна, так як мати за життя право власності на частину будинку не оформила, і юридичним власником залишився померлий ОСОБА_2 . (а.с.-11)

Після смерті матері, позивач проживала та доглядала за будинком, підтримувала його у належному стані, здійснювала необхідні ремонтні та господарські роботи, що свідчить про фактичне прийняття спадщини відповідно до ст. 1268 ЦК України.

Строк для вступу у спадщину був пропущений з причин, що є поважними - вона фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила своїх прав, у зв`язку зі своєю юридичною необізнаністю, а також через те що не могла звернутися до нотаріуса раніше, оскільки спадкоємиця першої черги є донька спадкодавця - ОСОБА_4 , що не надала відмову у встановлений законом строк. Також , у період після смерті матері позивач перебувала у складних життєвих обставинах, пов`язаних з доглядом за сім`єю та скрутним матеріальним становищем.

Так, статтею 81 ЦПК України встановлено правила обов`язку доказування і подання доказів в цивільній справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі, а обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі поданих по справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 200,206, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд ,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про поновлення строку для вступу у спадщину та визнання права власності на частку у спадковому майні задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частку житлового будинку за адресою : АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Перегонівка, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , видане виконавчим комітетом Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області 01.02.2019 .

Поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 строк для вступу у спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Перегонівка Голованівського району Кіровоградської області, актовий запис про смерть № 3 від 01 лютого 2019 року, строком на 3 (три) місяці.

Перебіг строку починається з моменту вступу рішення в законну силу.

Судові витрати по справі віднести на рахунок позивача.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . РНОКПП - НОМЕР_5 .

Місцезнаходження відповідача Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області : с. Перегонівка , вул. Ятранівська, 25, Голованівського раону Кіровоградської області, поштовий індекс 26522.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.