Ухвала суду № 135104058, 19.03.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2026 р. Справа № 370/3299/24

Провадження № 2/370/1329/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді

Сініциної О.С., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради

у с т а н о в и в:

У проваджені Макарівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради.

Суд ухвалою від 29 листопада 2024 року позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Підготовче провадження у справі призначив на 22 січня 2025 року.

Суд ухвалою від 02 грудня 2024 року відмовив у задоволенні про забезпечення позову.

Від Макарівської селищної ради 20 січня 2025 року надійшла заява про застосування у справі строку позовної давності, у задоволенні позовних вимог відмовити.

У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 10 лютого 2025 року

до 15 год 30 хв.

Представник позивача, адвокат Яценко Д.С. через систему «Електронний суд»

10 лютого 2025 року звернувся із клопотанням про неможливість бути присутнім у судовому засіданні, оскільки бере участь у захисті прав обвинуваченого у справі № 758/5563/17, яка перебуває у провадження Подільського районного суду міста Києва. Просив не проводити розгляд справи без участі позивача та його представника.

Суд ухвалою 11 березня 2025 року залучив до справи третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача ОСОБА_3 та призначив судове засідання на 24 квітня 2025 року об 12 год 30 хв.

До суду через систему «Електронний суд» 23 квітня 2025 року представник позивача, адвокат Яценко Д.С. звернувся із клопотанням про відкладення судового засідання, оскільки немає об`єктивної можливості з`явитись через його участь у судовому засідання Бориспільського районного суду Київської області у справі № 359/1694/22, призначена на 24.04.2025 об 11 год.

Надалі судове засідання було призначене 14 липня 2025 року об 14 год, але цього ж дня через систему «Електронний суд», представник позивача, адвокат Яценко Д.С. звернувся до суду із заявою про відкладення засідання через його участь у судовому засіданні з розгляду справи № 991/3980/25, яке відбудеться у Вищому антикорупційному суді.

Підготовче судове засідання призначене на 01 жовтня 2025 року.

Від представника третьої особи, адвоката Владимирова В.В. надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для участі як захисника у невідкладних слідчих діях, які проводяться ГСУ ДБР у місті Києві.

Підготовче судове засідання суд призначив на 29 січня 2026 року.

Суд ухвалою від 29 січня 2026 року закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті на 19 березня 2026 року об 11 год.

До суду через систему «Електронний суд» 18 березня 2026 року надійшло клопотання представника позивача, адвоката Яценка Д.С. про відкладення розгляду справи, оскільки не має об`єктивної можливості з`явитися через його участь у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги у Київському апеляційному суді у справі

№ 752/29740/25, призначеного на 19.03.2026 на 11 год, а також не має можливості прийняти участь у судовому засіданні дистанційно, бо судові засідання призначені на один час.

Варто зазначити, що призначена дата (19 березня 2026 року) судового засідання з розгляду по суті була узгоджена з позивачем та його представником у судовому засіданні

29 січня 2026 року.

Відкладення судового розгляду це перенесення судового розгляду на чітко визначений час у зв`язку з наявністю перешкод, які неможливо усунути в такому засіданні з метою їх подолання та проведення подальшого слухання справи. Клопотання про відкладення розгляду справи має бути до суду завчасно.

Відкладення судового розгляду з дати, на яку його було призначено, допускається лише у випадках, визначених процесуальним законом, за наявності документального підтвердження зазначених учасником справи обставин.

Клопотання про відкладення розгляду справи має бути направлено до суду завчасно будь-яким доступним для учасника справи способом.

Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 223 Цивільного процесуального кодексу визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як вбачається, представник позивача, адвокат Яценко Д.С., належним чином повідомлений про розгляд справи, неодноразово направляв до суду клопотання про відкладення розгляду справи через призначення у цей день та час судове засідання в іншому суді, де він бере участь. Клопотання про відкладення судових засідань подавались до суду напередодні або у день судового засідання, що свідчить про систематичний характер.

Вчергове, адвокат Яценко Д.С. надає перевагу участі в інших справах, що є проявом неповаги до суду, призначеного з розгляду саме цієї справи, а також до інших учасників цього судового процесу, такі дії суд розцінює як зловживання процесуальними права та затягування строків розгляду справи.

Такі заявлені адвокатом Яценком Д.С. причини неможливості взяти участь у судових засіданнях, зокрема, призначеного судом на 19 березня 2026 року, дата якого була погоджена із адвокатом Яценком Д.С. у судовому засіданні 29.01.2026, а судовий розгляд в апеляційній інстанції призначений 09.02.2026, суд не вважає поважними.

Інші учасники, належним чином про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причин нез`явлення до суду, не надали.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 листопада 2017 року за договором купівлі-продажу позивач набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3222782603:03:009:0039, площею 0,08 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою реалізації права на безкоштовну приватизацію земельної ділянки із земель комунальної власності та забезпечення вільного доступу/заїзду до своєї земельної ділянки, позивач звернувся до Колонщинської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту відведення спірної земельної ділянки кадастровий номер 3222782603:03:009:0041, проте Колонщинська сільська рада Макарівського району рішенням від 22 серпня 2018 року № 305-29-VII позивачу відмовила у виділенні її у приватну власність, а згодом йому стало відомо, що цю земельну ділянку відповідним рішенням надано у власність відповідачу ОСОБА_2 .

Вважає такі рішення Колонщинської сільської ради не законними та прийнятими з порушенням норм законодавства, оскільки позивач раніше звернувся до сільської ради з відповідним клопотанням, але йому незаконно було відмовлено.

Просить суд, визнати незаконним та скасувати рішення Колонщинської сільської ради від 22.08.2018 № 305-29-VII «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 на території Колонщинської сільської ради», яким відмовлено позивачу у виділенні земельної ділянки площею 0,08 га у приватну власність в с. Мар`янівка Колонщинської сільської ради та зобов`язати розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проєкту відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по

АДРЕСА_1 .

Визнати не законним та скасувати рішення Колонщинської сільської ради від 22.08.2018 № 305-29-VII «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян України по Колонщинській сільській раді», яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,08 га в с. Мар`янівка Колонщинської сільської ради.

Визнати не законним та скасувати рішення Колонщинської сільської ради від 05.04.2019 № 382-35-VII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 », яким затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0650 га, кадастровий номер 3222782603:03:009:0041 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Суд ухвалою від 11 березня 2025 року задовольнив клопотання про залучення до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки рішення у цій праві може вплинути на його права та обов`язки щодо однієї зі сторін, зважаючи на те, що ОСОБА_3 у 2024 році придбав у відповідача ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку, кадастровий номер 3222782603:03:009:0041, яка є предметом цього спору.

У своїх поясненнях представник третьої особи, адвокат Владимиров В.В., зокрема зазначив, що подання позовної заяви не відповідає предметній підсудності та повинен розглядатися адміністративним судом, з огляду на таке.

Так, позивач твердить, що предметом спору є вирішення питання про право власності на земельну ділянку, тобто права цивільного, правовідносини, що склалися між сторонами є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесу.

Однак, у прохальній частині позовної заяви просить визнати незаконним та скасувати рішення Колонщинської сільської ради, що не поновить жодне порушене, на думку позивача, його право, бо права власності у позивача не існувало.

Крім того, позивач твердить, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, але у прохальній частині просить лише визнати незаконним та скасувати рішення Колонщинської сільської ради. Про реєстрацію майнових прав та майна, не може йти мова із наведених підстав.

Письмовим заперечень щодо таких пояснень третьої особи позивач не надав.

У судовому засіданні 29 січня 2026 року, представник позивача усно зазначив, що не погоджується із такими доводами третьої особи, оскільки позовна заява стосується захисту порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Зокрема, у позовній заяві, представник позивача стверджує, що виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з рішеннями Колонщинської сільської ради від 22.08.2018 № 305-29-VII, яким відмовлено та фактично проігноровано вимогу позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо безоплатного відведення земельної ділянки у власність та надано такий дозвіл іншій особі ОСОБА_2 та надалі передано у її власність земельну ділянку, яка на цей час належить на праві приватної власності фізичній особі. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового права) позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, яка на цей момент належить на праві приватної власності та перебуває у фактичному користуванні позивача, оскільки під`їзд до його ділянки можливий лише через спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3222782603:03:009:0041 і впливають на майнові права та інтереси позивача та ОСОБА_2 , не зважаючи на участь суб`єкта владних повноважень, а тому спір не є публічно-правовим та не може розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

У межах цієї цивільної справи належить вирішити виключно приватно-правовий спір між фізичними особами щодо правомірності рішення від 22.08.2018 № 305-29-VII, яким відмовлено та фактично залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проєкту, а тим самим рішенням надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення тієї ж самої земельної ділянки, тож дослідження питання щодо наявності підстав стверджувати, що приватизація земельної ділянки була поза законом, оскільки позивач раніше звернувся з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту до Колонщинської сільської ради.

Нормативно-правове регулювання.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 29 серпня 2022 року у справі № К/9901/9492/21 виснував, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі

№ 380/624/16-ц, зокрема виснувала, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах.

Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.

Посилання позивача, що існує спір між фізичними особами щодо правомірності рішення від 22.08.2018 № 305-29-VII, а тому має ознаки приватно-правового спору є помилковим, оскільки у цій справі предметом спору є оспорювання рішень Колонщинської сільської ради про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання такого дозволу ОСОБА_2 , тобто виникнення спірних правовідносин обумовлено, на думку позивача, протиправними діями/рішенням суб`єкта владних повноважень Колонщинської сільської ради при вирішенні відповідного питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, а тому законність таких дій/рішень (бездіяльності) органу місцевого самоврядування, належить перевірці адміністративним судом.

Отже, суд дійшов висновку, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись статтями 255, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 24 березня 2026 року.

Суддя О.С. Сініцина