Рішення № 13510481, 19.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/47-10-36/25519.01.11 За позовом Закритого акціонерного товариства Багатогалузевий концерн

«Содружество»

До Головного управління юстиції в Херсонській області

(відповідач -1)

Міністерства юстиції України (відповідач -2)

Про стягнення 238876,85 грн.

          Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача Бутенко Д.В. –по дов. №б/н від 10.08.2010р.

Від відповідача -1 Сімеоніді І.А. –по дов. №09-07/20 від 04.01.2011р.

Від відповідача -2 Пантюхова Л.Р. –по дов. №29-22/523 від 31.12.2010р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду Херсонської області передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства –Багатогалузевого концерну “Содружество”про стягнення з Головного управління юстиції у Херсонській області 238876,85 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 12.01.2009р.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.03.2010р. у справі № 2/47-10 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Міністерство юстиції України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.03.2010р. у справі № 2/47-10 позов задоволено. Суд стягнув з Головного управління юстиції у Херсонській області на користь Закритого акціонерного товариства –Багатогалузевого концерну “Содружество”237428,80 грн. заборгованості по орендній платі, 980,00 грн. витрат за послуги, пов?язані з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж, 468,05 грн. вартості телефонних переговорів, 2388,77 грн. сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні позову до Міністерства юстиції України відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.06.2010р. рішення Господарського суду Херсонської області від 11.03.2010р. у справі № 2/47-10 скасовано, матеріали справи № 2/47-10 направлено до Господарського суду Херсонської області для визначення підсудності.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.07.2010р. у справі № 2/47-10 справу направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010р. справу № 2/47-10 прийнято до свого провадження суддею Трофименко Т.Ю., присвоєно їй номер № 2/47-10-36/255, розгляд справи призначено на 30.08.2010р.

Розгляд справи 30.08.2010р. не відбувся, оскільки позивач –Закрите акціонерне товариство –Багатогалузевий концерн “Содружество”, звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 22.07.2010р. у справі № 2/47-10.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2010р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2010р. у справі № 2/47-10 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2010р. справа №2/47-10-36/255 була призначена до розгляду на 20.12.2010р. о 14 год. 30 хв.

В судове засідання представники відповідачів не з”явилися.

Від представника відповідача -1 до суду надіійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник відповідача -1 перебуває на лікарняному.

У зв”язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та враховуючи клопотання представника відповідача -1 суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 19.01.2011р.

В судовому засіданні 19.01.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача -1 проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що відсутнє бюджетне фінансування.

Представник відповідача -1 проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що бюджетні зобов’язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

12 січня 2009 року між Закритим акціонерним товариством Багатогалузевий концерн «Содружество»(далі - позивач) та Головним управлінням юстиції у Херсонській області (далі –відповідач -1) укладено договір оренди нежитлових приміщень розташованих за адресою: м. Херсон, вул. Петренка, 18, загальною площею 584,8 м .

Частина 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В п. 4.1 договору позивач та відповідач -1 погодили строк дії з моменту передачі приміщення за актом прийому –передачі та до 28.02.2009р.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки після закнічення строку дії договору відповідач користувався майном, а позивач не заперечував, договір поновлювався на строк, який був встановлений договором неодноразово.

Відповідно до п. 7.1.2. договору відповідач зобов'язаний вчасно здійснювати орендні платежі.

Згідно п. 5.1. Договору орендна плата за все приміщення складає 33 918,40 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.2. договору Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю вартість послуг, пов'язаних з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж.

Загальна вартість зазначених послуг становить 140,00 гривень на місяць.

Крім того, Орендар зобов'язаний відшкодовувати Орендодавцю вартість телефонних переговорів за телефонний номер 32- 73-29. При укладенні договору оренди від 12.01.2009 року розділом 5 договору узгодили розмір орендної плати та послуг, пов'язаних з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж та відшкодування вартості телефонних переговорів за номером 32-73-29.

Орендна плата й плата за послуги, пов'язані з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж, відповідно до пункту 5.3. Договору перераховується орендарем в узгоджених сторонами розмірах на умовах попередньої оплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач -1 за період з 12 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року не сплачував позивачу платежі передбачені умовами договору у зв’язку з чим виник борг в сумі 238 876,85 грн.,

в тому числі: 237 428,80 грн. орендна плата, 980,00 грн. плата за послуги, пов'язані з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж, 468,05 грн. вартість телефонних переговорів за телефоном 32-73-29.

За правовою природою укладений між позивачем та відповідачем -1 договір є договором найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 284 та статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата є істотною умовою договору оренди та сплачується орендарем незалежно від наслідків своєї господарської діяльності в розмірі та строки, встановлені договором оренди.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України також передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється в договорі найму.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки позивачем та відповідачем -1 в договорі не обумовлені строки оплати відповідачем -1 орендних та інших платежів, тому відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив на адресу відповідача -1 лист від 22.09.21009р. із повідомленням про необхідність сплатити заборгованість по орендній платі, що виникла на 21 вересня 2009р.

На даний лист відповідач -1 надав позивачу відповідь від 01.10.2009р. за №07-13/4661 в якому суму заборгованості в розмірі 239831, 85 грн. визнав та зобов’язувався сплатити одразу після надходження бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобов’язань за договорами оренди відповідач -1 не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 238876,85 грн.

Позовні вимоги до відповідача -2 задоволенню не підлягають оскільки із матеріалів справи вбачається, що договір укладений між позивачем та відповідачем -1, який є самостійною юридичною особою. Будь –яких зобов’язань за даним договором відповідач -2 на себе не брав.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З огляду на викладене вбачається, що позовні вимоги відносно відповідача -2 слід визнати такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідачів судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

Відповідно до правоустановчих документів позивача та відповідача -1 за своїм правовим статусом суб'єкта є юридичні особи, і на підставі укладеного між собою договору стали учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно ст. 3 Господарського процесуального кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Діяльність не господарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності не господарюючих суб'єктів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача - 1.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління юстиції у Херсонській області (73000

м. Херсон, вул. Карла Маркса, б.42/14, код ЄДРПОУ 34906897) на користь Закритого акціонерного товариства - Багатогалузевий концерн «Содружество»(73000 м. Херсон, вул. Петренка, 18, код ЄДРПОУ 14121018) 237428 грн. 80 коп. заборгованості по орендній платі, 980 грн. 00 коп. плати за послуги, пов'язані з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж, 468 грн. 05 коп. вартості телефонних переговорів за телефоном, 2 388, грн. 77 коп. сплати державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позову до Міністерства юстиції України відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

21.01.2011р.