Постанова № 13509791, 18.01.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2011 року № 2а-6612/10/2370 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача Звєрєва Є.В. за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Вальдшнепагро» про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення 1 360 грн. за рахунок активів ТОВ «Вальдшнепагро», посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу зі сплати податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судове засідання свого представника не направив.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ТОВ «Вальдшнепагро» зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 31 серпня 2009 р. (ідентифікаційний код 36619284).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі за текстом Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає звітний (податковий) період як період за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках особливо визначених цим Законом календарний квартал.

Законом, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі за текстом «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Актом перевірки від 23.12.2009р. № 9066/15-210 встановлено порушення терміну подання податкової декларації за листопад 2010 р. Актами перевірки: від 22.01.2010р. № 298/15-210; від 25.02.2010р. № 1188/15-210; від 23.04.2010р. № 2684/15-2/36619284; від 15.06.2010р. № 3840/15-2/36619284; від 31.07.2010р. № 4442/15-2/36619284 встановлено, що відповідачем не подано податкову декларацію з податку на додану вартість, відповідно за грудень 2009 р., січень 2010 р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р. та червень 2010р.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0021241502/0 від 23.12.2019р., № 0000591502/0 від 22.01.2010р., № 0003051502/0 від 25.02.2010р., № 0006131502/0 від 23.04.2010р., № 0009031502/0 від 18.06.2010р., № 0010441502/0 від 26.07.2010р., якими визначено зобовязання відповідача щодо сплати штрафу в сумі 1 360 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте повернуто на адресу відправника та розміщено на дошці податкових оголошень.

Відповідно до частини 4 підпункту 6.2.4. пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідач вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржив, визначену суму податкового зобовязання не сплатив.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу шляхом направлення першої та другої податкових вимог, прийняття рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 (що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-III у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу у сумі 1 360 грн., та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи товариства з обмеженою відповідальністю «Вальдшнепагро» (18018, м. Черкаси, вул. Громова, 146/5, офіс 107, ідентифікаційний код 36619284) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 21 січня 2011 р.

СуддяЛ.В.Трофімова