Ухвала суду № 135083984, 23.03.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

23.03.2026

Справа № 203/1630/26

Провадження 2/337/1406/2026

У Х В А Л А

23 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Ширіна С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності, з вимогою визнати за визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок,загальною площею 31,5 кв.м, житловою площею 13,20 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 11.03.2026 позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу п`ятиденний строк з дня її отримання для усунення недоліків, зазначених у ній, а саме для визначення дійсної ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви документи про оціночну вартість спірної квартири на час звернення до суду, визначити ціну позову та сплатити 1 % від ціни позову, тобто дійсною вартістю спірного нерухомого майна на розрахунковий рахунок.

20.03.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача було надано заяву про усунення недоліків згідно якої зазначено що, у позові не йдеться про спір щодо нерухомого майна, а про неможливість отримання компенсації за зруйноване та втрачене нерухоме майно на окупованій території відповідно до Постанови КМ від 22 вересня 2025 р. № 1176. Тобто, у ситуації коли житло зруйноване та втрачене, його оцінка неможлива.

Компенсація позивачу буде виплачена лише після внесення відомостей до електронного Держреєстру на підставі рішення суду про визнаня права власності.

Також представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Однак, встановлені ухвалою недоліки позовної заяви позивачем у визначений строк усунуті не були.

Як убачається з матеріалів заяви про усунення недоліків, позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1331,20 гривень.

У якості обгрунтуванyя сплати судового збору саме у цьому розмірі представник позивача посилається на неможливість визначити вартість нерухомого майна, яке зруйноване та втрачене.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про усунення недоліків, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 2) частини першої статті 176Цивільного процесуальногокодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно із пунктом 12.Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Позивачем до позову не надано оцінку спірного об`єкту нерухомого майна, посилаючись на неможливість проведення оцінки, оскільки вказана квартира знаходяться на тимчасово окупованій території України.

Разом з тим, 09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року №24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861.

Позивач не скористався можливістю для визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua/), якою формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів.

Для визначення дійсної ціни позову позивач не долучив до позовної заяви документи про оціночну вартість спірної квартири на час звернення до суду та в не визначив ціну позову у відповідності до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України.

Доводи представника позивача щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Разом з тим подане до суду звернення є позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а не за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яка розглядається в порядку окремого провадження .

Отже, передбачене зазначеною нормою звільнення від сплати судового збору на дані правовідносини не поширюється.

Таким чином, суд доходить висновку, що встановлені ухвалою недоліки позовної заяви позивачем у визначений строк усунуті не були.

Відповідно до частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали (позиція Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.01.2021, справа № 9901/258/20).

За таких обставин,вважаю необхідним позовну заяву вважати неподаною та повернути представнику позивача ОСОБА_1 разом з доданими матеріалами, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Частиною сьомою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до частини другої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як зазначено у преамбулі Закону України «Про судовий збір» цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із пунктом 2) частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Ураховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 до Донецької обласної адміністрації про визнання права власності повертається позивачу, суд дійшов висновку про необхідність повернути йому сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 гривень згідно із квитанцією від 18.02.2026.

Керуючись частиною третьою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності повернути представнику позивача.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 37988155) повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять однин) гривень 20 копійок, сплачений 18 лютого 2026 року, отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській обл/Центр.р/22030101, код отримувача 37988155, банк отримувача: Казначейство України,код отримувача 899998, рахунок отримувача: UA418999980313171206000004631, згідно із квитанцією від 18 лютого 2026 року.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.А.Ширіна