Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 393/95/26
пров. 2/393/204/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2026 року селище Кам`янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,
при секретарі судового засідання Шупрудько К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ЕЙС'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 189414742 від 20.07.2022 р. у розмірі 47115,10 грн. Позов мотивований тим, що 20.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 189414742 (далі по тексту кредитний договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі кредитного договору відповідач отримав кошти у сумі 1000 грн. Потім в подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 10000 грн. 28.11.2018 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, до якого укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії даного договору факторингу, згідно якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право грошової вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до відповідача за кредитним договором № 189414742 від 20.07.2022 року. В подальшому 27.05.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до якого право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». Крім того 15.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС». Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, а тому станом на 26.12.2025 року має заборгованість за кредитом на загальну суму 47 115,10 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 37 115,10 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). А тому позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 25.02.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також цією ж ухвалою було витребувано з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відомості щодо надходження на платіжну картку відповідача коштів на виконання умов кредитного договору.
Витребувана інформація надійшла до суду 20.03.2026 року.
Представник позивача ТОВ ''ФК''ЕЙС'' в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У позовній заяві, просив розглянути справу без участі представника позивача та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву суду не надав. З заявами та клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, та за одночасним існуванням всіх обставин, що передбачені у ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Також відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4, ч.5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до п.п.6,12 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч.12 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України ''Про електронну комерцію'' визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що 20.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 189414742.
Відповідно до п.2.1. Розділу 2 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 10000 (десять тисяч) гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Згідно з п. 2.3. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 1000 грн 00 коп. (одна тисяча грн) одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 19.08.2022 р. Згідно п. 2.4. кредитного договору другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором.
Відповідно до п.7.1 кредитного договору на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 19.08.2022 р., а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Згідно з п. 8.2. Розділу 8 кредитного договору процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному в Розділі 8 кредитного договору.
Договір відповідачем підписано за допомогою одноразового ідентифікатора MNV43SX8 (а.с.35зворот - 43зворот).
Також у паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 189414742 від 20.07.2022 року зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на умовах кредитного договору надало відповідачу кредит на загальну суму 10000 грн, що підтверджується двома платіжними дорученнями від 20.07.2022 року, платіжним дорученням від 22.07.2022 року, двома платіжними дорученнями від 24.07.2022 року, платіжним дорученням від 26.07.2022 року (а.с.10-12зворот) та наданою АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на виконання ухвали суду випискою про рух коштів по картці відповідача від 09.03.2026 року за період 20.07.2022 - 31.07.2022.
28.11.2018 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, до якого укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії даного договору факторингу, згідно якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право грошової вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до відповідача за кредитним договором № 189414742 від 20.07.2022 року. В подальшому 27.05.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до якого право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». Крім того 15.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, а тому станом на 26.12.2025 року має заборгованість за кредитом на загальну суму 47115,10 грн, яка складається з: 10 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 37 115,10 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.56).
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати заборгованості за відсотками.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 47115,10 грн, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.
Згідно з ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Тому враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд встановив наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги в сумі 7000 грн стороною позивача надано: довіреність від 11.08.2025 року на адвоката Соломко О.В. (а.с.50), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19.10.2018 року (а.с.51), договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с.54-55), додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, що є протоколом погодження вартості послуг (а.с.55зворот), додаткову угоду № 25771098206 від 01.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с.53), акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с.52).
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до вимог ч.5 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, Великої Палат Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц).
З огляду на те, що відповідач не заявляв про необхідність зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а позивач подав належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, тому суд дійшов висновку, що розмір судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи) у сумі 7000 грн є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають стягненню з відповідача на його користь.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 258 268, 272, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Поправки, будинок 6 кабінет 13) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Поправки, будинок 6 кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість станом на 26.12.2025 р. за договором кредитної лінії № 189414742 від 20.07.2022 року на загальну суму 47115 (сорок сім тисяч сто п`ятнадцять) гривень 10 копійок, яка складається з 10000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 37115,10 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Поправки, будинок 6 кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення суду або апеляційна скарга, або якщо рішення суду залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя Ю.В. Рачкелюк
Судове рішення № 135089561, Новгородківський районний суд Кіровоградської області було прийнято 24.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 393/95/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: