Постанова № 13509856, 18.01.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а-3749/10/2470

15:24

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

сторін:

представника позивача - ОСОБА_7;

представників відповідача - ОСОБА_3, Чебана В.І., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомприватного малого підприємства “Червона рута”доДержавної податкової інспекції у м. Чернівціпро визнання дій протиправними та безпідставними, визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010 р. приватне мале підприємство “Червона рута” (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративними позовами до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач), в якому просить визнати дії посадових осіб відповідача при проведені перевірки і при винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2010 р. № НОМЕР_1 протиправними, визнати дії по проведенню податкової перевірки від 23.07.2010 р. безпідставними.

17.12.2010 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3749/10/2470 за позовом приватного малого підприємства “Червона рута”доДержавної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання дій протиправними та безпідставними (головуючий - суддя Левицький В.К.).

10.12.2010 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2010 р. № НОМЕР_1.

13.12.2010 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративні справі № 2а-3692/10/2470 за позовом приватного малого підприємства “Червона рута” доДержавної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (головуючий - суддя Дембіцький П.Д.).

29.12.2010 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом в справі № 2а-3692/10/2470 (головуючий - суддя Дембіцький П.Д.) винесено ухвалу про обєднання справи № 2а-3692/10/2470 з 2а-3749/10/2470 та передано вказану справу для спільного розгляду судді Левицькому В.К.

10.01.2011 р. суддею Левицьким В.К. винесено ухвалу про прийняття до свого провадження та обєднання адміністративної справи № 2а-3692/10/2470 з адміністративною справою № 2а-3749/10/2470 для спільного розгляду та присвоєно обєднаним справам загальний № 2а-3749/10/2470.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що планова перевірка з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій проведена відповідачем з порушенням вимог ст. ст. 3, 5, 10, 17 Закону України «Про державну службу», ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами перевірки працівниками відповідача незаконно складено акт, на підставі якого винесено оскаржуване рішення.

В своїх письмових поясненнях позивач посилався на те, що оскільки вказана перевірка, проведена працівниками ДПІ у м. Чернівці з порушенням норм чинного законодавства України то і складений акт, і винесене рішення є незаконними.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що перевірка позивача здійснена у відповідності до Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» згідно плану проведення перевірок та на підставі направлення. За результатами перевірки проведеної працівниками ДПІ у м. Чернівці встановлено порушення п. 6 та 13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. На підставі виявленого порушення відповідачем був складений акт та винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити та надали пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Під час судового розгляду справи було допитано в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що працює в диско-барі «Сезам» ПМП «Червона рута» на посаді бармена.

23.07.2010 р. працівниками ДПІ у м. Чернівці проведено перевірку, в ході якої було встановлено, що позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Стверджувала, що під час перевірки працівниками відповідача до акту перевірки було включено її власні кошти в розмірі 100,00 грн.

Ознайомившись із актом «Про зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків» та поясненням, наданими судом для огляду, не заперечувала про їх власноручне написання та підписання.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що він займає посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі ДПІ у м. Чернівці.

23.07.2010 р. він разом із заступником начальника відділу контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі ДПІ у м. Чернівці Опаїцем Ю.М. на підставі плану-графіку перевірок та направлення на перевірку здійснили перевірку диско-бару «Сезам» ПМП «Червона рута», що розташований за адресою м. Чернівці, площа Театральна, 6.

Про проведення перевірки ними було повідомлено виконуючого обовязки директора вказаного закладу ОСОБА_6 Після предявлення посвідчення особи та направлення на перевірку, ОСОБА_6 розписався в направленні про ознайомлення з направленням та отримання копії.

В ході перевірки було виявлено, що позивач не забезпечив відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, про що складено акт.

На підставі висновків акту перевірки до відповідача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію.

Стверджував, що під час проведення перевірки біля касового апарату знаходились кошти в сумі 100,00 грн., які за словами бармена ОСОБА_4 є її власними коштами. Під час складання акту «Про зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків» бармен ОСОБА_4 внесла вказану суму до суми виручки.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.01.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж пять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідні та святкові дні, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 24.01.2011 р., тобто в перший робочий день після них.

Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

Приватне мале підприємство “Червона рута” (58000, м. Чернівці, площа Театральна, 6, ідентифікаційний код 14260118) зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 25.12.1991 р. як юридична особа (а.с. 102). Згідно свідоцтва № 4684 серії Е № 609105 від 11.12.2009 р. позивач є платником єдиного податку (а.с. 58).

Відповідно до плану перевірок на липень 2010 р., затвердженого начальником ДПІ у м. Чернівці від 29.06.2010 р. та направлення від 22.07.2010 р. за № 000600 працівниками ДПІ у м. Чернівці проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій диско-бару, що належить малому приватному підприємству «Червона рута», що розташований за адресою: м. Чернівці, площа Театральна, 6, за результатами якої складено акт перевірки від 23.07.2010 р. № 2260/24/12/23/14260118 (а.с. 53, 54-57, 107).

Встановлено, що на момент перевірки вищевказаний диско-бар працював, споживачі обслуговувались. Однак при перевірці встановлено, що позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 475,90 грн..

В ході перевірки знято залишки готівки в ПМП «Червона рута» бар «Сезам», яка на початок дня склала 437,00 грн., що підтверджується актом б/н від 23.07.2010 р. «Про зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків», складеним особисто барменом ОСОБА_4 З вказаного акту вбачається, що вказані кошти є виручкою разом із залишком готівки на початок дня (а.с. 68).

В ході перевірки також знято залишки готівки в барі-кафе ПМП «Червона рута», яка на початок дня склала 380,00 грн., що підтверджується актом б/н від 23.07.2010 р. «Про зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків», складеним особисто адміністратором ОСОБА_2 З вказаного акту вбачається, що вказані кошти є виручкою разом із залишком готівки на початок дня (а.с. 68).

Також до вищевказаних актів “Про зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків” додано касовий чек диско-бара ПМП «Червона рута» від 23.07.2010 р., з якого вбачаються суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 341,10 грн.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем 29.07.2010 р. було додатково представлено перевіряючим наступні документи:

-КОРО № 2412006189-р/7; КОРО № 2412006189-р/7;

-розрахункові книжки № 2412006189-р/1 від 09.01.2003 р., № 2412006189-р/2 від 09.01.2003 р., № 2412006189-р/3 від 09.01.2003 р., № 2412006189-р/4 від 09.01.2003 р. не представлені;

-свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 10381200000000633 від 25.12.1991 р.

На підставі вищевказаної перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 6 та 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач надав 27.07.2010 р. до ДПІ у м. Чернівці заперечення за № 1/28, в якому посилався на те, що працівниками ДПІ у м. Чернівці незаконно проведено перевірку з порушенням норм чинного законодавства України на підставі якої складено вищевказаний акт, в звязку з чим вважає саму перевірку і акт незаконними (а.с. 25).

Листом ДПІ у м. Чернівці за № 21264/023-411 від 02.08.2010 про розгляд заперечення позивача повідомлено про необґрунтованість заперечення до акту перевірки та залишено без змін висновки викладених в акті перевірки (26-27).

Згідно розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки від 29.07.2010 р. № 2260/24/12/23/14260118 до ПМП «Червона рута» за порушення п. 6, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» запропоновано застосувати наступні штрафні (фінансові) санкції:

- за порушення п. 3 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - 340,00 грн.

- за порушення ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - 475,90 грн. х 5 = 2379,50 грн.

За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у м. Чернівці прийнято рішення № НОМЕР_1 від 10.08.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2719, 50 грн. (а.с. 63).

Не погоджуючись з рішенням ДПІ у м. Чернівці позивач звернувся в адміністративному порядку до ДПА в Чернівецькій області із первинною скаргою (76-77).

За результатами розгляду даної скарги ДПА в Чернівецькій області прийнято рішення від 15.09.2010 р. № 5649/10/25-009, яким залишено без змін рішення № НОМЕР_1 від 10.08.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2719,00 грн., а скаргу без задоволення (а.с. 80).

Не погоджуючись з рішенням ДПА у м. Чернівці позивач звернувся в адміністративному порядку до ДПА України із скаргою (82-83).

За результатами розгляду даної скарги ДПА України прийнято рішення від 19.11.2010 р. № 2363/6/25-0415, яким залишено без розгляду скаргу позивача на рішення ДПІ у м. Чернівці № НОМЕР_1 від 10.08.2010 р. про сплату застосованої штрафної (фінансової) санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (а.с. 84).

Не погоджуючись з рішенням позивач оскаржив його до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Стосовно вимоги позивача про визнання дій протиправними та безпідставними щодо проведеної перевірки та винесеного рішення.

Судовим розглядом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернівці відповідно до плану перевірок на липень 2010 р., затвердженого начальником ДПІ у м. Чернівці та направлення від 22.07.2010 р., керуючись п. 2 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин) проведено планову перевірку диско-бару, що належить приватному малому підприємству «Червона рута», що розташований за адресою: м. Чернівці, площа Театральна, 6, з питань додержання вимог Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував, що виконуючий обовязки директора ПМП «Червона рута» ОСОБА_6 після ознайомлення з направленням на перевірку допустив працівників відповідача до перевірки. Дослідженим в судовому засіданні направленням № 000600 від 22.07.2010 р. встановлено, що відповідачем ознайомлено з направленням ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин), контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові та позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом України.

При цьому, ч. 1 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначає, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Оскільки в даному випадку була проведена перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що не є перевіркою, яка здійснюється згідно Законів України «Про державну службу» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», то доводи позивача про порушення податковим органом порядку проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення не ґрунтуються на приписах законодавства України.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення в частині застосованих санкцій в розмірі 2379,50 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265- ВР).

Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 1 Закону № 265-ВР).

Відповідно до абз. 2 ст. 2 Закону № 265-ВР реєстратор розрахункових операцій-пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Пункт 13 ст. 3 вищеназваного Закону встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Стаття 22 Закону № 265-ВР передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як встановлено судом, при проведенні перевірки за додержанням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги) на місці проведення розрахунків перевіряючими виявлено невідповідність сум готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (розбіжність склала 475,90 грн., а сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 817,00 грн.). Вказана обставина підтверджується актами зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків та денним Х- звітом (а.с. 68).

Доводи позивача щодо безпідставного врахування відповідачем під час перевірки власних коштів бармена ОСОБА_4 в розмірі 100,00 грн., суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами перевірки, зокрема актом “Про зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків” та письмовим поясненням бармена ОСОБА_4 виготовлених власноручно.

Вказані доводи позивача, а також покази свідка ОСОБА_4, на думку суду є способом захисту, оскільки ні під час проведення перевірки, ні в запереченнях до акту перевірки, тим більше під час апеляційного оскарження рішення, позивач не посилався на вказану обставину.

Позивач не спростовує той факт, що в диско-барі «Сезам» ПМП «Червона рута» знаходилось готівкові кошти в розмірі 817,00 грн. Проте, вказує, на те що 100,00 грн. - це власні кошти бармена ОСОБА_4, а 380,00 грн. - кошти за послуги (проведення дискотеки), які належать приватному підприємцю ОСОБА_7. За твердженням позивача, адміністратор бару «Сезам» ПМП «Червона рута» ОСОБА_8 на прохання приватного підприємця ОСОБА_7, збирала з відвідувачів дискотеки плату за послуги. Вважає, що місце, де адміністратор бару «Сезам» ПМП «Червона рута» ОСОБА_8 збирала з відвідувачів дискотеки плату за послуги не є місцем проведення розрахунків позивача.

Суд не приймає до уваги доводи позивача та вважає їх необґрунтованими, виходячи з такого.

Судовим розглядом встановлено, що 20.04.205 р. між позивачем (в особі ОСОБА_7) та приватним підприємцем ОСОБА_7 було укладено договір про взаємну співпрацю, відповідно до якого сторони дійшли згоди про обєднання зусиль з метою задоволення власних інтересів в підприємницькій діяльності, покращення обслуговування відвідувачів дискотеки приватного підприємця ОСОБА_7 і диско-бару «Сезам» ПМП «Червона рута».

В судовому засіданні представник позивача не заперечував співпрацю із приватним підприємцем ОСОБА_7 на підставі згаданого вище договору.

Відповідно до п. ст. 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Як встановлено судом, в ході перевірки 23.07.2010 р. працівниками відповідача було виявлено невідповідність готівкових коштів в сумі 475,90 грн., які знаходились в барі «Сезам» та адміністратора ОСОБА_2 За таких обставин суд вважає, що зала диско-бару «Сезам» ПМП «Червона рута» є місцем проведення розрахунків.

Згідно з пп. 4.5 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Відповідно до денного звіту позивача за 23.07.2010 р. операції «службове внесення» або «службова видача» щодо унесення або видачі готівки на суму 475,90 грн. не проводились (а.с. 113).

Як зазначалось вище, норми п. 13 ст. 3 Закону № 265 покладають на суб'єкта господарювання обов'язок забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки така сума має відповідати загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно наведеного у ст. 2 Законі № 265 визначення денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Таким чином, у денному звіті відображається повна інформація про денні підсумки розрахункових операцій. При цьому, сума коштів, зазначена у денному звіті РРО має відповідати сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

З аналізу наведених положень вбачається, що сума коштів з початку робочого дня, яка зазначена у денному звіті реєстратора має відповідати сумі коштів, що знаходиться в місці розрахунків.

Як свідчать матеріали справи, позивачем вказані норми порушені, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Наведені позивачем обставини щодо знаходження коштів в розмірі 475,90 грн. та їх неналежність до суми коштів, яка знаходилась у місці розрахунків спростовуються наявними у справі доказами. Подані позивачем докази не спростовують, а навпаки підтверджують виявлене порушення, яке полягає у незабезпеченні відповідності готівкових коштів, що наявні в місці розрахунків сумі зазначеній у звіті РРО.

За таких обставин, суд вважає, що за незабезпечення позивачем відповідності готівкових коштів, що наявні в місці розрахунків сумі зазначеній у звіті РРО в сумі 475,90 грн. відповідач правомірно застосував санкцію передбачену ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 2379,50 грн. (475,90 грн. х 5).

Тому в цій частині позові вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення в частині застосованих санкцій в розмірі 340,00 грн.

Як встановлено судом, при проведенні перевірки виявлено, що позивач не забезпечив зберігання розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Згідно п. 6 ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) припродажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст. 17 Закону № 265-ВР).

Як вбачається із розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки від 29.07.2010 р. № 2260/24/12/23/14260118 до ПМП «Червона рута» за порушення п. 6 ст. 3 Закону № 265 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію передбачену п. 3 ст. 17 цього Закону в розмірі - 340,00 грн.

Таким чином, в цій частині позові вимоги також є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися субєкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому вказане рішення не підлягає скасуванню.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні з боку відповідача надано достатньо аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в звязку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 24.01.2011 р.

Суддя В.К. Левицький