Ухвала суду № 135098725, 24.03.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/4160/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 до Луганського окружного адміністративного надійшла заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про зміну порядку виконання судового рішення з зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 18.05.2021 № 33/33-739, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 230440,83 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21 набрало законної сили, а тому воно є обов`язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України. Проте, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 року по 30.06.2022 року, яка складає 230440,83 грн, проте вона не була виплачена.

З посиланням на положення статті 378 КАС України, представник заявника вважає, що наявні підстави для зміни порядку і способу виконання судового рішення.

Ухвалою від 05.03.2026 заяву про зміну порядку виконання судового рішення у справі призначено до розгляду в письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи).

10.03.2026 від ГУПФУ в Луганській області надійшов відзив на заяву про зміну порядку і способу виконання рішення суду, в обґрунтування якого вказано, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21 Головним управлінням в червні 2022 року здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 18.05.2021 № 33/33-739, та фактично сплачених сум. Пенсією в розмірі, обчисленому на виконання Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21 забезпечено з липня 2022 року. 25.05.2022 рішення у справі № 360/4160/21 внесено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФУ РСР), реєстраційний номер 2333214. З 01.04.2021 здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України. Виділення коштів на виплату стягувачу пенсії минулих періодів за рішенням суду здійснюється з Державного бюджету України на відповідний рік та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 у розмірі 230440,83 грн облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів відповідно до Постанови № 1165. З урахуванням положень абзацу третього пункту 4 Порядку 1165 ОСОБА_1 проведено виплату частини облікованої суми пенсії: протягом 2023 року- 3958,04 грн, протягом 2024 року - 7083,00 грн, протягом 2025 року - 9124,00 грн. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21, одразу після виділення Урядом коштів на відповідну мету, Головним управлінням продовжено погашення заборгованості, а саме у лютому та березні 2026 року нараховано та виплачено ОСОБА_1 по 2595,00 грн щомісяця на загальну суду 5190,00 грн. Залишок заборгованості на день подання цього відзиву складає 205085,79 грн. Тому просить відмовити у задоволені заяви.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 18.05.2021 № 33/33-739, з урахуванням раніше виплачених сум.

10.05.2023 видано виконавчий лист в адміністративній справі № 360/4160/21.

Постановою від 11.10.2023 ВП № 73009790 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 360/4160/21.

26.08.2025 державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.

Листом від 01.09.2025 № 1200-0801-8/22148 боржник повідомив відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21 Головним управлінням в червні 2022 року здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 18.05.2021 № 33/33-739, та фактично сплачених сум. Пенсією в розмірі, обчисленому на виконання Рішення суду, забезпечено з липня 2022 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 у сумі 230440,83 обліковано в Головному управлінні та буде виплачено на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі Порядок № 1165). ОСОБА_1 проведено виплату заборгованості за рішенням суду по справі № 360/4160/21 на загальну суму 11041,04 грн (у 2023 році: в липні 2023 - 557,32 грн, у вересні - 2093,00 грн, у жовтні - 1303,00 грн, у листопаді - 4,10 грн, у грудні - 0,62 грн; у 2024 році: у жовтні 2361,00 грн, у листопаді - 2361,00 грн, в грудні - 2361,00 грн) Залишок заборгованості станом на дату відповіді складає 219399,79 грн.

Листом від 14.01.2026 № 1200-0202-8/923 боржник повідомив представника позивача, що після виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21 в Головному управлінні було обліковано суми пенсії ОСОБА_1 на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх видати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 на загальну суму 230440,83 грн. З урахуванням положень абзацу третього пункту 4 Порядку 1165 ОСОБА_1 проведено виплату частини облікованої суми пенсії: протягом 2023 року - 3958,04 грн, протягом 2024 року - 7083 грн, протягом 2025 року - 9124 грн. Залишок невиплачених коштів складає 210275,79 грн. Подальша виплата доплати, облікованої за вищезазначеним рішення суду, буле проводитися відповідно до норм Порядку 1165 за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України за відповідний рік.

Як зазначає боржник у відзиві, залишок заборгованості на день подання цього відзиву складає 205085,79 грн, що також підтверджується інформацією з РСР по пенсійній справі ОСОБА_1 .

Отже, станом на час розгляду цієї заяви боржником лише частково здійснено виплату заборгованості з пенсії. Залишок боргу з виплати пенсії ОСОБА_1 складає 205085,79 грн.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Таким чином, з наведених положень слідує, що невиконання рішення суду про зобов`язання здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 18.05.2021 № 33/33-739, з урахуванням раніше виплачених сум, протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З наданих доказів судом установлено, що невиплаченою ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21 залишається донарахована за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 пенсія в сумі 205085,79 грн.

З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.

Заборгованість у розмірі 205085,79 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.

Отже, судом установлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21 шляхом стягнення з ГУПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 в розмірі 205085,79 грн.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 360/4160/21 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 18.05.2021 № 33/33-739, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93404, ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості з донарахованої за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 пенсії в сумі 205085,79 грн (двісті п`ять тисяч вісімдесят п`ять грн 79 коп.).

У задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун