Рішення № 135087382, 24.03.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/967/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,

справа № 677/967/25,

сторони у справі:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Щиборівська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області,

предмет позову визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

представник позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши справу у підготовчому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження,

«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

27.05.2025 позивач звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області із позовом, у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок А-1 з прибудовою, загальною площею 49,1 кв.м., житлова площа 30,4 кв.м. та хлів і погріб в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 , яка проживала в с. Каламаринка Красилівського (в даний час Хмельницького) району Хмельницької області. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,27 га, що розташована на території Щиборівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, посвідченим Щиборівською сільською радою Красилівського району Хмельницької області 31.07.2015 року та прийняв спадщину та оформив її частину, отримавши свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В. позивачу відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , прийнявши спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та частково оформивши спадщину, за життя не встигла отримати свідоцтво про право власності на спадковий житловий будинок, та зареєструвати своє право власності на нього.

Зважаючи на вищевикладене позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.

Відзиву на позов відповідач не подав.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Представник позивача подала до суду заяву про долучення доказів, у якій просила долучити до матеріалів справи довідку виконкому Щиборівської сільської ради №62 від 12.03.2026 на підтвердження перейменування вул. Радянської в с. Каламаринка на вул. Вишнева та заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутність позивача та його представника.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, надіслав заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, справу просить розглянути у відсутність представника сільської ради.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

28.05.2025 відкрито провадження у справі.

14.07.2025 за клопотанням позивача у Красилівської державної нотаріальної контори витребувано копію спадкової справи № 235/2019, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.10.2025 за клопотанням позивача у Красилівської державної нотаріальної контори витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.12.2025 за клопотанням позивача у Хмельницького обласного державного нотаріального архіву витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22.01.2026 за клопотанням позивача у Хмельницького обласного державного нотаріального архіву повторно витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої, серед іншого увійшов житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2000 року (реєстровий №388) після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 31.07.2015, посвідчений секретарем виконавчого комітету Щиборівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області Ясюк О.Г., зареєстрований в реєстрі за №25, згідно якого ОСОБА_3 усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося, і взагалі все, що буде належати їй на день її смерті, і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 1954 року народження.

Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 та прийняв її, подавши відповідну заяву до Красилівської державної нотаріальної контори.

Згідно з довідкою Красилівського районного БТІ №378 від 10.12.2015 об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , має наступні характеристики: житловий будинок 1965 року побудови, загальною площею 37,7 кв.м., житлова площа 29,7 кв.м., з прибудовою 1975 року побудови, загальною площею 10,5 кв.м., хлів 1990 року побудови, погріб 1980 року побудови.

Згідно з експлікацією приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 загальна площа будинку становить 49,1 кв.м.

Постановою державного нотаріуса Красилівської державної нотаріальної контори Тиховської В.В. № 3081/02-31 від 10.12.2019 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, у зв`язку з відсутністю документа, яким би посвідчувалось право власності ОСОБА_4 на належний йому житловий будинок.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та визнаються.

«V. Оцінка суду»

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкодавця, який не одержав або втратив свідоцтво про право на майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У силу вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є спадкоємцем за заповітом, однак позбавлений можливості вирішити питання оформлення спадщини у позасудовому порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту та застосовується лише якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту № 296/5 від 22.02.2012 року та зареєстрованого в Мінюсті 22.02.2012 року за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого права з позовом про визнання такого права.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», а саме п.3.1 державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 та зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , суд, беручи до уваги, що позивач згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину у строки, визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за ним в порядку спадкування права власності на житловий будинок з господарськими будівлями ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання представником відповідача позову не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, позов підлягає задоволенню, в порядку ст. 206 ЦПК України.

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з викладеним, необхідно повернути позивачу з державного бюджету 643 грн 14 коп. судового збору, стягнути з відповідача на користь позивача 643 грн 14 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 142, 200, 206, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1268 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом, право власності на житловий будинок з прибудовою загальною площею 49,1 кв.м., житлова площа 30,4 кв.м., хлів та погріб за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 643 грн 14 коп. судового збору.

Стягнути з Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на користь ОСОБА_1 643 грн 14 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Щиборівська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: 31071, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Щиборівка, вул. Центральна, 12, ЄДРПОУ 04404421.

Суддя Р. В. Вознюк