Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 529/499/25
Провадження № 2/529/32/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 08.05.2023 між ТОВ "ФК "Інвеструм" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 11116-05/2023 в електронній формі з використанням відповідачкою електронного підпису, на підставі якого відповідачка отримала кредит в розмірі 6 100,00 грн та зобов`язалася повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідачка взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала. 03.07.2023 між ТОВ "ФК "Інвеструм" та ТОВ "Стар Файненс Груп" було укладено договір факторингу № 3072023, відповідно до якого останнє набуло право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором. 29.01.2024 між ТОВ "Стар Файненс Груп" та позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № 29012024, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором від 08.05.2023. Заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором від 08.05.2023 складає у загальному розмірі 21 037,50 грн, з яких: 5 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 937,50 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 08.05.2023 № 11116-05/2023 у загальному розмірі 21 037,50 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачка ОСОБА_1 надала суду клопотання, в якому просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі через недоведеність позивачем факту видачі їй кредитних коштів та відступлення права вимоги позивачу первісним кредитором ТОВ "ФК "Інвеструм". При цьому, відповідачка також просила суд у разі задоволення позову зменшити розмір заявлених позивачем відсотків за користування кредитом до мінімального, виходячи з принципів розумності та справедливості /а.с. 128-129/.
Також, відповідачка надала суду заперечення /а.с. 144-145/, в якому вказала, що позивачем не надано доказів вручення їй письмового повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором і відповідно позивач, як новий кредитор, не має права вимагати виконання нею зобов`язання за цим кредитним договором. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджений жодними первинними бухгалтерськими документами, а тому не є належним та допустимим доказом. Позивач, як новий кредитор, не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом після відступлення права вимоги.
Надане відповідачкою клопотання із запереченням проти позову із зазначенням того, що за кредитним договором мала місце реструктуризація боргу та нею частково здійснено виконання зобов`язання перед кредитором ТОВ "Мілоан" /а.с. 91-105/, суд не бере до уваги, адже у даній справі ТОВ "Мілоан" взагалі не є кредитором та це заперечення взагалі не стосується предмету та підстав позову.
Позивач ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" надав суду клопотання про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 08.05.2023 між ТОВ "ФК "Інвеструм" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 11116-05/2023 в електронній формі з використанням відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W318, на підставі якого відповідачка отримала на власні потреби кредит в розмірі 6 100,00 грн (п. 1.1), із строком повернення на 360 днів, тобто до 01.05.2024 (п. 1.2), із відсотковою ставкою за користування кредитом - 2,50 % в день, що застосовується у межах строку кредитування (п. 1.4.1) /а.с. 18-27/.
Також відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором W318 Додаток № 1 до вказаного вище кредитного договору - Графік платежів, а також Паспорт споживчого кредиту, в яких теж були зазначені вище вказані умови надання та повернення кредиту /а.с. 13-17, 28-30/.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ "ФК "Інвеструм", позичальник ОСОБА_1 08.05.2023 о 12:54:00 год. отримала одноразовий ідентифікатор W318 на вказаний нею номер телефону НОМЕР_1 , яким нею і було підписано в електронному вигляді вказаний вище кредитний договір, Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту /а.с. 39/.
08 травня 2023 року відповідачка ОСОБА_1 отримала за вказаним вище кредитним договором кредитні кошти в розмірі 6 100,00 грн на зазначену нею банківську картку НОМЕР_2 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копією повідомлення ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 16.04.2025 за вих. № 2919_250416092405 про успішне зарахування кредитних коштів на цю картку на підставі укладеного між цим товариством та ТОВ "ФК "Інвеструм" договору на переказ коштів ФК-150920 від 15.09.2020, повідомленням АТ КБ "ПриватБанк" від 11.08.2025 за вих. № 20.1.0.0.0/7-250804/66570-БТ про те, що на ім`я ОСОБА_1 у цьому банку дійсно емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 08.05.2023 було здійснено переказ коштів в розмірі 6 100,00 грн /а.с. 41, 136/.
Наявність кредитних відносин між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Інвеструм" також підтверджується розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що відповідачка сплатила 1 000,00 грн на погашення тіла кредиту та 1 906,50 грн на погашення відсотків за користування кредитом /а.с. 34-38/.
Дослідивши та оцінивши вказані вище докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що твердження відповідачки про те, що вона не отримувала кредитні кошти у розмірі 6 100,00 грн є безпідставним та необґрунтованим, так як повністю спростовується матеріалами справи. Крім того, суд зауважує, що відповідачка, вказуючи на те, що вона не отримувала кредитні кошти, при цьому не надала суду жодних доказів того, що вона зверталася до поліції із заявою про вчинення стосовно неї шахрайських чи будь-яких інших протиправних дій, пов`язаних із оформленням цього кредиту. Також, відповідачка не надала суду жодних доказів, які б підтверджували те, що вона звернулася до суду із позовом про визнання недійсним чи нікчемним вказаного вище кредитного договору.
03 липня 2023 року між ТОВ "ФК "Інвеструм" та ТОВ "Стар Файненс Груп" було укладено договір факторингу № 3072023, відповідно до якого ТОВ "Стар Файненс Груп" набуло право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 /а.с. 42-43/.
Набуття ТОВ "Стар Файненс Груп" права вимоги за зазначеним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідачка, також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Акта приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників, Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу від 03.07.2023 /а.с. 44-46/.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу від 03.07.2023 № 3072023, до ТОВ "Стар Файненс Груп" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 11116-05/2023 у загальному розмірі 9 690,00 грн, з яких: 5 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 590,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом /а.с. 46/.
29 січня 2024 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № 29012024, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 /а.с. 48-58/.
Набуття позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги за зазначеним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідачка, також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Акта приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників, Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу від 29.01.2024, платіжної інструкції від 29.01.2024 № 74824 про перерахування позивачем на користь ТОВ "Стар Файненс Груп" коштів за відступлене право вимоги /а.с. 59-61/.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу від 29.01.2024 № 29012024, до позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 11116-05/2023 у загальному розмірі 21 037,50 грн, з яких: 5 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 937,50 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом /а.с. 59/.
Вказана сума заборгованості також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ "Стар Файненс Груп" /а.с. 34-37/.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2024 за вих. № 11116-05/2023-002 ТОВ "Стар Файненс Груп" надіслало відповідачці ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором від 08.05.2023 № 11116-05/2023 на користь нового кредитора ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" /а.с. 33/.
19.05.2025 позивач ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за вих. № 23329681 надіслав відповідачці досудову вимогу про необхідність погашення нею заборгованості за кредитним договором на його користь, як нового кредитора, за договором факторингу від 29.01.2024 /а.с. 62/.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про відступлення права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Вказане вище взаємоузгоджується з правовим висновком, викладеним зокрема у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц, від 6 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц
Таким чином, після укладення вказаних вище договорів факторингу у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" правомірно набув право вимоги до відповідачки за зазначеним вище кредитним договором.
Відповідно до вказаних вище норм ЦК України та судової практики Верховного Суду, навіть, якщо боржник не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, він не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі, що в свою чергу спростовує твердження відповідачки про необхідність відмови позивачу у задоволенні позову, адже у матеріалах справи відсутні докази того, що вона фактично отримала повідомлення про відступлення права вимоги.
Враховуючи те, що відповідачкою не надано суду доказів того, що вона повністю погасила заборгованість за кредитним договором первісному кредитору, то відповідно позивач, як новий кредитор, має право вимагати від відповідачки виконання зобов`язання за кредитним договором.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.
Нормою статті 11 ЗУ "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Як вбачається зі змісту укладеного 08.05.2023 між ТОВ "ФК "Інвеструм" та відповідачкою ОСОБА_1 кредитного договору № 11116-05/2023, цей договір відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Матеріалами справи підтверджується, що кредитні кошти у розмірі 6 100,00 грн за цим кредитним договором були перераховані на вказану відповідачкою банківську картку. З матеріалів справи вбачається, що при укладенні кредитного договору відповідачка своїм електронним підписом підтвердила, що вона згодна з усіма умовами цього договору, зокрема порядком надання та повернення кредиту, наданою сумою кредиту, строком його повернення, розміром відсотків за його користування.
Судом встановлено, що відповідачка проігнорувала надіслану їй ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" досудову вимогу про погашення заборгованості і не погасила заборгованість за кредитним договором ні первісному кредитору, ні позивачу, що в свою чергу не спростовано відповідачкою ОСОБА_1 .
З наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "Стар Файненс Груп", вбачається, що заборгованість відповідачки за кредитним договором становить у загальному розмірі 21 037,50 грн, з яких: 5 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 937,50 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом /а.с. 34-37/.
Відповідачка ОСОБА_1 , вказуючи на те, що цей розрахунок заборгованості не підтверджений первинними бухгалтерськими документами, а тому не є належним та допустимим доказом, при цьому цей розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростувала, не надала власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому просто заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідачка суду не заявила. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитним договором, ані перед первісним, ані перед новим кредитором відповідачка також суду не надала.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачкою ОСОБА_1 із ТОВ "ФК "Інвеструм" 08.05.2023 кредитного договору № 11116-05/2023, отримання відповідачкою кредитних коштів за цим кредитним договором, факт переходу до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" від первісного кредитора права вимоги заборгованості до відповідачки за договорами факторингу, порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту, яку не сплачено боржницею в обумовлені строки, в свою чергу відповідачкою не спростовано розмір використаних кредитних коштів та заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом кредиту, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 5 100,00 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача відсотків за користування кредитом у розмірі 15 937,50 грн, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з п. 1.2 кредитного договору від 08.05.2023 кредит надається строком на 360 днів, дата погашення кредиту 01.05.2024.
Відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.2 цього Договору.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
З копії Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу від 03.07.2023 № 3072023 вбачається, що від первісного кредитора ТОВ "ФК "Інвеструм" до нового кредитора ТОВ "Стар Файненс Груп" перейшло право вимоги заборгованості до відповідачки у загальному розмірі 9 690,00 грн, з яких: 5 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 590,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом /а.с. 46/.
Із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "Стар Файненс Груп", вбачається, що після відступленння права вимоги за вказаним вище договором факторингу ТОВ "Стар Файненс Груп" нараховувало відсотки за користування кредитом з 04.07.2023 по 29.01.2024 (день відступлення права вимоги позивачу ТОВ "ФК "Кредит-Капітал"), тобто відсотки нараховано у межах строку кредитування, передбаченого кредитним договором (з 08.05.2023 по 01.05.2024).
Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачкою ОСОБА_1 із ТОВ "ФК "Інвеструм" кредитного договору від 08.05.2023 № 11116-05/2023, отримання відповідачкою кредитних коштів за цим кредитним договором, факт переходу до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" від первісного кредитора права вимоги заборгованості до відповідачки за договорами факторингу, враховуючи те, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора, тобто ТОВ "Стар Файненс Груп", як один із нових кредиторів, мало право нараховувати відсотки за користування кредитом у визначених кредитним договором межах строку кредитування, позивачем підтверджено порядок і розмір нарахування заборгованості за відсотками за користування кредитом, яку нараховано у визначених цим договором розмірі та строку кредитування, яку не сплачено боржницею ні первісному кредитору, ні позивачу, в свою чергу відповідачкою не спростовано належними та достатніми доказами заявленого позивачем розміру заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 15 937,50 грн, що є заборгованістю за відсотками за користування кредитом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.05.2023 підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 21 037,50 грн, з яких: 5 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 937,50 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Щодо розподілу судових витрат у справі, суд дійшов такого висновку.
Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі, у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн /а.с. 6/, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" судових витрат у справі у вигляді професійної правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0103 від 01.03.2024, укладеного між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та Адвокатським об`єднанням "Апологет" про надання юридичної допомоги за відповідним замовленням /а.с. 65/; копію замовлення від 15.04.2025 про надання правової допомоги по кредиту боржниці ОСОБА_1 , згідно якого гонорар адвокатського об`єднання становить 7 000,00 грн /а.с. 66/, копію детального опису наданих послуг, згідно якого витрачено на усну консультацію клієнта 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв., всього 6 год. 30 хв. /а.с. 67/.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36, від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
У постановах від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 та від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 Верховний Суд вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли через стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатським об`єднанням в інтересах позивача, було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Враховуючи те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену судову практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданих послуг, складності справи, ціні позову, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 08 травня 2023 року № 11116-05/2023 у загальному розмірі 21 037 (двадцять одна тисяча тридцять сім) грн 50 коп, з яких: 5 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 937,50 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Головуючий О.С. Кириченко
Судове рішення № 135104988, Диканський районний суд Полтавської області було прийнято 24.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 529/499/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: