Ухвала суду № 135078596, 24.03.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/374/26

провадження №: 1-кс/398/337/26

УХВАЛА

"24" березня 2026 р. м. Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого, погоджене прокурором, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000126 від 25 січня 2026 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Грушуватка П`ятихатського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , одружений, на утриманні має малолітню дитину, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 квітня 2026 року.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України. Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2026 року відносно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 лютого 2026 року включно, ухвалою слідчого судді від 23 лютого 2026 року строк обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 25 березня 2026 року включно. Однак, закінчити розслідування до вказаного часу не є можливим, в той же час, продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримала, просила слідчого суддю продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування до 26 квітня 2026 року з урахуванням викладених у письмовому клопотанні обставин.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що наміру перешкоджати досудовому розслідуванню не має, є військовослужбовцем, має сім`ю. Обґрунтованість нової підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України не оскаржує.

Захисник підозрюваного вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, просив змінити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання, враховуючи, що його підзахисний має сім`ю та буде виконувати свої процесуальні обов`язки.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати або з`явилися нові ризики.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

У провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12026121060000126 від 25 січня 2026 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

25 січня 2026 року о 15 год. 18 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26 січня 2026 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 ОСОБА_4 в присутності захисника повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

27 січня 2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 лютого 2026 року, визначено заставу в порядку ч. 4 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. 23 лютого 2026 року строк тримання під вартою продовжено до 25 березня 2026 року.

23 лютого 2026 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Постановою керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 19 березня 2026 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 26 квітня 2026 року.

Оскільки, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, то суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. ст. 184, 199 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду з прав людини, оскільки обставини зафіксовані в протоколах слідчих дій, висновках експерта, в сукупності містять достатньо даних, які дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд враховує, що тяжкість покарання не є визначальним елементом при обранні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з цим, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду.

Отже ОСОБА_4 , усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину у сфері обігу наркотичних засобів, може зберігати ще особливо небезпечні наркотичні засоби, або психотропні речовини, які не були вилучені в ході огляду місця події 25 січня 2026 року, маючи вільний доступ до інших наркотичних засобів або психотропних речовин підозрюваний може їх знищити або сховати, може незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показань та уникнення кримінальної відповідальності, крім того може вчиняти нові кримінальні правопорушення (п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що ризики, передбачені п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному підозрюваному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено та на переконання слідчого судді відсутні підстави змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м`який, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням від вартою, не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання на території Дніпропетровської області, на обліку лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, є військовослужбовцем, однак критично оцінює наведені захисником обставини з приводу обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки, суду не надана письмова згода власника (домоволодіння), де постійно проживає його підзахисний, на проживання ОСОБА_4 в разі обрання відносно нього домашнього арешту, крім того таку згода не надали інші мешканці вказаного домоволодіння.

Стороною захисту не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перестали існувати.

Зазначені обставини виправдовують тримання підозрюваного під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам.

Враховуючи те, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою закінчується 25 березня 2026 року, слідчим та прокурором доведено наявність об`єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

З тих же підстав суд вважає недоцільним змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м`який, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, передбачених КПК України. Застава обвинуваченому визначена відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України у мінімальному розмірі.

Керуючись ст. ст. 176 177, 183, 193, 196, 197, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В

Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 12026121060000126 від 25 січня 2026 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 квітня 2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66560,00 грн, які необхідно внести на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505, застава за підозрюваного ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12026121060000126.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Вручити копію ухвали учасникам судового провадження негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 та прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1