Ухвала суду № 135086883, 24.03.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1297/26

н\п 2/490/2268/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою судді від 23.02.2026 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.03.2026 року до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшло клопотання представника відповідачки пророзгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) стрін.

При цьому, в мотивувальній частині клопотання представник відповідачки зазначає, що розгляд даної справи необхідно здійснювати за правилами загального позовного провадження. Клопотання обгрунтоване тим, що значення даної справи та її результата мають для відповідачки надзвичайно важливе значення, з огляду на суму позову. Відповідачка переживає фінансові труднощі, а сплата такого розміру заборгованості не є можливою та ставить у тяжке становище її сім`ю. Також представник відповідачки зазначає, що відповідачка неодноразово вносила суми 10000,00 грн та інші, але банк не зарахував ці суми в якості погашення заборгованості. Окрім того, враховуючи предмет спору та множинність доводів та заперечень проти позовних вимог, які потрібно доводити, наполягають на необхідності їх обгрунтування безпосередньо у судовому засіданні.

Вивчивши зазначене клопотання представника відповідачки та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Водночас, положеннями частини 1 статті 274 ЦПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, серед яких і малозначні справи.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).

В той же час, частиною 7 статті 277 ЦПК України передбачено, що частини друга та шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Ціна даного позову становить 85050,99 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому дана справа відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.

Водночас, представник відповідачки, зазначаючи про необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності розгляду справи саме в загальному позовному провадженні.

Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, обсяг та характер поданих доказів у справі, зокрема предмет та підстави позову, врахувавши положення ч. 7 ст. 277 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Необґрунтовані належним чином заперечення представника відповідача не можуть слугувати підставою для переходу розгляду справи у загальне позовне провадження.

Разом з тим, суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.

Таким чином, враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, відсутність у клопотанні відповідача обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 279 ЦПК України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи предмет позову, яким є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин, а також предмет доказування у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, судом встановлено одночасну наявність умов передбачених частиною 6 статті 279 ЦПК України, за яких суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а за такого в клопотанні представника відповідачки про перехід до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, слід відмовити.

При цьому, відповідачка користується правовою допомогою адвоката, а тому не позбавлена можливості викласти свої заперечення та аргументи в передбачений процесуальним законом спосіб.

Керуючись ст. 76, 83, 84, 258-261, 274, 279 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідачки про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача відповідачки про перехід до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1423/.

Копію ухвали направити учасникам справи та особам, яких стосується.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Саламатін