Рішення № 135109129, 06.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/36393/25

провадження № 2-о/760/209/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі суду присяжних:

головуючої судді Сердюк Н.В.,

присяжних Лінькової Н.М., Тарка Ю.О.

за участю секретаря судового засідання Гержової С.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши в окремому провадженні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявника.

Заявник звернувся до суду із заявою про оголошення померлим свого батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки Обухівського (Кагарлицького) району Київської області. В обґрунтування заяви зазначив, що 20 жовтня 1984 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, який у подальшому 23 травня 1995 року розірвано. Заявник є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Зі слів заявника, у 1998 році його мати зверталась до правоохоронних органів із заявою про зникнення ОСОБА_2 , у зв`язку з чим було заведено розшукову справу. Рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 02 листопада 1999 року у справі № 2-2590/99 ОСОБА_2 визнано безвісно відсутнім. З того часу будь-які відомості про місце перебування останнього відсутні. Заявник також зазначив, що звертався до органів державної влади та інших установ з метою отримання інформації про місцезнаходження батька, однак відповідних відомостей не отримано. Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявнику для отримання свідоцтва про смерть та реалізації своїх спадкових прав. Жодних відомостей щодо нього протягом цих років так і не надійшло, а дії щодо його розшуку результату не дали, тому є підстави вважати його померлим. У зв`язку з цим заявник змушений звернутись до суду із вказаною заявою про оголошення фізичної особи померлою.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

В судовому засіданні заявник заяву підтримав та просив її задовольнити. Повідомив, що в останній раз бачив батька у п`ятирічному віці, знає що, мама зверталася до поліції з приводу його розшуку, але безрезультатно.

Представник заінтересованої особи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, жодних клопотань до суду не направив (а.с.24).

Допитані свідки ОСОБА_4 (колишня дружина зниклого ОСОБА_1 ) та ОСОБА_5 (рідна сестра зниклого ОСОБА_1 ) підтвердили обставини, викладені у заяві, суду повідомили, що жодних відомостей за понад 25 років від ОСОБА_2 не надходило, в останні роки перед зникненням він вів асоціальний спосіб життя, не працював та вживав спиртні напої; за місцем проживання він наразі відсутній, можливостей для виїзду закордон не мав; коли зник - то його всі шукали, звертались до поліції, але досі не знайшли.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Залізничного районного управління юстиції у м.Києві (а.с.6).

Згідно довідки Відділу внутрішніх справ Кагарлицького району Київської області від 27.07.1999 року № 2181, 12.06.1998 року ОСОБА_4 зверталася в Кагарлицький РВ ГУ МВС в Київській області у зв`язку з тим, що її чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, житель АДРЕСА_2 зник безвісти, По адному факту заведено оперативно - розшукову справу № 12-344 від 22.06.1998 року, місце знаходження зниклого не встановлено (а.с.8).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 02 листопада 1999 року у справі № 2-2590/99 ОСОБА_2 оголошено безвісно відсутнім (а.с.9-11).

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Згідно положень частин 3, 4 статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість і зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини - матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд враховує, що заявник зареєстрований у Солом`янському районі м. Києва, у зв`язку з чим справа підсудна Солом`янському районному суду м. Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зник у 1998 році, у 1999 році його визнано безвісно відсутнім рішенням суду, відомості про його місце перебування відсутні понад 25 років.

Дані обставини підтверджуються письмовими доказами, наданими заявником, які суд визнає належними та допустимими.

Згідно зі ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків смерті.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» рішення суду про оголошення особи померлою є підставою для державної реєстрації смерті.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 46,47,48 ЦК України, ст.ст. 10, 81, 259, 263-265, 294, 308 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Стайки Обухівського (Кагарлицького) району Київської області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 - померлим.

Вважати днем смерті ОСОБА_2 день набрання рішенням суду законної сили.

Після набрання рішенням законної сили направити його до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 06.03.2026.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), м.Київ, б-р Вацвала Гавела, буд. 1/28, 03067, код ЄДРПОУ 26087820, електронна пошта dracs_kyiv_solom@justicekyiv.gov.ua

Головуюча суддя Н.В. Сердюк

Присяжна Н.М. Лінькова

Присяжний Ю.О.Тарко