Рішення № 135077542, 17.03.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/2115/25

провадження № 2/179/229/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

секретаря судового засідання Павлюка Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір №77878711. Відповідно до умов вказаного договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10100 грн., кредит в розмірі 13342 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 1,99% в день, а відповідач (позичальник) зобов`язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №77878711.

10.01.2023 було укладено договір №10-10/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77878711.

Разом з тим, станом на день звернення до суду відповідач, в порушення умов договору, не повернув отримані грошові кошти.

Загальний розмір заборгованості за договором №77878711 від 24.10.2021 становить 29396,70 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 10100 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 19295,04 грн., нараховані 3% річних 1,66 грн.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №77878711 від 24.10.2021 у розмірі 29396,70 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутність суду не надав, правом на подання відзиву не скористався.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 24.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77878711(на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Вказаний Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором mH1sA2nQKE.

Відповідно до п. 1 Договору позики, позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом її перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.

За умовами п. 2 Договору, сума позики 4000 грн, строком позики - 30 днів, процентна ставка (базова) 1,99 % (день) (а.с. 8).

До позовної заяви додано Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.9-14).

24.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через АТ «ТАСКОМБАНК» перерахувало на платіжну картку позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , номер якої зазначений у кредитному договорі, грошові кошти у розмірі 10100 грн., що підтверджується листом АТ «Таскомбанк» від 03.11.2025 №46948/80 про підтвердження платежу (а.с.15).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором №77878711 від 24.10.2021, станом на 22.02.2022 загальна сума заборгованості складає 29395,04 грн, у тому числі тіло кредиту 10100 грн., відсотки 19295 грн. (а.с. 19-21).

Отже, відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором та допустив виникнення заборгованості.

22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 22-02/2022, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредиторові права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (а.с. 24-28).

Згідно реєстру боржників до Договору факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №77878711 у сумі 29395,04 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 10100 грн., заборгованість за відсотками 19295,04 грн. (а.с. 45-47).

В подальшому, 10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників (а.с. 48-53).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 позивач отримав право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №77878711 на суму 29395,04 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 10100 грн., заборгованість за відсотками 19295,04 грн (а.с.64-66).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронну комерцію»(далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем 24.10.2021 укладено договір позики №77878711, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10100 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Для підписання вказаного кредитного договору відповідачем було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір в електронній формі.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за договором №77878711 від 24.10.2021, перерахувавши 24.10.2021 відповідачу на картковий рахунок грошові кошти у розмірі 10100 грн.

Відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав у строки, передбачені договором, кредит та проценти за його користування не сплатив у повному обсязі, порушивши вимоги кредитного договору та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 20.11.2025 відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 29396,70 грн, яка складається із наступного: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 10100 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 19295,04 грн., 3% річних 1,66 грн. (а.с.23).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач ТОВ «Фінпром Маркет» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за договором позики № 77878711 від 24.10.2021.

Проте, суд не погоджується із визначеним розміром заборгованості стосовно стягнення з відповідача 19295,04 грн суми заборгованості за відсотками за користування кредитом з наступних підстав.

Згідно умов договору позики № 77878711 від 24.10.2021 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), строк договору - 30 днів, дата надання позики 24.10.2021, дата повернення 30.10.2021 (останній день).

Таким чином, строк кредитування сплив 30.10.2021.

Відповідно до пункту 5.2 Договору позики, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Дійсно, розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 .

До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 30.10.2021.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків з 31.10.2021 відсутні.

Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 30 днів, починаючи з 24.10.2021 по 30.10.2021, розмір яких складає 6029,70 грн. (10100 грн х 1,99%/100%= 200,99 грн х 30 днів).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути за договором позики №77878711 від 24.10.2021 заборгованість у сумі 16131,36 грн., з яких: 10100 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6029,70 грн. - заборгованість за відсотками, 3% річних 1,66 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявка на надання юридичної допомоги № 2351 від 01.10.2025 на суму 13000 грн; витяг з акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 на суму 13000 грн. (а.с.74-80).

З витягу з акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 вбачається, що Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» було витрачено 5 години на надання усної консультації та складання позовної заяви для подачі до суду, вартість виконаних робіт оцінено 13000 грн.

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 5000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

З урахуванням часткового задоволення позову (на 55% ), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2750 грн.

Також відповідно до статті 141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню позивача судовий збір у розмірі 1332,32 грн.

Керуючись ст. ст. 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики №77878711 від 21.10.2021 у розмірі 16131,36 грн. (шістнадцять тисяч сто тридцять одна грн.36 коп.), з яких: 10100 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6029,70 грн. - заборгованість за відсотками, 3% річних 1,66 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 1332 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2750 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Ю. Кравченко