Постанова № 135108883, 24.03.2026, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

про виправлення описки в постанові

24 березня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Під час виготовлення копій судового рішення, для направлення для виконання судового рішення, судом встановлено, що при написанні постанови за допомогою комп`ютерної техніки, у резолютивній частині було допущено описку, а саме помилково не було зазначено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а саме: помилково вказано як «у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави» замість вірного «у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік».

Водночас у мотивувальній частині постанови суду від 16.03.2026 (№522/1782/26) зазначено про необхідність застосування адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Діючими нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не визначено порядку виправлення описок чи арифметичних помилок в судовому рішенні.

Згідно з вимогами ст.6 Конвенцій про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У ч.1 ст.55 Конституції України закріплено одну з найважливіших гарантій здійснення конституційних та інших прав і свобод людини і громадянина, а саме право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

При цьому положення наведеної статті відповідають зобов`язанням України, які виникли, зокрема, у зв`язку з ратифікацією Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенцій про захист прав людини і основоположних свобод, що згідно зі ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Крім того, в п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення ст.ст.55,64,і 112 Конституції України (справа за зверненням жителів м. Жовті Води) зазначено, що відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст.64 Конституції України не може бути обмежене.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, імперативно встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Таким чином, з метою забезпечення виконання положень ст.1 КУпАП та ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та, при вирішенні питання про виправлення описки у судовому рішенні керуватися ст.379 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Таким чином судом можуть бути усунуті помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення. Основною умовою виправлення описки та помилки є те, що при вирішенні цих питань суд не вправі змінювати змісту судового рішення. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

З постанови Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2026 року вбачається, що приймаючи рішення суд у мотивах зазначив, що дійшов висновку про необхідність застосування до притягуваної особи за вчинене адміністративне правопорушення, адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, як то передбачено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, однак у резолютивній частині постанови допущено описку, а саме помилково зазначене «у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави», замість вірного «у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік», у зв`язку з чим така описка підлягає виправленню.

Керуючись ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

постановив:

Виправити описку допущену у резолютивній частині постанови Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2026 року (Єдиний унікальний номер справи №522/1782/26), якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та у резолютивній частині постанови замість накладення адміністративного стягнення «у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави», вважати вірним адміністративне стягнення «у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік».

Постанова оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/1782/26

Номер провадження №3/522/1436/26

Головуючий суддя Русєва А.С.