Ухвала суду № 135112429, 19.03.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.03.2026Справа № 554/7690/21 Провадження № 1-кс/554/3678/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021172060000126 від 30.07.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному №42021172060000126 від 30.07.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в якому просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136700:12:001:0195, яка розташована за адресою: вулиця Низова, 9-А,

м. Полтава та заборонити вчиняти дії, спрямовані на її відчуження, поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру; заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:12:001:0195, яка розташована за адресою: вулиця Низова, 9-А, м.Полтава та щодо будь-яких об`єктів нерухомості, розташованих на вказаній земельній ділянці; накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136700:12:001:0046, яка розташована за адресою: вулиця Низова, 9-А,

м. Полтава та заборонити вчиняти дії, спрямовані на її відчуження, поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру; заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:12:001:0046, яка розташована за адресою: вулиця Низова, 9-А, м.Полтава та щодо будь-яких об`єктів нерухомості, розташованих на вказаній земельній ділянці; накласти арешт на самочинно збудовані об`єкти нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2935512453080), розташовані за адресою: вулиця Низова, 9-А, м.Полтава, шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам розпоряджатися, відчужувати та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна.

В обґрунтування клопотання зазначає, що Слідчим відділенням відділення поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області під процесуальним керівництвом Полтавської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42021172060000126 від 30.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України.

До відділення поліції №1 Полтавського РУП надійшло подання головного державного виконавця Подільського ВДВС у м. Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ОСОБА_6 про невиконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25.03.2020 року ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про звільнення земельної ділянки площею 0,1321 га за адресою вул. Низова, 9-а, яка належить територіальній громаді міста Полтави в особі Полтавської міської ради, та про знесення самочинних будівель і споруд .

Встановлено, що державним виконавцем здійснено перевірки щодо виконання судового рішення, в ході яких виявлено, що земельна ділянка не звільнена, споруди не знесені. Боржником не були виконані рішення суду, а накладені штрафи залишилися неоплаченими.

На земельній ділянці розташовані самочинні будівлі та споруди: пункт охорони літ. «А-1» площею 13,9 кв.м, баня літ. «Б-2» площею 77,1 кв.м, вбиральня літ. «В-1» площею 4,4 кв.м, навіси літ. «Г», «Д», «Ж», тимчасові будівлі літ. «Е», «Є», огорожа №1, ворота №2, пічка №3.

Згідно пояснень ОСОБА_7 , вона не мала доступу до земельної ділянки та стверджує, що майно їй не належить. Однак, незважаючи на це, земельна ділянка та розташовані на ній споруди продовжують використовуватися без належного виконання судового рішення, що створює реальний ризик втрати майна та унеможливлює відшкодування шкоди.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на земельній ділянці з кадастровим номером 5310136700:12:001:0195, за адресою: вулиця Низова, 9-А, м. Полтава, зареєстрований закінчений будівельний об`єкт Садовий будинок А-1 (Опис: господарські будівлі та споруди: вбиральня В; навіс Ж; тимчасова будівля Є; огорожа №1; піч №3).

Реєстраційні дії здійснено 08.05.2024 державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_8 . Запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 73120533 від 14.05.2024 року.

Технічний паспорт об`єкта виданий 23.04.2024 року (серія та номер Т01:9471-1910-4262-3439). Для державної реєстрації були подані документи від Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Саланг». Відомості про державну реєстрацію іншого речового права, іпотеки та обтяжень відсутні.

За інформацією зі спеціального розділу, земельна ділянка з кадастровим номером 5310136700:12:001:0046 використовується на умовах оренди для експлуатації та обслуговування комплексу відпочинку з рятувальною станцією. Договір оренди укладено 15.09.2023 на строк 1 рік, 12 місяців, з правом передачі суборенду. Орендодавцем виступає Полтавська міська рада, орендар Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Саланг». Площа ділянки становить 0,0943 га.

Директором Виробничого комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Саланг» (код ЄДРПОУ 23278420, м. Полтава) є ОСОБА_7 , яка є уповноваженою особою для здійснення дій від імені товариства та представляє його інтереси відповідно до установчих документів і відомостей Державного реєстру юридичних осіб.

Накладення арешту на вказані об`єкти необхідне для забезпечення виконання рішення суду щодо знесення самочинного будівництва та приведення земельної ділянки у попередній стан, а також для запобігання незаконному відчуженню чи іншим шляхом спроб узаконення самочинного будівництва. Також відсутність арешту створює потенційну загрозу для майнових інтересів держави та територіальної громади, оскільки незаконно побудовані споруди та об`єкти на земельній ділянці продовжують використовуватися без дозволу та контролю, що може призвести до збільшення шкоди та витрат на їх демонтаж у майбутньому.

З метою збереження речових доказів, слідчий просить задовольнити заявлене клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні.

Представник власника майна ОСОБА_4 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити частково. Зазначив, що відсутні підстави для накладення арешту на земельні ділянки, оскільки власник цих земельних ділянок не є підозрюваним по справі, обмеження будуть надмірними та будуть обмежені його правомочності.

Володілець майна ОСОБА_7 до суду повторно не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, надані докази, слідчий суддя приходить до наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що Слідчим відділенням відділення поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області під процесуальним керівництвом Полтавської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42021172060000126 від 30.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, до відділення поліції №1 Полтавського РУП надійшло подання головного державного виконавця Подільського ВДВС у м. Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ОСОБА_6 про невиконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25.03.2020 року ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про звільнення земельної ділянки площею 0,1321 га за адресою вул. Низова, 9-а, яка належить територіальній громаді міста Полтави в особі Полтавської міської ради, та про знесення самочинних будівель і споруд.

Державним виконавцем здійснено перевірки щодо виконання судового рішення, в ході яких виявлено, що земельна ділянка не звільнена, споруди не знесені. Боржником не були виконані рішення суду, а накладені штрафи залишилися неоплаченими.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на земельній ділянці з кадастровим номером 5310136700:12:001:0195, за адресою: вулиця Низова, 9-А, м. Полтава, зареєстрований закінчений будівельний об`єкт Садовий будинок А-1 (Опис: господарські будівлі та споруди: вбиральня В; навіс Ж; тимчасова будівля Є; огорожа №1; піч №3).

10.03.2026 року прокурором було винесено постанову про визнання земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:12:001:0195, яка розташована за адресою: вулиця Низова, 9-А, м. Полтава; земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:12:001:0046, яка розташована за адресою: вулиця Низова, 9-А, м. Полтава; самочинно збудованих об`єктів нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2935512453080), розташовані за адресою: вулиця Низова, 9-А, м. Полтава, речовим доказом.

Слідчий суддя враховує висновки органу досудового розслідування щодо надання статусу речового доказу об`єкту нерухомості (реєстраційний номер 2935512453080). Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25.03.2020 р. на ОСОБА_7 покладено обов`язок саме щодо знесення цих конкретних споруд за власний рахунок, їх фізичне існування на даний час є безпосереднім матеріальним підтвердженням події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Крім того, виготовлення технічного паспорта від 23.04.2024 року та подальша реєстрація права власності на ці об`єкти за ВКТОВ «Саланг» (директор ОСОБА_7 ) замість їх демонтажу, свідчить про те, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ умислу особи на невиконання судового рішення.

Таким чином, дані об`єкти повністю відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а накладення арешту на них є необхідним для запобігання їх відчуженню третім особам.

Прокурором доведено, що самочинно збудовані об`єкти нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2935512453080), розташовані за адресою: вулиця Низова, 9-А, м. Полтава мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Самочинно збудовані об`єкти нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2935512453080), розташовані за адресою: вулиця Низова, 9-А, м. Полтава, підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Однак, розглядаючи клопотання в частині накладення арешту на земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 5310136700:12:001:0195 та 5310136700:12:001:0046, слідчий суддя виходить з того, що згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна з метою збереження речових доказів можливий лише за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 цього Кодексу.

У даному кримінальному провадженні, розпочатому за фактом умисного невиконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КК України), об`єктом посягання є інтереси правосуддя, а не земельні ресурси як такі. Враховуючи, що вказані земельні ділянки на правах власності належать територіальній громаді міста Полтави в особі Полтавської міської ради, накладення на них арешту із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій та внесення змін до Державного земельного кадастру є необґрунтованим втручанням у права законного власника, який не є суб`єктом даного кримінального правопорушення.

Земельні ділянки у справі про невиконання рішення щодо знесення споруд є лише місцем розташування об`єктів нерухомості, а отже не можуть бути визнані речовими доказами у розумінні кримінального процесуального закону. Будь-які маніпуляції з реєстрацією прав власності на самочинно збудовані об`єкти за юридичною особою ВКТОВ «Саланг» або укладення договорів оренди під час досудового розслідування є предметом окремої правової оцінки в межах дослідження дій боржника, проте не надають земельним ділянкам статусу знаряддя чи предмета злочину.

Слідчий суддя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання в частині арешту земельних ділянок, оскільки таке обмеження прав територіальної громади, яка не є суб`єктом відповідальності за ст. 382 КК України, не диктується потребами кримінального провадження, не сприяє встановленню істини та прямо суперечить вимогам ч. 10 та ч. 11 ст.170 КПК України.

З огляду на принципи розумності та співмірності, накладення арешту на комунальну землю призведе до надмірного обмеження прав власника, тоді як фактичне виконання обов`язку зі знесення самочинних споруд повністю забезпечується арештом самих будівель як об`єктів, що підлягають демонтажу. При цьому наявність постанови слідчого про визнання землі речовим доказом у даному випадку є формальною, оскільки вона не підтверджується фактичними даними про роль земельних ділянок як знаряддя чи предмета злочину.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити клопотання.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021172060000126 від 30.07.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, - задовольнити частково.

Накласти арешт на самочинно збудовані об`єкти нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2935512453080), розташовані за адресою: вулиця Низова, 9-А, м.Полтава, шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам розпоряджатися, відчужувати та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

В іншій частині клопотання відмовити.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1