Рішення № 13510844, 18.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.11                                                                                           Справа№ 27/145

за позовом Приватного підприємства „Євразія”. м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Марк Логістик”. м.Львів

про стягнення 3055,01 грн.

Суддя Судова-Хомюк Н.М.

Представники:

від позивача: Романенко С.М. (довіреність № 667 від 01.12.10р.)

від відповідача: не з’явився

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства „Євразія”. м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Марк Логістик”, м.Львів про стягнення 3055,01 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 22.11.2010р. призначив розгляд справи на 14.12.2010 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.01.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

18 травня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір-заявку на здійснення транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, у відповідності до умов якого відповідач взяв на себе зобов’язання з перевезення вантажу за маршрутом Швеція-Україна (Харків), зі строком доставки 18.05-22.05.2009 р. - 04.05.2009 р. Вартість транспортних послуг встановлена сторонами у сумі 23700,00 грн. з врахуванням ПДВ.

Відповідно до п.11 договору-заявки перерахунок здійснюється на протязі 10-15 банківських днів після отримання оригінальних документів.

На виконання умов договору-заявки позивачем була здійснена доставка вантажу автомобілем АА2694НК/АА6841ХХ, що підтверджується актом № ОУ-00133 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.06.2009 р. на загальну суму 23700,00 грн., який підписаний представниками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача відповідач свої зобов’язання щодо оплати за надані послуги виконав частково і станом на день розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 600,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії б/н та б/д з вимогою погасити суму заборгованості, які останнім залишені без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умовами перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень, встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо строків оплати послуг перевезення, як то передбачено п.11 договору-заявки, що ним не оспорено.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2150,69 грн. інфляційних втрат та 304,32 грн. –3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Марк Логістик” (79000 м.Львів, вул.Мазепи, 9А/13, ЄДРПОУ 35774807) на користь Приватного підприємства „Євразія” (01133 м.Київ, бульвар Лихачова, 1/27, ЄДРПОУ 32111434) 600,00 грн. основного боргу, 2150,69 грн. інфляційних нарахувань, 304,32 грн. –3% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.01.2011р.

Суддя