Рішення № 13510120, 19.01.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 січня 2011 р.

Справа 9/207-10

за позовом:Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №14", код ЄДРПОУ 13342848 (21032, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, б.18)

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідетиф. код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 2922,05 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

позивача: Мар'євич К.М. - представник за довіреністю;

відповідача: фізична особа-підприємець- ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Могилів-Подільським МРВ УМВС України у Вінницькій області від 30.10.1997р.

ВСТАНОВИВ :

Міським комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора №14" (м. Вінниця) заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Вінниця) про стягнення 2922,05 грн. заборгованості за неналежне виконання умов Договору №281 від 01.04.2009р. на експлуатацію будинку, що знаходиться у сумісній власності місцевої ради та співвласника.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.11.2010р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі № 9/207-10 та призначено її до розгляду на 25.11.2010р.

Ухвалою суду від 25.11.2010р., 16.12.2010р., 04.01.2011р. розгляд вищезазначеної справи неодноразово відкладався з різних причин, це передусім: неявка в судові засідання представників сторін, невиконанням ними вимог ухвал суду щодо надання усіх доказів необхідних для вирішення спору; перебування судді Балтака О.О. на лікарняному з 08.12.10р. по 21.12.10р. включно.

19.01.2011р. в судове засідання з"явилися відповідач та представник позивача.

Зокрема, представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, якою відмовився від позову в частині стягнення пені в сумі 1379,47 грн та просив суд стягнути з відповідача 1542,58 грн.- боргу за надані послуги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, відзиву на позовну заяву та жодного доказу в спростування заявлених позовних вимог суду не подав, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.04.2009р. між позивачем - Міським комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора №14" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (співвласник) укладено договір № 281 на експлуатацію будинку, що знаходиться у сумісній власності місцевої ради та співвласника . Даний договір встановлює умови сумісної експлуатації будинку (споруди, будови), який знаходиться у сумісній власності місцевих рад та співвласників, внутрішніх інженерних комунікацій по кордону розмежування їх з відповідними організаціями, прилеглої прибудинкової території тощо (п.1.2.).

Згідно п.1.3. відповідач (співвласник) займає згідно інвентарної справи приміщення, які належать йому на праві власності (свідоцтво на право власності № 1177 від 24.03.2009р.) у будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 106,5 кв.м. і використовується під магазин-кафе.

Термін вказаного договору визначається з 1 квітня 2009р. на період обслуговування цього будинку ЖЕКом. (п.1.4. договору).

За умовами договору позивач приймає на себе зобов"язання виконувати весь комплекс робіт та послуг, перелічених дійсним договором, направлених на утримання будинку та прибудинкової території. Забезпечувати технічне обслуговування, ремонт конструктивів та благоустрою будинку, що знаходиться в спільній власності, санітарне обслуговування, здійснювати поточний ремонт та обслуговування головного та дворного фасаду, покрівлі, технічного поверху, підвалу, утримання прилеглої території, відмостки, інженерних мереж, очищення жолобів, водозливних труб, перевірка і очистка вентиляційних та димових каналів, озеленення та освітлення прилеглої території (п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3).

В свою чергу відповідач, згідно умов даного договору зобов"язався не проводити в займаних приміщеннях та інших місцях будь-які роботи капітального характеру без погодження з позивачем і належного оформлення документації; забезпечувати при виникненні аварійних ситуацій на інженерних комунікаціях, що проходять через приміщення співвласників, по вимозі позивача негайний доступ працівників в займане приміщення для усунення аварії; забезпечувати при виконанні планових ремонтних та обслуговувальних робіт доступ до домовленості в погоджений час згідно встановлених нормативів; дотримуватися правил протипожежної, технічної, екологічної безпеки, санітарних правил; утримувати займані приміщення у належному технічному стані. ( п.п. 2.2.1, 2.2.2. 2.2.3, 2.2.4).

Вищевказаним договором сторони визначили порядок проведення розрахунків за надані позивачем - Міським комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора №14" послуг по сумісній експлуатації та утримання будинку. Зокрема, за надання ЖЕКом послуг по сумісній експлуатації та обслуговування комунікацій та прилеглої території і утримання нежилих приміщень співвласник сплачує витрати ЖЕК згідно калькуляції в % відношенні до займаної площі з врахуванням використаних зручностей, якими оснащений будинок, який використовується співвласником, що становить 90,74 грн. в місяць, в т.ч. ПДВ. Експлуатаційні витрати та послуги по обслуговуванню сплачуються не пізніше останнього дня кожного місяця шляхом перерахувань зазначеної суми на розрахунковий рахунок ЖЕК.

Позивач свої зобов"язання по договору № 281 від 01.04.2009р. на експлуатацію будинку, що знаходиться у сумісній власності місцевої ради та співвласника виконав належним чином, надавши відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.04.2009р. по 01.09.2010р. на загальну суму 1597,54 грн.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору та у встановлені договором строки своїх зобов"язань щодо оплати наданих послуг не виконав, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.04.2009р. по 01.09.2010р. складає 1542,58 грн., що підтверджується калькуляцією на 2009р. та оборотною відомістю. (а.с.10-12).

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою між сторонами у справі виникли правовідносини, які породжують договір про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню послуг зв"язку належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги згідно умов укладеного договору на експлуатацію будинку, що знаходиться у сумісній власності місцевої ради та співвласника, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 1542,58 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 1542,58 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими, правомірними та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Поданою в судовому засіданні заявою від 19.01.2011р. позивач відмовився від позову в частині стягнення пені в сумі 1379,47 грн.

Часткова відмова позивача від позову приймається судом на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України як така, що не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, п.4. ч.1 ст. 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідетиф. код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №14", код ЄДРПОУ 13342848 (21032, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, б.18) 1542,58грн.- основного боргу; 53,85 грн - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита; 124,59 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 1379,47 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 січня 2011 р.

віддрук.1 прим.:

1 - до справи