Постанова № 13509211, 20.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2011 р. справа № 2а-24865/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11год. 30хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Мозгової Н. А.

при секретаріАнохіній Т.В.

за участю

представника позивача Іванченко Л.А.

представника відповідача Наумової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роївський елеватор» до Державної податкової інспекції у Маріїнському районі про скасування податкової вимоги від 15.10.2010 року №2/184,-

В С Т А Н О В И В:

29.10.2010 року, Позивач, Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роївський елеватор» звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Маріїнському районі про скасування податкової вимоги №1/150 від 30 серпня 2010 року.

13.01.2011 року позивачем надано до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить скасувати податкову вимогу №2/184 від 15.10.2010 року.

Свої позовні вимоги мотивує наступним:

Відповідно до п.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкового зобовязання, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання.

Держконтракти укладені у 1994 році, тому податковою інспекцією порушені строки, передбачені вказаною статтею.

Крім того, у вимозі у графі «назва податку, збору (обовязкового платежу)» зазначено «повернення бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом», в той час, коли діючим законодаством не передбачений такий податок або збір.

Відповідачем по справі, Державною податковою інспекцією у Маріїнському районі, надано до суду заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого з позовними вимогами не згоден на підставі наступного:

На підставі п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган, що не є податковим органом, надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до положень Розпорядження Кабінету міністрів України №186-р від 03.04.2002 року «Про погодження сум заборгованості, що підлягають урегулюванню згідно із Законом України «Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державними та іншими сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності і господарювання через обслуговуючи, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу» врегулювання сум заборгованості провадиться шляхом реструктуризації на 8 років з виплатою щороку рівними частинами, починаючи з 01 січня 2004 року залишку сум заборгованості державних та інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і господарювання, тобто відповідачем строк давності, передбачений ст. 15 Закону України №2181-ІІІ не порушений.

Така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», а з 01.01.2011 року згідно з положеннями Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані доказі за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роївський елеватор» зареєстровано у якості юридичної особи відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 за №612932, включено до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій України за номером 00957666, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Маріїнському районі.

03 серпня 2010 року Державною податковою інспекцією у Маріїнському районі отримано лист-подання Управління Державного казначейства України у Маріїнському районі №7/2010 від 03.08.2010 року «Про стан простроченої заборгованості за бюджетними позичками», відповідно до якого за позивачем станом на 01.08.2010 року рахується заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням 1995 -1997 років та фінансовою допомогою, наданою за рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України (на підставі Постанов КМУ № 1003 від 11.09.1997 року, № 220 від 26.02.1998 року, № 1953 від 10.12.1998 року) в сумі 2902819, 5 грн., у тому числі за держконтрактом 1995 року 238,75 грн., за держконтрактом 1996 року 1163224,32 грн., держконтрактом 1997 року - 825335,47 грн., пеня 914020,96 грн.

На підставі отриманого листа подання №7/2010 відповідачем по справі направлено на адресу позивача першу податкову вимогу від 30.08.2010 року № 1/150, згідно з якою сума боргу складає 2902819, 5 грн.

06 жовтня 2010 року Державною податковою інспекцією у Маріїнському районі отримано лист-подання Управління Державного казначейства України у Маріїнському районі №9/2010 від 05.10.2010 року «Про стан простроченої заборгованості за бюджетними позичками», відповідно до якого за позивачем станом на 01.10.2010 року рахується заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням 1995 -1997 років та фінансовою допомогою, надаю за рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України (на підставі Постанов КМУ № 1003 від 11.09.1997 року, № 220 від 26.02.1998 року, № 1953 від 10.12.1998 року) в сумі 2936657,02 грн., у тому числі за держконтрактом 1995 року 238,75 грн., за держконтрактом 1996 року 1165647,39 грн., держконтрактом 1997 року - 825473,64 грн., пеня 945297,24 грн.

На підставі отриманого листа подання №9/2010 відповідачем по справі направлено на адресу позивача другу податкову вимогу від 15.10.2010 року № 2/184, згідно з якою сума боргу складає 2936657,02 грн.

Відповідно до ст.21 Закону України від 27.04.2010р. за № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" у 2010 році органи державної податкової служби України визнані органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.

Відповідно до абз.2 ст.21 Закону України від 27.04.2010р. за № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України № 2181 від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.9 ст.17 Бюджетного Кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Таким чином, п.9 ст. 17 цього Кодексу встановлює механізм стягнення бюджетної заборгованості, в тому числі з позичок із державного бюджету, безвідносно від строків виникнення такої заборгованості. Ця норма є процедурною та регулює порядок стягнення бюджетної заборгованості, існуючої на момент її дії.

Спеціальним Законом, яким було врегульовано процедуру стягнення на момент виникнення спірних правовідносин, був Закон України від 21.12.2000 №2181-III "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181-III).

Пунктом 1.10 ст.1 Закону № 2181 встановлено, що податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги. (п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181).

Пунктом 1.12 ст.1 зазначеного Закону визначено, що контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Даною статтею у переліку контролюючих органів органи державного казначейства не передбачені. Однак, відповідно до пункту 7 статті 11 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому подання Управління Державного казначейства України у Маріїнському районі у цьому випадку можна вважати прирівняним до подання контролюючого органу щодо суми узгодженої заборгованості.

Облік простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на прострочену заборгованість перед держбюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на зворотній основі веде орган Державного казначейства України. Податковий орган не нараховує і не узгоджує суми наданих бюджетних позичок, а є відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" лише органом стягнення.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2001р. за №1387, податковий орган припиняє здійснення заходів з погашення податкового боргу тільки після отримання від Управління Державного казначейства України у Маріїнському районі інформації про скасування або зміну судом суми нарахованого податкового зобов'язання.

Суд встановив, що вищезазначена інформація до податкового органу не надходила.

Крім того, судом встановлено та не заперечується сторонами, що подання Управління Державного казначейства України у Маріїнському районі №7/2010 та №9/2010 або дії щодо винесення відповідних подань, позивачем не оскаржувались.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роївський елеватор» до Державної податкової інспекції у Маріїнському районі про скасування податкової вимоги від 15.10.2010 року №2/184 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20.01.2011 року.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 25.01.2011 року.

Суддя Мозговая Н. А.