Ухвала суду № 135081232, 24.03.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" березня 2026 р. м. Київ Справа № 917/46/26

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»

36008, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Польська, будинок 2А, код ЄДРПОУ 03338030

до Акціонерного товариства спрощеного типу «Енертекст» в особі «Представництво «Енертекс»

08131, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Озерна, будинок 17, код ЄДРПОУ 26610629

про стягнення заборгованості

встановив:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.01.2026 позовну заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Акціонерного товариства спрощеного типу «Енертекст» в особі «Представництво «Енертекс» про стягнення 70000000,00 грн заборгованості за договором підряду №02-11-23/1 від 01.07.2021 передано до Господарського суду Київської області.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивачем у позовній заяві вказано неправильне місцезнаходження позивача, яке не збігається з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою позивача є: « 36008, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Польська, будинок 2А», натомість у позовній заяві вказано: « 36008, місто Полтава, вулиця Комарова 2а».

Також відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частинами 1-3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.

З огляду на ціну позову, що визначена позивачем (70000000,00 грн), розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання до суду цього позову, складає 840000,00 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 (оскільки позов подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд»), однак, як вбачається з переліку додатків до позовної заяви та з долучених до заяви документів, докази сплати судового збору позивачем у матеріалах позову відсутні.

Позивачем з позовною заявою подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, за результатом оцінки якого судом встановлене таке.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване посиланням на скрутне фінансове становище підприємства.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається, зокрема, на збитковість діяльності, наявність значної кредиторської та дебіторської заборгованості, а також на недостатність грошових надходжень для покриття витрат.

При вирішенні вказаного клопотання суд враховує правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19.

Зокрема, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що формальний підхід до вирішення питання щодо звільнення або відстрочення сплати судового збору без належної оцінки майнового стану заявника може призвести до порушення права особи на доступ до суду.

Водночас наголошено, що застосування положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» має здійснюватися з урахуванням конкретних обставин справи та на підставі належних і допустимих доказів, які підтверджують майновий стан особи.

Разом з тим, наведені у клопотанні обставини самі по собі не підтверджують неможливість сплати судового збору, оскільки носять загальний характер та не підтверджені належними доказами.

Зокрема, позивачем не надано: фінансової звітності (балансу, звіту про фінансові результати), довідок про залишки коштів на рахунках, підтвердження обсягу бюджетного фінансування або його відсутності, інших документів, які б свідчили про фактичну відсутність можливості сплати судового збору на момент звернення до суду.

Саме лише посилання на наявність заборгованості, збитковість діяльності чи значні витрати підприємства не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору без належного документального підтвердження таких обставин.

Отже, на відміну від обставин, які були предметом дослідження у справі № 925/1293/19, у даному випадку, позивачем не доведена наявність об`єктивних перешкод для сплати судового збору.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні - документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або ж сплатити судовий збір у розмірі 840000,00 грн та надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за такими недоліками позовної заяви: не вказано правильне місцезнаходження позивача, не надано доказів сплати судового збору чи доказів, які б підтверджували майновий стан позивача та свідчили про неможливість сплати судового збору - документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Способом усунення вказаних недоліків визначається: надання суду письмових пояснень із зазначенням правильного місцезнаходження позивача, а також доказів, які б підтверджували майновий стан позивача та свідчили про неможливість сплати судового збору або докази сплати судового збору у розмірі 840000,00 грн.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву (вх.№98/26 від 11.02.2026) Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Акціонерного товариства спрощеного типу «Енертекст» в особі «Представництво «Енертекс» про стягнення заборгованості залишити без руху.

2. Зобов`язати позивача усунути недоліки позову шляхом надання суду письмових пояснень із зазначенням правильного місцезнаходження позивача, а також доказів, які б підтверджували майновий стан позивача та свідчили про неможливість сплати судового збору або докази сплати судового збору у розмірі 840000,00 грн.

3. Встановити позивачу строк усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 24.03.2026 та не може бути оскаржена окремо від судового рішення, яким закінчиться провадження у справі.

Суддя С.О. Саванчук