Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.01.11 Справа № 21/295/10
Суддя
За позовом –Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд.180-А)
до відповідача 1 –Товариства з обмеженою відповідальністю “Чиста Вода-Бердянськ” (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 97 код за ЄДРПОУ 35200228)
до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Променергоресурс” (01001, м. Київ, вул. М. Заньковецької, буд. 3/1, код за ЄДРПОУ 30215947, поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2, 20 поверх)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71500, Запорізька область, м. Енергодар, код ЄДРПОУ 19355964)
про визнання недійсним договору
суддя Черкаський В.І.
за участю представників сторін:
від позивача –Скворцова О.О., дов. № 01/1234 від 22.12.2010 р.
Довганчук С.М., дов. № 01/1233 від 22.12.2019 р.
від відповідача 1 –Дігтяренко В.С., № 1304 від 09.10.2009 р.
від відповідача 2 – Саєнко В.В., дов. б/н від 21.06.2010 р.;
від третьої особи –Нагорний Р.С., дов. від 26.10.2010
СУТЬ СПОРУ
Ухвалою від 26.10.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 22.11.2010 року.
Заявлено позовні вимоги, в яких позивач просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 1105/10 від 11.05.2010, укладений між відповідачами 1 та 2, виходячи з наступного. КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради (надалі- позивач), є ініціюючим кредитором, за заявою якого 17.05.2010р. господарським судом Запорізької області порушено справу № 21/150/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Вода-Бердянськ»(далі - відповідач-1). 25 червня 2010р. в газеті «Голос України»(№ 116) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача-1 та повідомлялося, що претензії кредитора приймаються протягам 30-ти днів з дня публікації. До суду та розпорядника майна надійшла заява кредитора - ТОВ «Променергоресурс»(далі-відповідач-2) про визнання його кредитором на суму 14 258 305,29 грн. Вимоги відповідача-2 грунтуються на договорі про відступлення права вимоги № 1105/10 від 11.05.2010р. Вказаний договір укладений між ТОВ «Променергоресурс» - первісний кредитор (відповідач-2) та ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ» - новий кредитор (відповідач-1). Пункт 1.1. договору визначає, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором ВП «Запорізька АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»- боржник на суму 14 258 305,29 грн. згідно договору комісії № 1(3) 99У від 04.01.1999р. (надалі - основне зобов'язання). Пункт 2.1 договору визначає, що сума відступлення права вимоги, що переходить від первісного кредитора до нового кредитора на умовах договору, становить 14 258 305,29 грн. Пункт 2.2. договору покладає на нового кредитора (відповідача-1) зобов'язання компенсувати первісному кредитору (відповідачу-2) вартість відступленого права вимоги у розмірі, передбаченому в п.2.1. договору (тобто в розмірі 14 258 305,29 грн.) протягом 10-ти днів з моменту укладення цього договору.
13.05.2010р. боржнику було направлено повідомлення (вих. № 22), в якому зазначалася інформація про укладення договору відступлення права вимоги та повідомлялося, що заборгованість, а також штрафні санкції, 3% річних, збитки від інфляції всього в розмірі 14258305,29 грн. підлягають сплаті новому кредитору. Також 24.05.2010р. відповідачем -2 відповідачу-1 була направлена вимога (вих. № 31) про сплату заборгованості за договором про відступлення права вимоги.
Як вбачається із договору комісії № 1(3)99у/03 від 04.01.1999р., на якому ґрунтується право вимоги, відступлене за оспорюваним договором, комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок комітента проводити укладення договорів та зовнішньоекономічні операції на поставку продукції для потреб комітента - ВП «Запорізька АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»відповідно до додаткових угод, які є невід’ємною частиною цього договору. Відповідно до акту звірки № 399 станом на 01.07.2004р., укладеного між комісіонером та комітентом, борг комітента в розмірі 14 258 305,29 грн., право вимоги якого було відступлене за договором про відступлення права вимоги № 1105/10 від 11.05.2010р., складається із заборгованості, яка відновлена за рішенням суду від 18.10.01р. по справі № 2/2/1600, індексу інфляції в розмірі 1 341 120,29 грн., 3% річних в розмірі 319 532,38 грн., судових витрат в розмірі 1 769 грн. Тобто, вказана заборгованість була стягнута із боржника на користь відповідача-2 за рішенням суду. Вказаний договір, на думку позивача є таким, що укладений з порушенням вимог чинного законодавства та повинен бути визнаний недійсним. Згідно ч.1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою ст. 203 ЦК України. Частина 1. ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. В свою чергу ст. 25 ГПК України допускає заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно з підстави, коли це сталося внаслідок реорганізації підприємства. З правилами цієї статті кореспондується положення ч.4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Спірним договором сторони фактично самостійно змінили порядок виконання рішень господарського суду шляхом заміни кредитора, однак, ст. 512 ЦК України, яка регулює заміну кредитора у зобов’язанні, а не сторона (стягувач) у виконавчому провадженні. Таку ж саме позицію займає в даному Верховний суд України. Постанова Верховного суду України від 05.10.2004 по справі № 6/408 вказує наступне: «...За правилами ст. 197 ЦК УРСР у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок уступки, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов’язана з особою кредитора. На час укладення договору уступки підприємство здійснило вимоги до боржника щодо здійснення розрахунків шляхом пред'явлення позову, який за рішенням арбітражного суду задоволено. У зазначеній справі підприємство набуло процесуального статусу сторони, а після видачі наказу на виконання судовою рішення - статусу стягувача. Виконання судового рішення є невід’ємною стадією процессу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.08.2010р. директором ТОВ «Променергоресурс»є Шестопалов Роман Леонідович, який певний час був директором ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ»та є директором ТОВ «Холдинг «Чиста Вода», засновника відповідача-1, що підтверджується статутом та копією довідки облстатуправління та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В свою чергу, одним із засновників ТОВ «Холдинг «Чиста Вода-Бердянск», який має переважну кількість голосів, засновником ТОВ»Променергоресурс»та засновником ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ»є Колесніков В.В. таким чином, як вибачається із документів, відповідач-1 та відповідач-2 є пов’язаними між собою підприємствами.
Право позивача пред’явити вказаний позов грунтується на наступному. Частина 3 ст. 215 ЦК України встановлює: “якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)”.
Позивач, як кредитор відповідача-1 - боржника, є заінтересованою особою внаслідок наступного. Стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначає, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.
Частина 6 ст. 14 цього ж Закону визначає, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Частина 9 ст. 7 цього ж Закону визначає, що при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону. Стаття 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначає, що протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. Кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень. Відповідно до ст. 15 цього ж Закону ухвала суду є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Стаття 31 Закону визначає, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, зокрема: у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.
Таким чином, інтереси позивача як кредитора по справі про банкрутство відповідача-1 внаслідок укладення цього договору, зміст якого протиричіть закону, порушуються внаслідок того, що кредитор (відповідач-2) пред’явив свої вимоги боржнику через господарський суд Запорізької області, вони прийняти судом до розгляду, ці вимоги будуть включені до реєстру кредиторів із сумою вимог в розмірі 14 258 305,29 грн., що в свою чергу призведе до формування комітету кредиторів із включенням зазначеного кредитора до його складу і задоволенню вимог цього кредитора через виплату коштів від продажу майна банкруту відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внаслідок чого інтереси позивача, як і інших кредиторів, будуть порушені.
Враховуючи вищенаведене, у відповідності зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 20, 173, 174, 193, 218, 230, 231 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 203, 215, 512 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 1, 2, 22, 25, 49 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 1105/10 від 11 травня 2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чиста Вода - Бердянськ" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергоресурс».
У судове засідання 22.11.2010 відповідач 1 представників не направив, вимог суду не виконав.
У засіданні 22.11.2010 до суду надійшло клопотання відповідача 2, в якому він просить перенести засідання з метою виконання ухвали суду від 26.10.2010.
Ухвалою від 26.11.2010 на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07.12.2010.
07.12.2010 відповідач 1 надав суду відзив в якому проти позову заперечив, виходячи з наступного. Дійсно, 11 травня 2010 року між ТОВ «Чиста вода - Бердянськ та ТОВ «Променергоре сурс»був укладений договір про відступлення права вимоги № 1105/10 (надалі - договір). За цим договором відповідач 2 передає відповідачу 1 право вимоги, що належить відповідачу 2 і стає кре дитором ВП «Запорізька АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»на загальну суму 14 258 305,29 (чотирна дцять мільйонів двісті п'ятдесят вісім тисяч триста п'ять грн. двадцять дев'ять коп.) гривень. Згідно з п. 2.2 договору відповідач 1 зобов'язується компенсувати відповідачу 2 вартість відступленого права вимоги заборгованості у вищезазначеному розмірі. Договір на підставі якого виникає зобов'язання відповідача 1 перед відповідачем 2 по ком пенсації 14 258 305,29 грн. відповідає вимогам закону, не суперечить інтересам держави та суспі льства, укладено без порушення компетенції. Договір про відступлення права вимоги від 11 травня 2010 року, був укладений до початку порушення провадження у справі про банкрутство. На сьогоднішній день відповідач 1 визнає його та бу де виконувати в повному обсязі. Відповідно до ч.2 ст. 67 Господарського кодексу України, підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовітюсин, що не су перечать законодавству України. Вважає, що цей договір не порушує права та інтереси третіх осіб, а тому і не має підстав для визнання його недійсним. На підставі викладеного, просить суд в позові відмовити.
07.12.2010 відповідач 2 надав суду відзив в якому проти позову заперечив, виходячи з наступного. 25 червня 2010 р. в газеті «Голос України» (№ 116) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Відповідача-1 та повідомлялося про претензії кредитора приймаються протягом 30-ти днів з дня публікації оголошення. Відповідачем -2 були дотриманні всі вимоги, встановлені чинним законодавством щодо строку подачі заяви з вимогами до Відповідача-1 (боржника), та заявлені вимоги в розмірі 14 258 305,29 грн. (чотирнадцять мільйонів двісті п'ятдесят вісім тисяч триста п'ять) гривень 29 коп. Заява з вимогами до Відповідача-1 (боржника) була обґрунтована наступним. 11 травня 2010 року між Відповідачем - 1 та Відповідачем-2 був укладений Договір №1105/10 про відступлення права вимоги заборгованості ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». На підставі цього Договору Відповідач-1 було передано право вимоги заборгованості. Відповідно до п.2.2. Договору Новий Кредитор, тобто Відповідач-2 зобов'язаний компенсувати Первісному кредитору (Відповідачу-1) вартість відступленого права вимоги заборгованості у розмірі 14 258 305,29 грн. протягом 10-ти днів з дня укладення цього Договору, тобто до 21 травня 2010 року. У встановлений строк Відповідач-1 не виконав своє зобов'язання та визнав зазначену заборгованість перед Відповідачем-2 в розмірі 14 258305,29 грн., що підтверджується підписаним 04.06.2010 року Актом звірки взаємних розрахунків, але, посилаючись на відсутність достатніх коштів, просив надати йому відстрочку і повідомив, що сплатить вартість відступленого протягом одного місяця. Наявність боргу та сума боргу Відповідача-1 перед Відповідачем-2 підтверджується всіма необхідними документами. З позовними вимогами Позивача відповідач 2 не згодний з наступних підстав. По-перше, договір про відступлення права вимоги №1105/10 від 11.05.2010 р. був укладений у відповідності до вимог ст. 512 ЦК України, яка регулює правила заміни кредитора в зобов'язанні. У відповідності до даної статті, «1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. 2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. 3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом». Підставою заміни кредитора у зобов'язанні є відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Перелік підстав, визначених в ст.512 ЦКУ, не є вичерпним. Частина 3 коментованої статті забороняє заміну кредитора у зобов'язанні якщо це встановлено договором або законом. Тобто, сторони договору є вільними у включенні в зміст договору умови про заборону заміни кредитора. Лише в такому випадку кредитор за договором не вправі буде передавати свої права іншій особі. Постанова, на яку посилається Позивач, стосується положень, визначених в ЦК УРСР. Таких положень щодо заміни кредитора в зобов'язанні чинний ЦК не містить. По-друге, чинне законодавство України не містить жодних обмежень щодо укладення договорів про відступлення права вимоги між пов'язаними особами. По-третє, Договір про відступлення права вимоги № 1105/10 був укладений 11.05.2010 р., тобто до порушення Господарським судом Запорізької області справи про банкрутство Відповідача-1. Таким чином, станом на дату його укладення, тобто станом на 11.05.2010 р. даний договір жодним чином не порушував права Позивача. Зі своєї сторони, Позивач не надав жодних доказів, яким чином господарська операція, яка була вчинена на підставі цивільно-правової угоди, укладеної з додержанням всіх істотних умов, визначених ЦКУ та ГКУ, станом на день її укладення, порушувала його права. Таким чином, Договір про відступлення права вимоги № 1105/10 від 11.05.2010 р. був укладений з додержанням вимог чинного законодавства. Заява з вимогами до Відповідача-1 (боржника в справі про банкрутство) було подана з додержанням строків та правомірно прийнята до розгляду. Виходячи з вищевикладеного, просить відмовити в позові в повному обсязі.
Ухвалою від 07.12.2010 суд за клопотанням сторін продовжив строк розгляду спору до 10.01.2011. Залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, відклав розгляд справи на 04.01.2011.
04.01.2011 третя особа надала суду пояснення наступного змісту. Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.10.01 р. в справі № 2/2/1600 з ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Запорізька АЕС»(далі - ВП ЗАЕС) на користь ТОВ «Променергоресурс»була стягнута заборгованість в сумі 14 258 305,28 грн., з врахуванням процентів річних та індексу інфляції, що склалася за договором комісії № 1(3)99У від 04.01.99 р. В подальшому, зазначена заборгованість була відступлена кредитором на користь ВАТ «Північний гірнозбагачувальний комбінат»за договором відступлення права вимоги № 1484 від 05.08.05 р. Операція по заміні кредитора в зобов'язанні була відображена в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС. Відповідно до виписки з регістру аналітичного обліку № 275 по ТОВ «Променергоресурс», станом на 01.06.06 р. кредиторська заборгованість ВП ЗАЕС перед ТОВ «Променергоресурс»- відсутня. В подальшому, згідно з заявою № 10255/04 від 14.10.05 р., в зв'язку з наявністю однорідних зустрічних вимог ВП ЗАЕС та ВАТ «Північний гірнозбагачувальний комбінат»взаємні зобов'язання сторін на суму 14 258 305,28 грн. були припинені шляхом їх заліку на підставі ст. 603 ЦК України, що знайшло своє відображення у виписці з регістру аналітичного обліку № 436 по ВАТ «Північний гірнозбагачувальний комбінат», станом на 01.07.06 р. Згодом, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.08 р. по справі № 8/565-07, залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції, за позовом ТОВ «Променергоресурс», договір відступлення права вимоги № 1484 від 05.08.05 р., укладений між ТОВ «Променергоресурс»та ВАТ «Північний гірнозбагачувальний комбінат», був визнаний недійсним, причому в задоволенні вимог про поновлення кредиторської заборгованості ВП ЗАЕС перед позивачем, про які просив позивач 2 в цій справі, судом було відмолено. Таким чином, станом на дату підготовки цих пояснень, зобов'язання ВП ЗАЕС перед ТОВ «Променергоресурс»в сумі 14 258 305,28 грн. відсутні, оскільки припинені шляхом, зазначеним вище.
У засіданні 04.01.2011 судом задоволено усне клопотання відповідача 1 про надання їй копій додатків, доданих до пояснень ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” від 04.01.2011. Суд зобов’язав третю особу надати відповідачу 1 копії зазначених додатків.
Розгляд справи закінчено 04.01.2011 року оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
Справа за клопотанням сторын розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд
ВСТАНОВИВ
11.05.2010 між відповідачем 2 (первісним кредитором) та відповідачем 1 (новим кредитором) був укладений договір про відступлення права вимоги № 1105/10, згідно умовам якого відповідач 2 уступає новому кредитору - відповідачу 1 вимогу до боржника (третьої особи) –ВП «Запорізька АЕС»ДП НАЕК “Енергоатом” - в сумі 14 258 305,29 грн., яке виникло із зобов'язання боржника сплатити на користь позивача вказану суму згідно договору комісії № 1(3)99У від 04.01.99 р.
Зобов'язання боржника (третьої особи) сплатити на користь відповідача 2 вказану суму згідно договору комісії № 1(3)99У від 04.01.99 р. підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.01 р. по справі № 2/2/1600.
Вказаним рішенням господарського суду Запорізької області було стягнуто з НАЕК «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Променергоресурс” 13937003,91 грн. основного боргу з урахуванням індексів інфляції, 31 532,38 грн. річних, 1 700,00 грн. держмита та 69,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, всього - 14 258 305,29 грн.
19.10.01 р., на виконання названого судового рішення, судом був виданий відповідний наказ, який пред'явлений ТОВ “Променергоресурс” до виконання.
Викладене підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2008 у справі № 8/565-07. Листом від 06.03.06 р. № 15-8 департаменту державної виконавчої служби у м. Енергодар Запорізької області від 06.03.06 р. № 2548, в якому ТОВ “Променергоресурс” повідомляється про відкриття виконавчого прювадження по примусовому виконанню вказаного наказу суду, приєднання згаданого виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, а також про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з порушенням щодо ДП НАЕК «Енергоатом»провадження у справі про банкрутство.
Предмет оспорюваного договору про відступлення права вимоги № 1105/10 від 11.05.2010 не містить посилань на рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.01 р. по справі № 2/2/1600 та передачу новому кредитору (відповідачу 1) вимог до боржника за цим рішенням.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується, що вказаним договором сторони здійснили заміну стягувача за наказом суду від 19.01.2001.
На підставі ухвали суду від 01.12.2010 у справі № 21/150/10 суд встановив, що 17.05.2010 року Комунальним підприємством “Облводоканал” Запорізької обласної ради (позивачем у даній справі) подана заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чиста вода-Бердянськ” (відповідача 1у даній справі).
Ухвалою від 17.05.2010 року справа прийнята до провадження, підготовче засідання суду призначено на 09.06.2010 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дмитренко Н.І. Ухвалою від 17.06.2010 року судом визнано вимоги Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чиста вода-Бердянськ” у сумі 1677247 грн. 44 коп., кредитора зобов’язано в 10-денний строк подати в офіційний друкований орган –газету “Голос України” чи газету “Урядовий кур’єр” оголошення про порушення справи про банкрутство боржника; примірник оголошення зобов’язано надати суду у строк до 30.06.2010 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дмитренка Н.І., попереднє засідання суду призначено на 05.08.2010 року. Відповідне оголошення про порушення справи про банкрутство боржника опубліковане в газеті "Голос України" № 116 від 25.06.2010 року. Після публікації до суду звернулось з грошовими вимогами до боржника, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю “Променергоресурс” (заява вх. 4556/09-05 від 22.07.2010). За станом на 04.01.2011 реєстр конкурсних вимог у справі № 21/150/10 не затверджено, ухвалою від 01.12.2010 провадження у справі № 21/150/10 зупинено до розгляду господарським судом Запорізької області: справи № 4/47д/10 за позовом ТОВ «Чиста вода - Бердянськ»до КП «Облводоканал»ЗОР та ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним догово ру про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платниками податків від 24 листопада 2009 р. укладеного між КП «Облводоканал»ЗОР та ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя; справи № 21/295/10 за позовом КП «Облводоканал»ЗОР до ТОВ «Променергоресурс»та ТОВ «Чиста вода - Бердянськ»про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1105/10 від 11 травня 2010 р., укладеного між ТОВ «Променергоресурс»та ТОВ «Чиста вода - Бердянськ».
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 16 Цивільного кодексу України закріплює наступне: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним зі способів захисту цивільного права та інтересу є визнання правочину недійсним.
Стаття 20 Господарського кодексу України також зазначає, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів; права та законні інтереси захищаються, в тому числі, шляхом визнання господарських угод недійсними з підстав, передбачених законом.
В той же час, особа, звертаючись до суду з метою захистити в судовому порядку своє порушене цивільне право або інтерес, які охороняються законом, повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призведе до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу.
Позивач визнаний кредитором ухвалою господарського суду Запорізької області у справі № 21/150/10 від 17.06.2010. Конкурсний кредитор –це кредитор за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. На даний час у справі № 21/150/10 йде процедура розпорядження майном і не стоїть питання про ліквідацію підприємства та формування ліквідаційної маси. Частина грошових вимог позивача була визнана судом і ухвала суду вже вступила у законну силу. Таким чином, вимоги позивача є передчасними та необґрунтованими, т.я. права позивача як кредитора не порушені.
Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд не вбачає порушень законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку зазначених у позові відповідачів 1 та 2, оскільки заявлені до них вимоги не підтверджені належними доказами і є безпідставними.
Виходячи з наведеного, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя В.І.Черкаський
дата складання повного рішення –10.01.2011
Судове рішення № 13510216, Господарський суд Запорізької області було прийнято 04.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/295/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: