Рішення № 13510227, 12.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.11 Справа № 17/313/10

Суддя

за позовною заявою: приватного підприємства “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ”, 36020, м. Полтава, Соборний майдан, 15, кв.15

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11

про стягнення 57 804,58 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Христич Б.В., довіреність від 22.12.10 б/н

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

24.11.10 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ” (надалі за текстом ПП “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ”) з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (далі ВАТ “Запорізький завод феросплавів”) про стягнення з відповідача заборгованості за договором на технічне обстеження будівельних конструкцій і документації від 19.06.08 № 7-08/623 в розмірі 57 804,58 грн. з яких: 33 000 грн. - основний борг, 8 349,00 грн. - інфляційні витрати, 2 250,74 грн. - 3 % річних та 14 204,84 грн. - пеня.

Ухвалою від 24.11.10 судом порушено провадження у справі № 17/313/10, судове засідання призначено на 22.12.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

З метою виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі в повному обсязі в судовому засіданні 22.12.10 судом оголошувалась перерва до 12.01.11.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 12.01.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу повідомлено про дату складення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, пояснив наступне. 19.06.08 між сторонами у справі було укладено договір на технічне обстеження будівельних конструкцій і документації від 19.06.08 № 7-08/623, на виконання умов якого ПП “Полтава - Проект” виконані роботи по обстеженню будівельних конструкцій і фундаментів будівель відділення спеціальних сплавів плавильного цеху № 1 загальною вартістю 66 000 грн. Як вважає позивач, свої зобов’язання щодо оплати за виконані роботи відповідач виконав частково, сплативши лише суму передоплати в розмірі 50 % від вартості робіт, що складає 33 000 грн. Решту суму коштів в розмірі 33 000 грн. в строк, визначений у договорі, відповідачем не сплачено. За прострочення виконання зобов’язання за спірним договором, відповідачу нараховано пеню в сумі 14 204,84 грн., інфляційні витрати в розмірі 8 349,00 грн., а також 2 250,74 грн. - 3 % річних. На підставі викладеного позивач, керуючись ст.ст. 16, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість на технічне обстеження будівельних конструкцій і документації від 19.06.08 № 7-08/623 в розмірі 57 804,58 грн. з яких: 33 000 грн. - основний борг, 8 349,00 грн. - інфляційні витрати, 2 250,74 грн. - 3 % річних та 14 204,84 грн. - пеня.

Відповідач в судове засідання 12.01.11 не з’явився. Разом з тим, будучи присутнім в судовому засіданні 22.12.10 уповноважений представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому відзиві за вих. від 22.12.10 № 18-032 на позовну заяву та пояснив, що порядок розрахунків сторонами погоджено в розділі 3 договору, який передбачає, що замовник здійснить оплату по факту виконаних робіт згідно календарного плану протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання рахунку від підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та надання податкових накладних. Оскільки позивачем в ході розгляду справи не надано доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату виконаних робіт, відповідач вважає, що момент для оплати за виконані роботи не настав, а отже, і вимоги про сплату штрафних санкцій є також безпідставними. У зв’язку з викладеним, просить суд у задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.06.08 між приватним підприємством “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ” (Виконавець) і ВАТ “Запорізький завод феросплавів” (Замовник) укладено договір на технічне обстеження будівельних конструкцій і документації № 7-08/623, за умовами якого (п. 1.1.) Виконавець за дорученням Замовника зобов’язується виконати роботи з: “Обстеження будівельних конструкцій і фундаментів будівель відділення спеціальних сплавів плавильного цеху № 1” з послідуючою видачею Висновку.

Згідно з п. 1.2. договору, об’єм робіт визначається на підставі підписаного сторонами розрахунку договірної ціни (Додаток 1), локального кошторису (Додаток 2) та календарного плану (Додаток 3), які є невід’ємною частиною договору.

Вартість робіт по договору складає 66 000 грн., у т.ч.: ПДВ - 11 000 грн. (п. 2.1. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її (п. 1 ст. 892 ЦК України).

Умовами п. 3.2.1. договору сторони передбачили, що оплата здійснюється шляхом перерахування передоплати в розмірі 50 % від вартості робіт, що складає 33 000 грн., у т.ч. ПДВ 5 500 грн. протягом 10-ти календарних днів з дня підписання договору.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали цієї господарської справи свідчать, що 29.08.08 платіжним дорученням № 142258 ВАТ “Запорізький завод феросплавів” перераховано грошові кошти в розмірі 33 000 грн. на розрахунковий рахунок позивача, в якості передоплати по договору від 19.06.08 № 7-08/623.

Відповідно до п. 3.2.2. договору, частина платежу, що залишилась в розмірі 50 % від вартості робіт, здійснюється Замовником по факту виконаних робіт згідно календарного плану (Додаток № 3) протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання від Виконавця рахунку, виставленого на підставі підписаного сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт та податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що роботи по обстеженню будівельних конструкцій і фундаментів будівель відділення спеціальних сплавів плавильного цеху № 1” виконані в повному обсязі без жодних претензій та зауважень, і відповідають умовам договору від 19.06.08 №7-08/623, що підтверджується підписаним 23.10.08 уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками акт № 1 здачі-приймання інженерно-технічних робіт по договору від 19.06.08 № 7-08 /623. Із зазначеного акту слідує, що роботи виконані на суму 66 000 грн., у т.ч. ПДВ - 11 000 грн.; до сплати підлягає, з урахуванням авансового платежу - 33 000 грн., в т.ч. ПДВ 5 500 грн.

Згідно із листом ВАТ “Запорізький завод феросплавів” від 23.10.08, відповідачем підтверджено отримання від позивача науково-технічного звіту в 2-ух екземплярах.

Встановлено, що ПП “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ” направлено на адресу відповідача рекомендованим листом претензію за вих. від 16.02.09 № 3, яка отримана відповідачем 19.02.09, про що свідчить підпис особи на повідомлені про вручення поштового відправлення (рекомендоване) за № 41134 копія якого долучена до матеріалів справи. Із змісту вказаної претензії вбачається, що позивачем до претензії додано рахунок на оплату виконаних робіт від 23.10.08 № 32 на суму 33 000 грн.

Крім того, наявний в матеріалах справи лист ВАТ “Запорізький завод феросплавів” за вих. від 28.10.08 № 06-291 підтверджує наявність у відповідача виставленого рахунку від 23.10.08 № 32.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що в матеріалах цієї господарської справи відсутні інші докази (окрім повідомлення про вручення поштового відправлення за № 41134) про вручення відповідачу рахунку на оплату за виконані роботи, суд дійшов висновку, що строк оплати у відповідача настав 25.02.09, тобто відповідно до умов п. 3.2.2. договору після сплину 5-ти робочих днів з моменту отримання ВАТ “Запорізький завод феросплавів” від ПП “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ” рахунку на оплату.

Наведене вище спростовує доводи відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів отримання ВАТ “Запорізький завод феросплавів” рахунків на оплату виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань в строк, визначений в п. 3.2.2. договору, не виконав, залишок оплати за виконані роботи в сумі 33 000 грн. не здійснив. Отже, відповідач порушив умови договору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором від 19.06.08 № 7-08/623 становить 33 000 грн.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, або доказів правомірності не сплати такої заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 000 грн. основного боргу на підставі спірного договору доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 6.2. договору, у разі недодержання строків у відповідності з даним договором з вини Замовника останній сплачує Виконавцю штраф в розмірі 0,5% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення платежу.

З огляду на викладене, позивачем заявлено до стягнення сума пені за період з 23.10.08 по 15.11.10 в розмірі 14 204,84 грн.

Факт прострочення виконання зобов’язання матеріалами справи доведено.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.96 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за 6 місяців з моменту порушення зобов’язання.

У зв’язку з чим, враховуючи норми зазначеного вище законодавства, задоволенню підлягає пеня у сумі 3 796,81 грн. за період з 25.02.09 по 26.08.09, тобто з моменту порушення зобов’язання та не більше як за 6 місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, заявлено до стягнення інфляційні витрати в розмірі 8 349,00 грн. за період з жовтня 2008 р. по листопад 2010 р.

Однак, згідно з розрахунком суду, інфляційні витрати підлягають стягненню в розмірі 2 084,36 грн. за період з лютого 2009 р. по листопад 2010 р. У зв’язку з чим, судом задовольняються позовні вимоги в розмірі 2084,36 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Крім того, позивачем надано суду розрахунок 3% річних за період з 23.10.08 по 15.11.10 в сумі 2 250,74 грн. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки згідно з розрахунком суду сума 3% річних підлягає стягненню за період з 25.02.09 по 15.11.10 та становить 1 703,34 грн. В іншій частині вимоги відхиляються через необґрунтованість.

Суд вважає за необхідне також зазначити наступне.

Оскільки позивачем до матеріалів позовної заяви було надано: Статут згідно з яким державну реєстрацію юридичної особи –приватного підприємства “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ” було проведено 25.09.06 за номером запису 15881020000005480; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 711270 та довідку з ЄДРПОУ за № 09/2-2100 згідно з якими (дослівно) назвою позивача є приватне підприємство “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ”, судом, через необґрунтованість, залишено поза увагою наявність на фірмових бланках позивача його назви у вигляді: науково-інжинірингова фірма приватне підприємство “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ” (36020, Полтавська область, м. Полтава, Соборний майдан, 15, кв.15, код ЄДРПОУ 34612528).

Крім того, оскільки предметом договору від 19.06.08 № 7-08/623 (за не виконання умов якого позивач у справі № 17/313/10 просить суд стягнути з ВАТ “Запорізький завод феросплавів” суму основного боргу, пеню, інфляційні витрати та 3% річних) є проведення робіт з обстеження будівельних конструкцій та фундаментів будівлі відділення спеціальних сплавів плавильного цеху № 1, що включає:

- п.п. 1.2.1. (оцінку стану будівельних конструкцій);

- п.п. 1.2.2. (обстеження існуючих фундаментів);

- п.п. 1.2.3. (розрахунок каркасу з урахуванням навантажень від двох мостових кранів Q=10т, Q=5т);

- п.п. 1.2.4. (рекомендації по відновленню, підсиленню або заміні конструкцій, які знаходяться в аварійному або непридатному для нормальної експлуатації стані);

- п.п. 1.2.5. (інженерно-геологічні вишукування з видачею звіту) на загальну суму 66 000 грн. у т.ч. ПДВ 11 000 грн., що відповідає наданому сторонами протоколу угоди про договірну ціну на проведення інженерно-технічних робіт (Додаток № 1 до договору), і сторони в ході розгляду цієї господарської справи не оспорювали, не заперечували та не звертали увагу суду на наявність якихось інших договорів між ПП “ПОЛТАВА-ПРОЕКТ” та ВАТ “Запорізький завод феросплавів” предметом яких є обстеження будівельних конструкцій та фундаментів будівлі відділення спеціальних сплавів плавильного цеху № 1, суд виходить з того, що в зазначеному додатку № 1 до договору сторонами помилково вказано, що такий протокол є додатком № 1 до договору № 7-08 від 20.05.08, а не додатком № 1 до договору від 19.06.08 № 7-08/623.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 405,84 грн. державного мита та 165,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ “ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь приватного підприємства “Полтава - Проект” (36020, Полтавська область, м. Полтава, Соборний майдан, 15, кв.15, код ЄДРПОУ 34612528, р/р 26005054601905 в Полтавському головному регіональному управлінні ПАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 331401) - 33 000 (тридцять три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 3 796 (три тисячі сімсот дев’яносто шість) грн. 81 коп. пені, 2 084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 36 коп. інфляційних витрат, 1 703 (одну тисячу сімсот три) грн. 34 коп. 3 % річних, 405 (чотириста п’ять) грн. 84 коп. державного мита та 165 (сто шістдесят п’ять) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун