Рішення № 135108952, 09.09.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/5840/25

В справі 760/16376/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І. Вступна частина

09 вересня 2025 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

ІІ. Описова частина

У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Криворученка Д.П., звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позивач посилається на те, що 12 березня 2024 року між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником) було укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику грошові кошти у сумі 447.500,00 доларів США, а позичальник зобов`язався повернути їх позикодавцю разом із нарахованими процентами не пізніше 01 червня 2024 року.

Згідно з розпискою про отримання грошей, яка є додатком до договору позики від 12.03.2024, ОСОБА_2 отримав 447.500,00 доларів США від ОСОБА_1 на виконання умов договору позики та зобов`язався їх повернути в строк до 01.06.2024.

Позивач зазначає, що Відповідач у встановлений договором строк - до 01 червня 2024 року - суму позики не повернув, у зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 610, 1046, 1047, 1049 ЦК України, Позивач просить стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 447.500,00 доларів США, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач відзиву не подав, у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив.

З огляду на те, що Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання, не подав відзиву на позовну заяву, а представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку заочного провадження.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

12 березня 2024 року між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником) укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти у розмірі 447.500,00 доларів США, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцю вказану суму не пізніше 01 червня 2024 року.

Пунктом 3.2 договору позики передбачено, що факт отримання позичальником коштів від позикодавця підтверджується розпискою, яка є додатком до договору.

Згідно з розпискою від 12.03.2024, яка є додатком до договору позики, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 447.500,00 доларів США та зобов`язався їх повернути в строк до 01.06.2024.

Таким чином, предмет позики передано позикодавцем позичальнику, що підтверджується як договором позики, так і розпискою позичальника.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Договір позики від 12.03.2024, укладений у письмовій формі, та розписка від 12.03.2024 свідчать про дотримання сторонами письмової форми договору та є доказом як факту укладення договору, так і факту передачі грошових коштів позичальнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку.

Судом з пояснень ОСОБА_1 встановлено, що Відповідач не виконав свого зобов`язання за договором позики від 12.03.2024 та не повернув Позивачу суму позики у розмірі 447.500,00 доларів США у строк до 01 червня 2024 року. На підтвердження свого права на пред`явлення вимоги до Відповідача про повернення грошових коштів, отриманих у позику, сторона Позивача має в оригіналі договір позики та розписку.

Відтак, з огляду на порушення Відповідачем свого зобов`язання за договором позики, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 447.500,00 доларів США.

Щодо валюти стягнення суд зазначає наступне.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі позики, чинне законодавство не містить.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, а належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.

Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Оскільки зобов`язання за договором позики від 12.03.2024 визначено у доларах США, суд дійшов висновку про стягнення заборгованості саме у цій валюті.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задовольняється у повному обсязі, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір у розмірі 15.140,00 грн

З огляду на наведене вище, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 545, 610, 612, 625, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76-82, 109, 110, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12.03.2024 у розмірі 447.500,00 (чотириста сорок сім тисяч п`ятсот доларів США 00 центів) доларів США.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 15.140,00 (п`ятнадцять тисяч сто сорок грн 00 коп.) грн

3.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення було ухвалено у відсутності відповідача, зазначений строк обчислюється з дня отримання відповідачем копії заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строку подання заяви про перегляд заочного рішення таку заяву не було подано. У разі подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, яку залишено без задоволення, заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення такої заяви без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: