Ухвала суду № 13509843, 24.01.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

(в частині позовних вимог)

24 січня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а-123/11/2470

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Блікс" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправними дій та зобовязати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Чернівці, в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Чернівці із проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Блікс", що проводилася з 25.06.2010 р. по 02.07.2010 р.;

2) визнати протиправним та скасувати Акт Державної податкової інспекції в м. Чернівці № 2080/23-1/30563540 від 02.07.2010 р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Блікс";

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001050231/0 від 05.07.2010 р.;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001060231/0 від 05.07.2010 р.;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001070231/0 від 05.07.2010 р.;

6) визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000910220 від 05.07.2010 р.;

7) визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000920220 від 05.07.2010 р.;

Суд вважає, що позовну заяву в частині заявленої вимоги про визнання нечинним акта перевірки не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. N 509-XII.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, одним із основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі.

Згідно з ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства регулюється наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205.

Згідно п. 1.3 цього Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, під терміном “акт перевірки” слід розуміти службовий двосторонній документ, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліків в господарюванні. З огляду на викладене, акт перевірки не має обовязкового характеру.

Заявлена позовна вимога про визнання протиправним та скасування акта перевірки не підлягає розгляду ще й за відсутністю предмету спору, оскільки оскаржуваний акт перевірки, виходячи з вищевикладеного, носить інформаційний характер. Дане визначення є загальноприйнятим і додатковому тлумаченню не підлягає.

Частина 1 ст. 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 3 КАС України визначено, що адміністративний позов - звернення до суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах із суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено ст. 17 КАС України. Зокрема, згідно з п. 1 ч.2 цієї статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У контексті положення зазначеної норми КАС України під рішенням субєкта владних повноважень необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що оскаржуваний акт перевірки не підпадає під визначення рішення субєкта владних повноважень, а тому компетенція адміністративного суду не поширюється на вказаний спір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАСУ суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 160, 165 та ч. 1 ст. 109 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині заявленої вимоги про визнання протиправним та скасування акта Державної податкової інспекції у м. Чернівці № 2080/23-1/30563540 від 02.07.2010 р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала, згідно ч. 3 ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з моменту проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Суддя В.К. Левицький