Рішення № 135112198, 23.03.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 533/1166/25

Провадження № 2/533/138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 березня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у якій просив суд:

- об`єднати в одній позовній заяві вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 13.03.2025 № 71586933 та від 08.05.2025 № 8964539;

- витребувати в АТ КБ «Приватбанк» документи: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 13.03.2025 по 16.03.2025; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 08.05.2025 по 11.05.2025.

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики № 71586933 у розмірі 16056,16 грн., з яких: 6962,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3000,00 грн - сума заборгованості за процентами; 1360,00 грн - сума заборгованості за комісією; 4734,16 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики № 8964539 у розмірі 9144,82 грн, з яких: 2447,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1697,32 грн. - сума заборгованості за процентами; 5000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Також позивач просив суд стягнути з відповідачки сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 гривень.

Процесуальні дії та рішення у справі

07.01.2026 від позивача надійшла заява про долучення доказів (а.с.67), до якої було надано розрахунок заборгованості за договором позики № 8964539 від 08.05.2025 (а.с. 68).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 січня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 23 березня 2026 року(а.с.71-72).

Цією ж ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково, витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію.

20.01.2026 від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана ухвалою суду інформація (а.с. 83-86).

У судове засідання 23.03.2026 представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» не з`явився, у заявах просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, проти заочного рішення не заперечував (а.с. 79, 88).

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 92), у судове засідання не з`явилася, про причини неявки у судове засідання не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, відзив на позовну заяву не подавала.

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Питання об`єднання в одній позовній заяві вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами, як про це просив позивач, суд не вирішував, адже це є правом самого позивача, яким він і скористався. Суд же за наявності підстав, передбачених ст. 188 ЦПК України може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами, а не позовні вимоги, викладені в одній позовній заяві. Порушення порядку об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві у даній справі суд не вбачає, адже обидва кредитні договори укладені між тими самими сторонами (первісним кредитором та відповідачкою), право грошової вимоги за кредитними договорами набуто позивачем за одним договором факторингу, укладеним з первісним кредитором, умови кредитних договорів є ідентичними.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-7)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальниця/відповідачка) укладено договори про надання коштів у кредит, зокрема:

- договір № 71586933 від 13.03.2025;

- договір № 8964539 від 08.05.2025.

У подальшому 16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ «Фінпром Маркет».

Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , а саме:

- за договором позики № 71586933 у розмірі 16056,16 грн, з яких: 6962,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3000,00 грн - сума заборгованості за процентами; 1360,00 грн - сума заборгованості за комісією; 4734,16 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування;

- за договором позики № 8964539 у розмірі 9144,82 грн, з яких: 2447,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1697,32 грн - сума заборгованості за процентами; 5000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Щодо обґрунтування вимог за кредитним договором № 71586933 від 13.03.2025 позивач зазначав таке.

13.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71586933 (надалі - договір кредиту № 1), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 30 днів із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,3 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту складає 15 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1500,00 грн). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту № 1 підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Окрім цього, позивач зазначав, що між відповідачкою та кредитодавцем було укладено низку додаткових угод до кредитного договору № 1. Остання додаткова угода укладена 05.06.2025, у результаті якої загальний строк користування кредитом склав 109 днів.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 71586933 від 13.03.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 .

Відповідачка зобов`язання за договором кредиту № 1 - не виконала ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем.

Щодо обґрунтування вимог за кредитним договором № 8964539 від 08.05.2025 позивач зазначав таке.

08.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8964539 (надалі - договір кредиту № 2), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 2500,00 грн строком на 360 днів із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %. які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 431,25 грн). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 125 грн за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту № 2 підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець, на виконання умов кредитного договору № 8964539 від 08.05.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 2500,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 .

Відповідачка зобов`язання за договором кредиту № 2- не виконала ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статтю 205, 207 ЦК України, статті 4175, 263, 274, 276 ЦПК України, статті 11, 13 Закону України «Про електронну комерцію», Постанову Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022, та правові висновки Верховного Суду України у справі № 732/670/19 (постанова від 09 вересня 2020 року), у справі № 404/502/18 (постанова від 23 березня 2020року), у справі № 127/33824/19 (постанова від 07 жовтня 2020 року), у справі № 524/5556/19 (постанова від 12 січня 2021 року), у справі № 234/7153/20 (постанова від 10 червня 2021 року).

Позиція відповідача

Відповідачка ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень на позов суду не надала, власну позицію щодо предмета спору не висловила.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Щодо кредитного договору від 13.03.2025 № 71586933 (далі по тексту рішення -договір кредиту або кредитний договір № 1).

13 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (за договором - кредитодавець) та відповідачкою ОСОБА_1 (за договором - позичальник) було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71586933 (надалі - кредитний договір № 1 або договір кредиту № 1), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п. 5.5, 5.6 кредитного договору (а.с. 12-18).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору № 1 за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит») на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк кредиту») шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника зі використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 2.1.1 кредитного договору № 1).

У п. 2.2 кредитного договору № 1 зазначені параметри та умови кредиту, а саме: сума кредиту 10000,00 грн (п. 2.2.1); строк кредитування/строк договору 30 днів (п. 2.2.2); процентна ставка/день 0,300 % (фіксована) (п. 2.2.3); комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1500,00 грн) (п. 2.2.4).

Дата надання кредиту - 13.03.2025; дата повернення кредиту (останній день) - 11.04.2025; денна процентна ставка/день - 0,800 %; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною), день - 4,00 %; пеня, день - 4,00 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1399,08 %; орієнтовна загальна вартість кредиту - 12400,00 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором (п. 2.5 кредитного договору № 1).

Для отримання кредиту, позичальник має бути зареєстрований в ІКС, для чого він проходить процедуру реєстрації на сайті (п. 3.1 кредитного договору № 1).

Договір укладається сторонами дистанційно в електронній формі з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки (п. 5.5 кредитного договору № 1).

Згідно з п. 5.6 кредитного договору № 1 договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору № 1 за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

У відповідності до п. 6.2 кредитного договору № 1 за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2 договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений пп. 2.2.4 п. 2.2. договору. Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки та надання кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої заявки та укладення договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.

Згідно з п. 7.1 кредитного договору № 1 позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/ або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку кредитування обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 9.2.6 кредитного договору № 1 кредитодавець має право відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості, у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором.

Сторони несуть відповідальність відповідно до умов договору та чинного законодавства України (п. 10.1 кредитного договору № 1).

Договір укладено із використанням вебсайту: https://mycredit.ua. (п. 11.3 кредитного договору № 1).

У р. 12 кредитного договору № 1 зазначені такі відомості щодо позичальника: ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; відомості про паспортні дані; адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_1 ; телефон: НОМЕР_3 ; email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором 23883.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71586933, передбачено та зазначено такі умови: дата платежу, сума платежу за розрахунковий період (гривня), в тому числі погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредиту (а.с. 19).

З листа ТОВ «Фінансова компанія «Фінексперес»» (а.с. 26 на звороті) вбачається, що відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 було здійснено успішну платіжну операцію: дата 13.03.2025; сума 10000,00 грн; отримувач ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_2 .

Відповідно до копії квитанції від 13.03.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснило переказ грошових коштів у сумі 10000,00 грн на платіжний інструмент НОМЕР_2 ОСОБА_3 (а.с.27).

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_5 ) (а.с. 83).

Відповідно до виписки за договором на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 13.03.2025 відбулося зарахування переказу на карту у сумі 10000,00 грн (а.с. 84).

09.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - кредитодавець) та відповідачкою ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено додаткову угоду № 14664932 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71586933 (надалі - додаткова угода № 1), яку було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію (а.с.20).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 сторони домовились продовжити строк кредитування на 28 днів та викласти пп. 2.2.2 п. 2.2 договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/строк договору 58 днів». На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена пп. 2.1 п. 2 додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00 %. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3 п. 2.2. договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00 % (фіксована)».

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди № 1 сторони домовились також викласти в новій редакції стовбці 2, 3, 6, 7 таблиці п. 2.2 договору, а саме: дата повернення кредиту (останній день) - 09.05.2025; денна процентна ставка/день - 1,00 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1497,62 %; орієнтовна загальна вартість кредиту- 15200,00 грн.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71586933, передбачено та зазначено умови, з урахуванням додаткової угоди № 14664932: дата платежу, сума платежу за розрахунковий період (гривня), в тому числі погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредиту (а.с. 21).

07.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - кредитодавець) та відповідачкою ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено додаткову угоду № 14878405 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71586933 (надалі - додаткова угода № 2), яку було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію (а.с. 22).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 сторони домовились продовжити строк кредитування на 28 днів та викласти п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/строк договору 86 днів». На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п.п. 2.1 п. 2 додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00 %. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3 п. 2.2 договору у такій редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00 % (фіксована)».

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди № 2 сторони домовилися також викласти в новій редакції стовбці 2, 3, 6, 7 таблиці п. 2.2. договору, а саме: дата повернення кредиту (останній день) - 06.06.2025; денна процентна ставка/день - 1,00 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1544,66 %; орієнтовна загальна вартість кредиту- 18000,00 грн.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71586933, передбачено та зазначено умови, з урахуванням додаткової угоди № 14878405: дата платежу, сума платежу за розрахунковий період (гривня), в тому числі погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредиту (а.с. 23).

05.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - кредитодавець) та відповідачкою ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено додаткову угоду № 15092081 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71586933 (надалі - додаткова угода № 3), яку було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію (а.с. 24).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 3 сторони домовились продовжити строк кредитування на 23 дні та викласти п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/строк договору 109 днів». На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п.п. 2.1 п. 2 додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00 %. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3 п. 2.2 договору у такій редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00 % (фіксована)».

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди № 3 сторони домовились також викласти в новій редакції стовбці 2, 3, 6, 7 таблиці п. 2.2 договору, а саме: дата повернення кредиту (останній день) - 29.06.2025; денна процентна ставка/день - 1,00 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1542,89 %; орієнтовна загальна вартість кредиту - 20300,00 грн.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71586933, передбачено та зазначено умови, з урахуванням додаткової угоди № 15092081: дата платежу, сума платежу за розрахунковий період (гривня), в тому числі погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредиту (а.с. 25).

Довідкою про ідентифікацію (а.с. 26) первісний кредитор підтвердив, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.

Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні таких договорів:

1) номер договору - 71586933; одноразовий ідентифікатор - 23883; час відправки ідентифікатора позичальнику- 13.03.2025 17:03:17; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2) номер договору - 15092081; одноразовий ідентифікатор - 38762; час відправки ідентифікатора позичальнику- 05.06.2025 18:03:56; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3) номер договору - 14878405; одноразовий ідентифікатор - 70134; час відправки ідентифікатора позичальнику- 07.05.2025 09:44:29; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

4) номер договору - 14664932; одноразовий ідентифікатор - 28052; час відправки ідентифікатора позичальнику- 09.04.2025 14:09:08; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Окрім цього, у довідці про ідентифікацію зазначено, що також проводилась ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ, а саме: дата проходження - 26.10.2024 17:48:18; назва банку - privatbank.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 71586933 від 13.03.2025 (а.с. 9 (на звороті) - 10), виконаним первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сума заборгованості відповідачки станом на 17.10.2025 становила 16056,16 гривень, у тому числі: заборгованість по основному боргу - 6962,00 гривень; заборгованість за процентами - 3000,00 грн; заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, - 4734,16 грн та заборгованість по комісії - 1360,00 гривень.

Заборгованість за процентами нарахована за період - 126 днів, з яких за період з 13.03.2025 по 11.04.2025 з розрахунку 0,3 % у день користування кредитом, з 12.04.2025 по 29.06.2025 з розрахунку 1 % у день користування кредитом та з 30.06.2025 по 16.07.2025 з розрахунку 4 % у день за понадстрокове користування кредитом.

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою було здійснено оплати на погашення заборгованості у загальній сумі 8978,00 грн, а саме: 09.04.2025 - 840,00 грн, 07.05.2025 - 2800,00 грн, 05.06.2025 - 2300,00 грн, 29.06.2025 - 3038,00 грн.

Щодо кредитного договору від 08.05.2025 № 8964539 (далі по тексту рішення - договір кредиту або кредитний договір № 2).

08 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (за договором - кредитодавець) та відповідачкою ОСОБА_1 (за договором - позичальник) було укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8964539 (надалі - кредитний договір № 2 або договір кредиту № 2), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п. 5.5, 5.6, 10.3, р. 11 кредитного договору (а.с. 28 (на звороті) - 35).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору № 2 за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит») на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк кредиту») шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1.1 кредитного договору № 2 мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник підтверджує, що не має наміру використовувати отриманий кредит із метою, яка є забороненою відповідно до діючого законодавства, у тому числі не має наміру ініціювати переказ отриманого за цим договором кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх.

Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору - надання коштів у кредит (п. 2.1.2 кредитного договору № 2).

У п. 2.2 кредитного договору № 2 зазначено параметри та умови кредиту, а саме: сума кредиту 2500,00 грн (п. 2.2.1); строк кредитування/строк договору 360 днів (п. 2.2.2); розмір першого обов`язкового платежу 668,75 грн (п. 2.2.3); період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 10 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 10 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 10 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 35 (п. 2.2.4); дата сплати першого обов`язкового платежу 17.05.2025 (п. 2.2.5).

Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (п. 2.2.7 кредитного договору № 2).

У відповідності до п. 2.28 кредитного договору № 2 комісія за надання кредиту - 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 431,25 грн); дата надання кредиту - 08.05.2025; дата повернення кредиту - 02.05.2026; процентна ставка/день (фіксована) - 0,95 %; орієнтовна загальна вартість кредиту - 11481,25 грн; неустойка - 125 грн/день.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору № 2 для отримання кредиту позичальник має бути зареєстрований в ІКС, для чого він проходить процедуру реєстрації на сайті.

Згідно з п. 5.1 кредитного договору № 2 перед укладанням (підписанням) договору позичальник ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проект договору, політикою конфіденційності, правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою вебсайту та мобільного додатку «СlickСredit», іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

У відповідності до п. 5.5 кредитного договору № 2 договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки.

Згідно з п. 5.6 кредитного договору № 2 договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору № 2 за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором та підлягають сплаті періодично кожні 10 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до пп. 2.2.4 п. 2.2 та п.п. 2.2.5 п. 2.2 договору.

Згідно з п. 6.2 кредитного договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений пп. 2.2.8 п. 2.2 договору.

Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки та надання кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої заявки та укладення договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.

У п. 9.5 кредитного договору № 2 зазначено, що за порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених договором, позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 9.6 кредитного договору № 2 інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань позичальником. Якщо позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі перший обов`язковий платіж/мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному п. 2.2 договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі першого обов`язкового платіжу/мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки. Після оплати простроченого першого обов`язкового платежу та/або мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки у повному обсязі, подальше виконання зобов`язань позичальником здійснюється відповідно до умов договору зі сплатою, після усунення порушень договору, мінімального обов`язкового платежу у строки, встановлені для сплати мінімального обов`язкового платежу відповідно до пп. 2.2.4 п. 2.2 договору. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Договір укладено із використанням вебсайту http://clickcredit.ua/ (п. 10.3 кредитного договору № 2).

У р. 11 кредитного договору № 2 зазначені такі відомості щодо позичальника: ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; відомості про паспортні дані; адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_1 ; телефон: НОМЕР_3 ; email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором 181763.

Довідкою про ідентифікацію (а.с. 37 на звороті) первісний кредитор підтвердив, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.

Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні таких договорів: договір № 8964539; одноразовий ідентифікатор - 181763; час відправки ідентифікатора позичальнику - 08.05.2025 16:10:53; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Окрім цього, у довідці про ідентифікацію зазначено, що також проводилась ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ, а саме: дата проходження - 26.10.2024 17:48:18; назва банку - privatbank.

Також у довідці зазначено, що вимогу про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав (а.с. 38), первісним кредитодавцем за кредитним договором № 8964539 направлялося на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 8964539 від 08.05.2025 (а.с. 27 (на звороті) - 28), виконаного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сума заборгованості відповідачки станом на 16.10.2025 становила 9144,82 гривень, у тому числі: заборгованість по основному боргу - 2447,50 гривень; заборгованість за процентами - 1697,32 грн; неустойка - 5000,00 гривень.

Заборгованість за процентами нарахована за період - 121 день з розрахунку 0,95 % у день користування кредитом. Неустойка нарахована первісним кредитодавцем за період з 07.07.2025 по 15.08.2025 по 125,00 грн за кожен день прострочення зобов`язання.

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою було здійснено оплати на погашення заборгованості у загальній сумі 1623,75 грн, які було віднесено на сплату тіла кредиту у сумі 52,50 грн, сплату відсотків - 1140,00 грн та комісії - 431,25.

З листа ТОВ «Фінансова компанія «Фінексперес»» (а.с. 36) вбачається, що відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 було здійснено успішну платіжну операцію: дата 08.05.2025; сума 2500,00 грн; отримувач ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_5 ) (а.с. 83).

Відповідно до виписки за договором на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 08.05.2025 відбулося зарахування переказу на карту у сумі 2500,00 грн (а.с. 85).

16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (за договором - клієнт) та ТОВ «Фінпром маркет» (за договором - фактор) укладено договір факторингу № 16/10/25 (а.с. 38-41).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно з п.2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «ВЧАСНО», є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

З копій платіжних інструкцій від 20.10.2025 № 579939279.1, від 20.10.2025 № 579939281.1, від 20.10.2025 № 579939282.1 (а.с. 45 (на звороті) - 46) вбачається, що ТОВ «Фінпром маркет» здійснило оплати за договором факторингу.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 16.10.2025 до договору факторингу № 16/10/25-02 ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 71586933 у загальній сумі 16056,16 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6962,00 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 3000,00 грн, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом - 4734,16 , заборгованість з комісії - 1360,00 (а.с. 42 (на звороті)-43).

Відповідно до реєстру прав вимоги від 16.10.2025 до договору факторингу № 16/10/25-02 ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 8964539 у загальній сумі 9144,82 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2447,50 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 1697,32 грн, неустойка - 5000,00 (а.с. 44-45).

Згідно з розрахунком суми заборгованості (а.с. 47), виконаним позивачем, сума заборгованості відповідачки за кредитним договором № 1 за період з 15.10.2025 по 30.12.2025 становить 16056,16 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6962,00 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 3000,00 грн, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом - 4734,16, заборгованість з комісії - 1360,00 грн.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості (а.с. 68), виконаним позивачем, сума заборгованості відповідачки за кредитним договором № 2 за період з 15.10.2025 по 30.12.2025 становить 9144,82 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2447,50 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 1697,32 грн, неустойка - 5000,00 грн.

Застосовані судом норми права та висновки Верховного Суду

Відповідно до ст. 205 ЦК України (ЦКУ)правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За ч. 6 ст. 11 цього ж закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у справі № 183/7850/22 (постанова від 31.01.2024) зробив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких:

«Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено в електронній два кредитних договори, а саме:

- 13.03.2025 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71586933 та низку додаткових угод до нього, за умовами яких відповідачка отримала кредит у сумі 10000,00 грн загальним строком користування 109 днів;

- 08.05.2025 укладено договір кредитної лінії (надійний) № 8964539, за умовами якого відповідачка отримала кредиту у розмірі 2500,00 грн строком на 360 днів.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такі договори прирівнюються до укладення договору у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договори, укладені між сторонами в електронній формі, мають силу договорів, які укладені в письмовій формі та підписані сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачки на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачкою та первісним кредитором не було б укладено.

Факт укладення кредитних договорі, додаткових угод та факт видачі кредитів належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до умов кредитних договорів їх сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом, комісії тощо).

Згідно з умовами кредитних договорів відповідачка зобов`язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договорами.

З розрахунків заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідачка у повному обсязі кредити не повернула.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманими кредитами з позивачем чи з первісним кредитором матеріали справи не містять.

Отже, відповідачка умови кредитних договорів порушила та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти та проценти за користування кредитом у повному обсязі не повернула.

Відповідачка наведене у позовній заяві не спростувала, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористалася, доказів сплати заборгованості за кредитним договором або належних доказів на спростування отримання кредитів до суду не надала.

ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідачки на підставі договору факторингу, який відповідачкою не оспорювався.

Отже, ТОВ «Фінпром Маркет» станом на дату розгляду справи в суді є кредитором по відношенню до відповідачки має законне право вимоги до відповідачки, що ґрунтується на договорі.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1 суд висновує таке.

Позовні вимоги у сумі 6962,00 грн (тіло кредиту) суд уважає законними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на умовах договору. Сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) не перевищує суму кредиту, що надавалася відповідачці, у розмірі 10000,00 грн (п. 2.1 кредитного договору № 1). У розрахунку заборгованості було враховано оплати, що здійснювалися відповідачкою у рахунок погашення заборгованості.

Відповідає умовам договору (п. 2.2.4) й пред`явлений до стягнення розмір заборгованості за комісією у сумі 1360,00 грн з урахуванням здійснених часткових оплат.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за процентами за правомірне користування кредитом суд висновує таке.

У дослідженому судом кредитному договорі з урахуванням додаткових угод було встановлено загальний строк користування кредитом - 109 днів та відповідна кінцева дата строку кредитування - 29.06.2025. Через 109 днів сума кредиту, отримана відповідачкою від первісного кредитора, мала б бути повернута повністю.

Відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод процентна ставка за користування кредитом становила 0,30 % за перші 30 днів та 1 % за наступні 79 днів користування кредитними коштами.

Проценти за правомірне користування кредитом у сумі 3000,00 грн нараховані правильно у межах строку кредитування, встановленого договором, та за процентними ставками, встановленими договором за правомірне користування кредитом. При визначенні суми заборгованості за процентами за користування кредитом позивачем ураховано суми, здійснених відповідачкою оплат у рахунок погашення заборгованості.

Щодо процентів за понадстрокове користування кредитом у сумі 4734,16 грн суд уважає, що розрахунок заборгованості не у повній мірі відповідає вимогам закону та уважає, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цілком застосовні й до даного спору.

У даній справі, що вирішувалася судом, чітко та недвозначно вбачається, що умови кредитного договору та додаткових угод передбачають нарахування процентів як плати за правомірне користування кредитом (109 днів) та як міри відповідальності після настання строку погашення кредиту тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Про таке свідчать і відповідні формулювання умов договору про сплату процентів («проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною)»).

З доказів, наданих позивачем та досліджених судом, які зазначені вище у розділі «Фактичні обставини…» вбачається, що сума кредиту за договором становить 10000,00 грн; строк правомірного користування кредитом - 109 днів; договірна дата повернення кредиту - 29.06.2025, процентна ставка за користування кредитом становила за 30 днів користування кредитом (з 13.03.2025 по 11.04.2025) - 0,30 % та за наступні 79 днів ( з 12.04.2025 по 29.06.2025) 1 % у день; ставка за понадстрокове користування кредитом - 4,00 %.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, нарахована за ставкою 4 % в день, та складає - 4734,16 грн.

Такі проценти нараховані на прострочену суму кредиту поза межами строку, встановленого кредитним договором.

У період нарахування позивачем процентів за понадстрокове користування кредитом за кредитним договором введено військовий стан на території України.

Отже, суд зазначає, що відповідачка на підставі пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України звільняється від відповідальності як перед первісним кредитором, так і перед позивачем за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту, звільняється від обов`язків сплачувати кредитору інші платежі, сплата яких передбачена кредитним договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) відповідачкою зобов`язань за таким договором.

Проценти за понадстрокове користування кредитом у сумі 4734,16 грн нараховувалися первісним кредитором неправомірно. Така сума процентів підлягала списанню позивачем, а обов`язок відповідачки по сплаті процентів, нарахованих за понадстрокове користування кредитом на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, припиняється без його виконання. Відповідно, у задоволенні вимог в цій частині суд відмовляє за безпідставністю.

Підсумовуючи все викладене вище суд уважає такими, що є доведеними, обґрунтованими та підставними позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 1 у сумі 11322,00 грн, у тому числі: сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту) - 6962, 00 грн, заборгованість за процентами за правомірне користування кредитом - 3000,00 грн; заборгованість комісією - 1360,00 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом у сумі 4734,16 грн суд відмовляє за безпідставністю.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2 суд висновує таке.

Позовні вимоги у сумі 2447,50 грн (тіло кредиту) суд уважає законними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на умовах договору. Сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) не перевищує суму кредиту, що надавалася відповідачці, у розмірі 2500,00 грн (п. 2.2.1 кредитного договору № 2). У розрахунку заборгованості було враховано оплати, що здійснювалися відповідачкою у рахунок погашення заборгованості.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за процентами та неустойкою за кредитним договором суд висновує таке.

Позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за основним боргом - 2447,50 грн; проценти за користування кредитом - 1697,32 грн; неустойку - 5000,00 грн.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив. Заборгованість за процентами нарахована правильно, виходячи з процентної ставки, що була узгоджена сторонами, у межах строку кредитування, встановленого кредитним договором (360 днів).

Щодо нарахування неустойки суд уважає, що розрахунок заборгованості за неустойкою не відповідає вимогам закону та уважає, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цілком застосовні й до даного спору.

У період нарахування позивачем неустойки (штрафу) за несвоєчасне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором введено військовий стан на території України.

Отже, суд зазначає, що відповідачка на підставі пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України звільняється від відповідальності перед позивачем, за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту, звільняється від обов`язків сплачувати кредитору неустойку (штраф, пню), сплата яких передбачена кредитним договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) відповідачкою зобов`язань за таким договором.

Сума неустойки 5000,00 грн за період з 07.07.2025 по 15.08.2025 нараховувалася первісним кредитором неправомірно. Така сума неустойки (штрафу) підлягала списанню позивачем, а обов`язок відповідачки по сплаті неустойки (штрафу) припиняється без його виконання. Відповідно, у задоволенні вимог в цій частині суд відмовляє за безпідставністю.

Суд уважає такими, що є доведеними, обґрунтованими та підставними позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 2 у сумі 4144,82 грн, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 2447,50 грн; заборгованість по процентах - 1697,32 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за неустойкою у сумі 5000,00 грн суд відмовляє за безпідставністю.

Підсумовуючи все викладене вище суд уважає є доведеними, обґрунтованими, підставними та задовольняє позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідачки заборгованості за кредитними договорами у загальній сумі 15466, 82 грн, у тому числі:

- за кредитним договором від 13.03.2025 № 71586933 у загальній сумі 11322,00 грн, у тому числі: 6962, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3000,00 грн - сума заборгованості за процентами, 1360,00 грн - сума заборгованості за комісією;

- за кредитним договором від 08.05.2025 № 8964539 у загальній сумі 4144,82 грн, у тому числі: 2447,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1697,32 грн - сума заборгованості за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог на суму 9734,16 грн (4734,16 грн (проценти за понадстрокове користування кредитом № 1) + 5000,00 грн (неустойка за кредитом № 2) = 9734,16 грн) суд відмовляє за безпідставністю.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с. 1, 2).

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (61,37 % від ціни позову), суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідачки на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - 1486,52 грн (2422,40 х 61,37 % = 1486,62).

Крім того позивач просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правничої допомоги від 28 серпня 2025 року № 25-08/25/ФП укладений між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (клієнт) (а.с. 48-50), відповідно до умов якого правнича допомога, що надається за цим договором, полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за якими належить клієнту у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом так і адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку (п. 1.1); за послуги, надані адвокатом, клієнт протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги (додаток № 2 до цього договору) та отримання від адвоката відповідного рахунку, сплачує винагороду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги шляхом безготівкового перерахування клієнтом на поточний рахунок адвоката, вказаний у цьому договорі (п. 4.2);

2) акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, відповідно до якого клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правничу допомогу щодо таких справ:…№ 775) складання позовної заяви, представництво в суді - Глова Т.В. (а.с. 52(на звороті) - 53);

2) витяг з акту приймання - передачі наданої правничої допомоги № 5ФП від 21.10.2025 за договором про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року № 25-08/25/ФП (а.с. 52), відповідно до якого за надані послуги з правничої допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 130500,00 грн, у тому числі й за надання правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 у розмірі 4500,00 грн, яка складається зі: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн; підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) - 4000,00 грн;

4) платіжну інструкцію кредитового переказу від 27.10.2025 № 579939288.1, відповідно до якої ТОВ «Фінпром Маркет» сплатило адвокату Ткаченко Юлії Сергіївні 130500,00 грн згідно з актом № 5ФП приймання наданої правничої допомоги від 21 жовтня 2025 року за договором про надання правничої допомоги .08.2025 року № 25-08/25/ФП (а.с. 54).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі правничих послуг та докази на підтвердження фактичної сплати суми гонорару. Такі докази завчасно були направлені відповідачу.

Відповідачка клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляла.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково (61,37 % від загального розміру позовних вимог), то на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені позивачем, на оплату правничої допомоги у сумі 2761,65 грн (4500,00 х 61,37% = 2761,65).

Керуючись статтями 12, 76-83, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість у загальному розмірі 15466 гривень 82 копійки, а саме:

- за кредитним договором від 13.03.2025 № 71586933 у загальній сумі 11322 гривні 00 копійок, у тому числі: 6962 гривні 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3000 гривень 00 копійок - сума заборгованості за процентами, 1360 гривень 00 копійок - сума заборгованості за комісією;

- за кредитним договором від 08.05.2025 № 8964539 у загальній сумі 4 144 гривні 82 копійки, у тому числі: 2447 гривень 50 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1697 гривень 32 копійки - сума заборгованості за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог на суму 9734 гривні 16 копійок - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у сумі 1486 гривень 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на правничу допомогу у сумі 2761 гривню 65 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Козельщинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф. 204, м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08200; ідентифікаційний код 43311346; адреса електронної пошти: finprommarket@gmail.com; тел.:044-334-54-62).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; тел.: НОМЕР_6 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 23.03.2026 без проголошення.

Суддя В.П. Козир