Ухвала суду № 135093669, 24.03.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/605/26

Провадження №1-кп/504/466/26

УХВАЛА

24.03.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025160000000416 від 28.04.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, за виключенням під час оголошення повітряної тривоги, з покладенням обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з Одеської області без дозволу прокурора, або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

На думку прокурора застосування вказаного запобіжного заходу є необхідним для запобігання заявленим ризикам, а саме: можливості переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 погодилися із думкою прокурора.

Захисник-адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи те, що прокурор лише перелічив ризики, які вказані в КПК України, при цьому обвинувачена не переховувалася від органів досудового розслідування та суду, а також не має наміру переховуватися від суду і в майбутньому, вона вже здала свій закордонний паспорт до міграційної служби під розписку, отже не має можливості перетнути кордон та не має взагалі такого наміру. ОСОБА_8 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, заміжня, її чоловік є інвалідом війни (2 групи), з врахуванням цього обвинувачена має у потребу у пересуванні в денний час доби. Таким чином, захисник-адвокат вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є занадто суворим для ОСОБА_8 , а тому просив застосувати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.

Обвинувачена ОСОБА_8 підтримала думку свого захисника, пояснила, що кожного разу з`являлася за викликом, немає наміру переховуватися від суду і цілком розуміє покладені на неї обов`язки.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачуються.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту для ОСОБА_8 , як того просив її захисник, буде достатнім та необхідним для належної поведінки обвинуваченої і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу під час розгляду клопотання не встановлено.

Оцінюючи ризики того, що обвинувачеа може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків, суд зазначає наступне.

Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки із державою, у які його переслідували за законом, і його міжнародні контакти (справа W v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року.

Дійсно, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого необережного злочину, тому певна імовірність її можливого переховування від суду може мати місце, водночас а ні під час досудового розслідування, а ні за час перебування обвинувального акту в суді ОСОБА_8 не здійснювала спроб переховування та з`являється за першим викликом.

Також, ризик впливу на потерпілих та свідків може мати місце, оскільки обвинувачена шляхом вмовляння, переконання чи погроз може вплинути на них з метою зміни показань під час судового розгляду. Разом із тим, встановлення обов`язку утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні, є достатнім для запобігання цьому ризику.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином взагалі не обґрунтований належним чином у клопотанні прокурора та будується на припущеннях.

Разом із тим, для дієвості кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, на думку суду, буде достатнім та необхідним для ОСОБА_8 і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України. При цьому суд враховує, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки: заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також чоловіка-інваліда війни 2 групи, що може створювати необхідність їй у вільному пересуванні в денний час.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, та покладає на останню відповідні обов`язки.

Судом роз`яснено обвинуваченій вимоги ст.ст.181, 194 КПК України та наслідки невиконання обов`язків, які покладаються на неї.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 205, 206 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_7 про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинувачену ОСОБА_8 обов`язки, згідно ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-заборонити залишати місце постійного проживання з 22:00 год. до 06:00 год. ранку наступного дня без дозволу суду, за винятком випадків спрацювання сигналу повітряної тривоги та необхідності переміщення у сховище в період сигналу повітряної тривоги;

-прибувати за першою вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатися з території Одеської області без дозволу суду;

-утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України

Обов`язки, визначені ухвалою суду, покладаються на обвинуваченого, згідно ч. 6 ст.194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до ВП № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали становить 2 (два) місяці і обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 24.03.2026 року по 24.05.2026 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, її захиснику, прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1