Рішення № 13510129, 20.01.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 січня 2011 р. Справа 13/25-09

за позовом:Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентиф.код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

до:Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", код ЄДРПОУ 00034186 (01032, м. Київ, вул.Жилянська,75)

про стягнення 44 072,28 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2- представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( м. Жмеринка, Вінницька область) заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії «Оранта» (м. Київ) про стягнення 44072,28 грн. заборгованості.

Позивач заявою № 31 від 27.01.2010р. про збільшення позовних вимог збільшив суму позовних вимог на суму неустойки в розмірі 35340,00 грн. В результаті чого, просив суд стягнути з відповідача 79412,28 грн., в тому числі 5672,28 грн. заборгованості з орендної плати; 38400,00 грн. штрафу; 35340,00 грн. неустойки за неналежне виконання умов договору оренди № б/н від 01.05.2008р.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.02.2010р. у справі № 13/25-09, згаданий позов з урахуванням заяви № 31 від 27.01.2010р. про збільшення позовних вимог задоволено частково, а саме стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії «Оранта»01032, м.Київ, вул.. Жилянська, 75 (код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 5672,28 грн. - основного боргу, 12800,00 грн. - штрафу, 184,72 грн. відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 54,90 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог. У позовних вимогах в частині стягнення з відповідача 25600,00 грн. штрафу та 35340,00 грн. неустойки відмовлено. Додатковим рішенням від 03.03.2010р. у справі № 13/25-09 стягнуто з відповідача на користь позивача 186,80 грн. витрат на проведення експертизи, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим господарським судом Вінницької області рішенням від 17.02.2010р. у справі № 13/25-09 в частині відмови у позові про стягнення з відповідача 25600,00 грн. штрафу та 35340,00 грн. неустойки, позивач у справі №13/25-09 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення місцевого суду в оскарженій частині скасувати з підстав наведених у скарзі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Житомирський апеляційний господарський суд своєю постановою від 03.06.2010р. вищезазначену апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 17.02.2010р. у справі № 13/25-09 без змін.

Однак, у зв»язку з поданням позивачем касаційної скарги №б/н від 02.07.2010р. на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2010р., рішення господарського суду Вінницької області від 17.02.2010р. у справі № 13/25-09 та постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2010р. за результатами касаційного перегляду постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2010р. скасовано, касаційну скаргу задоволено частково, а справу №13/25-09 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Згідно резолюції голови господарського суду Вінницької області справу №13/25-09 передано на новий розгляд судді Балтаку О.О., який прийняв її до свого провадження та ухвалою суду від 03.12.2010р. призначив до розгляду на 28.12.2010р.

Ухвалою суду від 28.12.2010р. розгляд вищезазначеної справи у зв»язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ненадання ним витребуваних попередніми ухвалами доказів та письмових пояснень з обґрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду, відкладено на 20.01.2011р.

20.01.11р. в судове засідання з»явився позивач, який в свою чергу позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

На відміну від позивача, відповідач вдруге явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, доказів витребуваних попередніми ухвалами суду та письмових пояснень з обґрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №20497771 від 04.01.11р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 13/25-09, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.05.2008р між позивачем та відповідачем укладено договір №б/н оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, у складі: приміщення, зазначеному на План-схемі, що знаходиться за адресою: м.Жмеринка, вул. Пушкіна, 1. Основна площа оренди складає 31 м.кв. (п.п.1.1., 1.5. договору).

П.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору сторони обумовили, що за користування об»єктом оренди орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 95 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, загальний розмір орендної плати складає 2945,00грн. з послідуючим щомісячним його корегуванням на індекс інфляції.

Відповідно до п.3.4 договору, внесення орендних платежів проводиться щомісячно в строк до 10 числа поточного місяця.

Згідно із умовами договору позивач (орендодавець) зобов»язаний передати відповідачу (орендарю) об»єкт договору оренди з дня підписання акта прийому-передачі, а орендар (відповідач) зобов»язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендні платежі за переданий у строкове платне користування об"єкт оренди. (п.п. 4.3.1., 4.4.1).

Строк дії вищезазначеного договору з 01.09.2007р. по 01.09.2008р.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору та у встановлені договором строки зобов»язання по проведенню орендних платежів за період з травня 2008р по серпень 2008р. включно здійснив не в повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи та надані позивачем банківські виписки, відповідач частково провів оплату заборгованості в розмірі 6140,00грн.

Тому, станом на день розгляду справи №13/25-09 в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 5672,28 грн.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 5672,28 грн., підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими, правомірними та відповідають фактичним матеріалам справи.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 38400,00 грн. штрафних санкцій .

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов"язання (ч.2. ст.549 ЦКУкраїни).

Як на підставу стягнення 38400,00 грн. штрафних санкцій, позивач посилається на те, що відповідачем порушено п.п. 2.2 (передача обєкта оренди в строк позивачу), 4.3.7 (страхування обєкта оренди), 4.3.9 (передача обєкта оренди в строк та належному стані позивачу) договору оренди. Згідно з п.7.6 договору оренди вказано, що за порушення кожного з пунктів 2.2, 4.3.3, 4.3.4, 4.3.5, 4.3.7, 4.3.8. 4.3.9 та 12.5 договору оренди, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі пять відсотків від вартості обєкта оренди, визначеної в п.1.3 цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною 1 ст.33 ГПК України обумовлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тому, обов"язок доведення факту повернення орендованого майна покладається саме на орендаря. Але, так як відповідач не надав суду жодних доказів, що підтверджують точну дату повернення орендованого майна, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу відповідає вимогам чинного законодавства, а обрахована позивачем сума штрафу у розмірі - 38400,00 грн. є правильною та підлягає задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35340,00 грн. - неустойки, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1. ст.549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст. 550 ЦК України)

Ч.2 ст.551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст.552 ЦК України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

П.7.4. договору визначає, що у випадку звільнення орендарем обєкта оренди без передачі згідно п.п.2.1., 2.2. орендар відшкодовує орендодавцю збитки у вигляді неотриманого прибутку, які розраховуються, як подвійна сума орендної плати, яка могла бути отримана орендодавцем за строк прострочення.

Ч.6. ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок неустойки з вересня 2008р по лютий 2009р. виглядає наступним чином: 2945,00 грн. (орендна плата за місяць) * 6 місяців * подвійний розмір = 35340,00 грн.

В п.5 ст.225 ГК України сторони господарського зобов"язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

В даному випадку сторони у відповідності до ст. 225 ГК України визначили розмір збитків як подвійну сума орендної плати за період прострочення, позивач не повинен доводити наявність таких збитків, а для їх стягнення достатньо факту несвоєчасного повернення орендованого приміщення відповідачем.

Тому, вимоги про стягнення 35 340,00 грн. - неустойки заявлені позивачем правомірно та підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 33, 34, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії «Оранта» (01032, м.Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 5672,28 грн. - основного боргу, 38400,00 грн. - штрафу, 35340,00 грн. неустойки; 794,12 грн. - відшкодування витрат, повязаних зі сплатою державного мита та 118,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 січня 2011 р.

віддрук.2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (01032, м. Київ, вул.Жилянська,75 ; 21000, м. Вінниця, вул. Пирогова,