Вирок № 135079305, 24.03.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

24 березня 2026 року

Справа № 641/10252/21

№ провадження 1-кп/646/45/2026

ВИРОК

іменем України

24.03.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6

та обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221150000906 від 09.09.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, освіта повна загальна середня, непрацюючого, несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 02.09.2021 року близько 17 год. 00 хв., перебуваючи на території готелю «Дружба», розташованого по пр. Гагаріна (Аерокосмічний), 185 у м. Харкові, під час конфлікту, що раптово виник на підґрунті особистих неприязнених відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, стоячи позаду ОСОБА_6 , умисно завдав останньому правою ногою в ділянку правої гомілки не менше трьох ударів, більш точної кількості не встановлено. В наслідок нанесених ударів, ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми правої гомілки у виді перелому малогомілкової кістки зі зміщенням кісткових уламків, які не є небезпечними для життя в момент заподіяння, а спричинили тривалий розлад здоров`я понад трьох тижнів (21 дня), що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та синців на передній поверхні правого стегна, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, пояснивши при цьому, що 02.09.2021 року, близько 17 год. 00 хв. він повертався додому на велосипеді через територію готелю «Дружба», розташованого по пр. Гагаріна (Аерокосмічний) у м. Харкові. Разом із ним бігла його собака. На території готелю він нікого не бачив. Після того, як він від`їхав від річки, на березі якої розташований готель, близько 5 метрів та рухався по стежці, він побачив, як йому на зустріч йде раніше незнайомий чоловік. Як він дізнався пізніше, це був ОСОБА_6 . Порівнявшись із ним, ОСОБА_6 різко змінив напрямок руху та збив його з велосипеда, від чого він зістрибнув на газон. В цей час ОСОБА_6 почав заходити йому за спину, намагаючись щось дістати з кишені свого піджака. Злякавшись, він повернувся до ОСОБА_6 обличчям та наніс йому один удар правою ногою по лівій нозі ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_6 ніяких ударів йому не наносив, нецензурною лайкою на його адресу не висловлювався. Сприйняв дії ОСОБА_6 як загрозливі, оскільки той зіштовхнув його із велосипеда та йому не сподобався вираз його обличчя. Від отриманого удару ОСОБА_6 впав на газон, а коли підвівся, то швидким шагом пішов до будівля готелю, де дістав телефон та почав комусь телефонувати. Він сів на велосипед та із собакою покинув територію готелю. Вказав, що спричинив удар ногою ОСОБА_6 свідомо, натомість не хотів спричиняти будь-які тілесні ушкодження. Удар наніс з незначною силою, від якої не могли бути спричинені тілесні ушкодження. Під час вказаних подій ОСОБА_6 ніяких ударів йому не наносив, нецензурною лайкою на його адресу не висловлювався. Цивільний позов не визнав, вказав на необґрунтованість витрат на правничу допомогу.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина у фактично скоєному підтверджується наступними зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Даними показань під час судового розгляду в якості потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив, що він є директором та власником готельного комплексу «Дружба», розташованого по пр. Гагаріна (Аерокосмічний), 185 у м. Харкові. 02.09.2021 року він знаходився на території готелю, обходив територію. В цей час проводились ремонтні роботи на причалі, була покладена плитка та вказана територія була тимчасово огороджена. Близько 17 год. 00 хв. він проходив вздовж озера та побачив на велосипеді ОСОБА_7 , який вигулював собаку. До цих подій ОСОБА_7 неодноразово порушував спокій відпочиваючих готелю, гучно вмикав музику, їздив на велосипеді у недозволених місцях по пішохідним доріжкам, на зауваження охорони не реагував. Оскільки собака, яка стрибнула на причал, могла зіпсувати плитку, він пішов на зустріч до ОСОБА_7 , щоб зробити йому зауваження. В той час, коли він наближався до ОСОБА_7 , той сів на велосипед і поїхав до нього назустріч. Він казав ОСОБА_7 , щоб той зупинився, однак той не реагував, а лише прискорювався, продовжуючи рух по пішохідній доріжці. Вони зіштовхнулись, на велосипеді підломилось кермо і ОСОБА_7 впав на газон. Піднявшись, ОСОБА_7 дав команду собаці, щоб вона напала на нього. В той час, коли він відбивався від собаки, ОСОБА_7 опинився позаду нього та почав наносити йому удари по тулубі та ногам. ОСОБА_7 наніс йому близько 3-4 ударів по правій нозі. Удари наносились із значною силою, в результаті чого його нога підкосилась, він відчув біль та впав. При цих подіях він не наносив ОСОБА_7 жодного удару. Він почав кликати охорону готелю, щоб вона затримала ОСОБА_7 , однак той сів на велосипед та поїхав з території, собака побігла за ним. Внаслідок отриманих ударів, йому були спричинені тілесні ушкодження, серед яких перелом ноги. Діагноз йому поставили в лікарні. Через декілька днів він полетів на запланований відпочинок, який фактично був зіпсований, бо він не міг купатись, був обмежений у русі, не міг керувати автомобілем. Внаслідок отриманих ушкоджень змінився його звичайний уклад життя, він повинен весь час докладати додаткові зусилля та відновлення свого стану здоров`я до теперішнього часу, продовжує відчувати больові симптоми в нозі, йому була спричинена моральна шкода. Підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, стягнувши із ОСОБА_7 на його користь спричинену моральну шкоду у розмірі 100000 грн. 00 коп. та процесуальні витрати на залучення представника у сумі 40000 грн. 00 коп.

Даними показань під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що в період з 1975 року вона працює на посаді головного бухгалтера готелю «Дружба». Територія готелю розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна (Аерокосмічний), 185 та є закритою, огороджена парканом та має пункт пропуску із охоронцем. На території готелю також є озеро із пірсом. На початку вересня 2021 року вона знаходилась на роботі та в районі 17 год. 00 хв. вийшла з приміщення для паління. Побачила, як на пірс, на якому проводились ремонтні роботи, вибігла собака. Разом із собакою біля озера знаходився незнайомий чоловік. Згодом вона довідалась, що це був ОСОБА_7 . На зустріч ОСОБА_7 йшов директор готелю ОСОБА_6 та показував йому, щоб він зупинив собаку та зупинився сам. Сівши на велосипед, ОСОБА_7 поїхав у бік ОСОБА_6 . Після того, як вони зблизились, ОСОБА_7 почав наносити ОСОБА_6 удари в область тулуба та ніг. Вона бачила, як ОСОБА_7 наніс ОСОБА_6 неменше 3-4 ударів кулаками та ногами. ОСОБА_7 також висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_6 . Через деякий час ОСОБА_7 поїхав на велосипеді в бік виїзду з території готелю. Після цих подій ОСОБА_6 шкутильгав на праву ногу.

Даними показань під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що з 2017 року він працює охоронцем в готелі «Дружба». Готель має огорожу та пункт пропуску з охоронцем. 02.09.2021 року він перебував на роботі. Близько 17 год. 00 хв. він обходив територію готелю та почув лай собаки. Побачив біля незнайомого чоловіка із собакою, поруч лежав на траві велосипед. Під час досудового розслідування він дізнався, що це був ОСОБА_7 . Собака нападала на директора готелю ОСОБА_6 , а ОСОБА_7 в цей час наніс ОСОБА_6 близько 3-4 ударів, після чого сів на велосипед і поїхав до виходу з території готелю, а ОСОБА_6 почав кульгати. Собака побігла за ОСОБА_7 . До цих подій, ОСОБА_7 неодноразово порушував спокій проживаючих готелю.

Даними показань під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що в період з 2002 року по 2022 рік вона працювала на посаді бухгалтера готелю «Дружба», який розташовується по пр. Гагаріна (Аерокосмічний) у м. Харкові. Територія готелю має огорожу та пункт пропуску, на якому знаходиться охоронець. 02.09.2021 року вона перебувала на роботі. Близько 17 год. 00 хв. вона вийшла з приміщення на вулицю та побачила, як вздовж озера, яке розташовувалось на території готелю, йшов з велосипедом та собакою невідомий чоловік. Як вона довідалась згодом, це був ОСОБА_7 . На зустріч ОСОБА_7 йшов директор готелю ОСОБА_6 та жестом просив його зупинитись. ОСОБА_7 сів на велосипед та почав їхати назустріч ОСОБА_6 . Коли вони зблизились, то зіштовхнулись, при цьому собака почала нападати на ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_7 , який знаходився позаду від ОСОБА_6 , почав наносити останньому удари в область тулуба та ніг, висловлюючись нецензурною лайкою. ОСОБА_7 завдав не менше трьох ударів рукою та правою ногою в область шиї та правої гомілки ОСОБА_6 . Припинивши наносити удари, ОСОБА_7 знов сів на велосипед та поїхав на виїзд з території готелю, собака побігла за ним. ОСОБА_6 після отриманих ударів почав кульгати на праву ногу. Вказані події відбувались від неї на відстані близько п`ятнадцяти метрів.

Під час досудового розслідування із нею проводився слідчий експеримент, під час якого вона показала та розказала про обставини спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Даними протоколу огляду предметів від 24.09.2021 року, під час проведення якого був оглянутий відеозапис на DVD-RW, на якому зафіксовано, що 02.09.2021 року о 16 год. 58 хв. чоловік їде на велосипеді та робить наїзд на чоловіка, який йде йому на зустріч, також поряд з чоловіком на велосипеді біжить собака. В подальшому чоловіки зайшли за камеру та чоловік, який йшов на зустріч, починає відходити від собаки при цьому кульгає на праву ногу. О 16 год. 59 хв. чоловік сів на велосипед та почав рухатись в бік виїзду, також поряд бігла собака (т. 2 а.с. 97-98, 135).

Під час судового розгляду обвинувачений підтвердив, що саме він зафіксований на вказаному відеозаписі. Він був на велосипеді, разом із ним була його собака.

Даними речового доказу компакт диском DVD-RW, на якому знаходяться відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження готелю «Дружба» (т. 2 а.с. 135).

Даними протоколу огляду предмету від 20.12.2021 року, під час проведення якого був оглянутий відеозапис на DVD-RW за участю свідка ОСОБА_8 . При перегляді відеозапису свідок ОСОБА_8 пояснила, що на даному відеозаписі вбачаються події від 02.09.2021 року, під час яких ОСОБА_6 нанесено тілесні ушкодження (т. 3 а.с. 15-16).

Даними протоколу огляду предмету від 20.12.2021 року, під час проведення якого був оглянутий відеозапис на DVD-RW за участю свідка ОСОБА_9 . При перегляді відеозапису свідок ОСОБА_9 пояснив, що на даному відеозаписі вбачаються події від 02.09.2021 року, під час яких ОСОБА_6 нанесено тілесні ушкодження (т. 3 а.с. 17-18).

Даними протоколу огляду предмету від 20.12.2021 року, під час проведення якого був оглянутий відеозапис на DVD-RW за участю свідка ОСОБА_10 . При перегляді відеозапису свідок ОСОБА_10 пояснила, що на даному відеозаписі вбачаються події від 02.09.2021 року, під час яких ОСОБА_6 нанесено тілесні ушкодження (т. 3 а.с. 19-20).

Даними протоколу огляду предмету від 20.12.2021 року, під час проведення якого був оглянутий відеозапис на DVD-RW за участю свідка ОСОБА_11 . При перегляді відеозапису свідок ОСОБА_11 пояснила, що на даному відеозаписі вбачаються події від 02.09.2021 року, під час яких ОСОБА_6 нанесено тілесні ушкодження (т. 3 а.с. 21-22).

Даними протоколу огляду предмету від 20.12.2021 року, під час проведення якого був оглянутий відеозапис на DVD-RW за участю потерпілого ОСОБА_6 . При перегляді відеозапису потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що на даному відеозаписі вбачаються події від 02.09.2021 року, під час яких він отримав тілесні ушкодження (т. 3 а.с. 23-24).

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.11.2021 року та довідки до нього, під час проведення якого ОСОБА_6 впізнав за характерними рисами обличчя ОСОБА_7 , як особу, яка 02.09.2021 року нанесла йому по пр. Гагаріна, 185 у м. Харкові, тілесні ушкодження (т. 2 а.с. 100-102).

Допитаний під час судового розгляду ОСОБА_7 вказані відомості не оспорював.

Даними протоколу слідчого експерименту від 19.10.2021 року та відеозапису до нього, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_6 розказав та показав про обставини нанесення йому 02.09.2021 року по пр. Гагаріна, 185 у м. Харкові невідомим чоловіком ударів та спричинення в наслідок цього тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 103-106, 136).

Під час судового засідання потерпілий ОСОБА_6 підтвердив відомості, викладені у вказаному протоколі за наслідком проведеного за його участю слідчого експерименту. Вказав, що чоловіком, який спричинив йому тілесні ушкодження був ОСОБА_7 .

Даними протоколу слідчого експерименту від 19.10.2021 року та відеозапису до нього, під час проведення якого свідок ОСОБА_8 розказала та показала про обставини нанесення 02.09.2021 року невідомим чоловіком ударів потерпілому ОСОБА_6 на території готелю «Дружба», по пр. Гагаріна, 185 у м. Харкові (т. 2 а.с. 107-110, 137).

Даними протоколу слідчого експерименту від 19.10.2021 року та відеозапису до нього, під час проведення якого свідок ОСОБА_10 розказала та показала про обставини нанесення невідомим чоловіком 02.09.2021 року ударів директору готелю «Дружба» ОСОБА_6 на території готелю (т. 2 а.с. 111-114, 138).

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.11.2021 року та довідки до нього, під час проведення якого ОСОБА_10 впізнала за характерними рисами обличчя ОСОБА_7 , як особу, яка 02.09.2021 року нанесла ОСОБА_6 по пр. Гагаріна, 185 у м. Харкові, тілесні ушкодження (т. 2 а.с. 115-117).

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.11.2021 року та довідки до нього, під час проведення якого ОСОБА_9 впізнав за характерними рисами обличчя ОСОБА_7 , як особу, яка 02.09.2021 року перебувала по пр. Гагаріна, 185 у м. Харкові (т. 2 а.с. 118-120).

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.11.2021 року та довідки до нього, під час проведення якого ОСОБА_11 впізнала за характерними рисами обличчя ОСОБА_7 , як особу, яка 02.09.2021 року нанесла по пр. Гагаріна, 185 у м. Харкові, тілесні ушкодження (т. 2 а.с. 121-123).

Даними протоколу слідчого експерименту від 09.11.2021 року та відеозапису до нього, під час проведення якого ОСОБА_11 розказала та показала про обставини нанесення невідомим чоловіком 02.09.2021 року ударів директору готелю «Дружба» ОСОБА_6 на території готелю (т. 2 а.с. 124-127, 139).

Даними судово-медичної експертизи № 09-1645/2021 від 03.11.2021 року, згідно висновку якої у ОСОБА_6 встановлені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма правої гомілки у вигляді перелому малогомілкової кістки зі зміщенням кісткових уламків; синці на передній поверхні правого стегна. Дані ушкодження ймовірніше всього утворилися в результаті ударної дії тупого твердого предмету (-ів) і враховуючи їх морфологічні характеристики, могли бути отримані у вказаний строк. За ступенем тяжкості: закрита тупа травма правої гомілки не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості (згідно п.п. 2.2.1 а, б, в і 2.2.2. Наказу МОЗ України від 17.01.95 р. № 6, Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Синці викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Показання ОСОБА_6 , дані ним в допиті, та при проведенні слідчого експерименту, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині характеру, терміну та механізму утворення, встановлених у нього тілесних ушкоджень.

Показання свідка ОСОБА_10 дані нею в допиті, та при проведенні слідчого експерименту, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині характеру, терміну та механізму утворення, встановлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Показання свідка ОСОБА_8 дані нею в допиті, та при проведенні слідчого експерименту, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині характеру, терміну та механізму утворення, встановлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 128-130).

Під час судового розгляду обвинувачений не оспорював висновки вказаного експертного дослідження.

Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що всі вище перелічені та досліджені в судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Недопустимості доказів згідно вимог ст. ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено також не було.

При цьому суд зауважує, що з об`єктивної сторони умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження характеризується: дією або бездіяльністю, спрямованими на заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження; причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком.

Тілесним ушкодженням середньої тяжкості є таке ушкодження, яке не заподіює здоров`ю шкоди, небезпечної для життя в момент заподіяння, не потягло за собою інших наслідків, властивих тяжкому тілесному ушкодженню, але разом із тим спричиняє тривале порушення функцій будь-якого органу або інший тривалий розлад здоров`я.

Тривалий розлад здоров`я у більшості випадків виявляється в порушенні функцій будь-якого органу, до якого Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносять послаблення функцій органів (зору, слуху, язика (мовлення), руки, ноги та ін.). При цьому, до тривалого розладу здоров`я в розумінні ч. 1 ст. 122 КК України відносяться також випадки, коли заподіяна здоров`ю шкода не була пов`язана з порушенням функцій будь-якого органу, але викликала втрату працездатності. Кваліфікація за ч. 1 ст. 122 КК України має місце за умови, що розлад здоров`я був тривалим, яким, згідно з вказаними вище Правилами, визнається розлад здоров`я строком понад три тижні (більш як 21 день).

Про наявність у ОСОБА_7 умислу саме на умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження свідчить сукупність всіх обставин вчиненого обвинуваченим діянь, зокрема, цілеспрямованість його дій, кількість нанесених ударів.

Посилання обвинуваченого на те, що він наніс один удар ногою по лівій нозі ОСОБА_6 , суд оцінює критично та вважає їх неправдивими, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду вищезазначеними доказами, надані з метою уникнення відповідальності за фактично скоєне.

Так, допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_7 наніс йому декілька ударів, серед яких близько 3-4 ударів в область правої ноги, внаслідок чого йому були спричинені тілесні ушкодження. Він фактично підтвердив механізм спричинення йому тілесних ушкоджень під час проведення за його участю 19.10.2021 року слідчого експерименту.

Пояснення потерпілого ОСОБА_6 узгоджуються із дослідженими матеріалами справи, послідовними показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які фактично підтвердили нанесення ОСОБА_7 близько 3-4 ударів потерпілому в область тулуба та ніг, після чого останній почав кульгати на праву ногу, отримав тілесні ушкодження. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_8 також підтвердити механізм спричинення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень під час проведення за їх участю 19.10.2021 року слідчих експериментів.

Також, суд звертає увагу на висновок судово-медичної експертизи № 09-1645/2021 від 03.11.2021 року, згідно якого показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8 дані ними при проведенні вказаних слідчих експериментів, в цілому не суперечать наявними судово-медичними даними в частині характеру, терміну та механізму утворення, встановлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим, в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а тому вина ОСОБА_7 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він раніше несудимий, має повну загальну середню освіту, не працює, неодружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, думку прокурора та потерпілого, які вважали за доцільне призначення покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції за ч. 1 ст. 122 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

На підставі ст. 75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).

Щодо позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди (т. 1 а.с. 42-46), суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.

Як зазначено у ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно положень ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

З положень ч. ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина його є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України, з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007 року).

Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_6 просив стягнути з ОСОБА_7 на його користь моральну шкоду у розмірі 100000 грн. 00 коп.

При визначенні розміру моральної шкоди потерпілому, суд враховує обставини вчиненого обвинуваченим діяння, характер і глибину душевних страждань потерпілого, пов`язаних із відновленням стану здоров`я (перебування на стаціонарному лікуванні), отримання ним сильного фізичного болю, той факт, що був порушений звичайний спосіб його життя, порушенні відповідні життєві плани, до теперішнього часу він не зміг повністю відійти від отриманої травми, постійно відчуває біль в області ноги, що унеможливлює його повноцінне життя, а тому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом виходячи з вимог розумності і справедливості, з урахуванням характеру дій ОСОБА_7 , який завдав шкоду здоров`ю ОСОБА_6 умисно. Приймаючи до уваги зазначене, розмір компенсації моральної шкоди призначається судом в 70000 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Долю речового доказу суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Щодо вимоги про відшкодування потерпілому ОСОБА_6 процесуальних витрат пов`язаних із правовою допомогою представника потерпілого у сумі 40000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Як передбачено положеннями ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат на правову допомогу.

Частиною 2 ст. 120 КПК України визначено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Таким чином, законом визначено, що саме на обвинуваченого покладається обов`язок відшкодування потерпілому документально підтверджених процесуальних витрат, зокрема й витрат, пов`язаних з правовою допомогою представника потерпілого, у разі ухвалення судом обвинувального вироку.

Суд звертає увагу, що визначальним щодо цих правовідносин є те, що адвокат надавав правову допомогу потерпілому саме як представник потерпілого у кримінальному провадженні, й процесуальний закон безальтернативно покладає відшкодування витрат на правову допомогу представника потерпілого у кримінальному провадженні саме на обвинуваченого, за умови ухвалення судом обвинувального вироку.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Потерпілою стороною надано суду договір № 01/0204/2018 про надання правової допомоги, додаткову угоду № 1 від 24.01.2020 року, додаткову угоду № 2 від 14.09.2021 року, додаткову угоду № 3 від 03.01.2022 року, додаткову угоду № 4 від 04.10.2023 року, звіт № 01/2025 року від 16.12.2025 року, квитанцію про сплату потерпілим ОСОБА_6 40000 грн. 00 коп. (т. 3 а.с. 25а-41).

Зі змісту звіту № 01/2025 року від 16.12.2025 року вбачається, що представник потерпілого складав заяву про вчинення кримінального правопорушення, клопотання про визнання потерпілим, цивільний позов, клопотання про зміну підсудності по справі, заяву про вжиття заходів забезпечення цивільного позову, запитання для проведення допиту свідків, здійснював виїзд для участі у судових засіданнях, приймав участь в процесуальних та слідчих діях.

Разом з тим, суд, за наведених обставин, керуючись принципом справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, обставин кримінального провадження, враховуючи позицію сторони захисту щодо зменшення витрат, пов`язаних з оплатою допомоги представника потерпілого, приходить до висновку, що розумним та справедливим розміром понесених потерпілим витрат на правову допомогу слід вважати витрати на суму 30000 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 .

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Застосувати до ОСОБА_7 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_7 у період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Речовий доказ компакт диском DVD-RW, на якому знаходяться відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження готелю «Дружба», долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 процесуальні витрати, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_7 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя -