Постанова № 135074484, 23.03.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/355/26

Провадження № 3/489/410/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

23 березня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 11.01.2026 серії ЕПР1 №563797, встановлено що 11.01.2026 о 03:22 год у м. Миколаєві по вул. Новозаводській, 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем OpelVectra, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора AlkotestDrager, на що останній дав згоду. Результат огляду склав 1,31‰, тест №535 проведений 11.01.2026 о 03:28 год. Водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9.а ПДР.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що був трохи напідпитку, але не рухався. Після сварки з дружиною вийшов вночі подихати повітрям, сів у машину, щоб прогріти. Просто переставив автомобіль назад на 3-5 м, оскільки він заважав комунальним службам. Поліцейські у цей час вийшли з-за кущів та не повідомили про причину зупинки. За пів години до цього, коли ОСОБА_1 прогрівав машину, поліцейські проїжджали повз, один із них підійшов до ОСОБА_1 та запитав чи той не виїжджає. Потім поліція від`їхала і чекала, коли ОСОБА_1 почне рухатися. ОСОБА_1 наголошує на тому, що автомобіль стояв на прибудинковій території, на вулицю він не виїжджав.

Захисник Подвезько Г.М. у судовому засіданні заявив, що прибудинкова територія, якою рухався ОСОБА_1 , не є в розумінні діючого законодавства автомобільною дорогою, а тому ОСОБА_1 не був учасником дорожнього руху, не створював загрозу безпеці дорожнього руху. Вважає, якщо подія не відбувалася на автомобільній дорозі, то відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Територія, де був припаркований автомобіль ОСОБА_1 , не є проїзною, не використовується для постійного проїзду транспорту, а призначена для обслуговування житлового будинку та магазину. До протоколу не додано доказів чи є ця дорога автомобільною дорогою, не зазначено, де саме зупинено автомобіль. Обов`язок доведення винуватості особи покладається на поліцію. Стаття 35 ЗУ «Про Національну поліцію» вимагає повідомити причину зупинки. Натомість ОСОБА_1 не зупиняли, про причину зупинки не повідомили, а одразу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Без повідомлення підстав для зупинки транспортного засобу всі докази є недопустимими. ОСОБА_1 не був учасником дорожнього руху, не порушував ПДР, немає суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, захисник просив закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та захисника, дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; роздруківку з газоаналізатора AlkotestDrager тест №535; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння; направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; диск з відеозаписом; флеш-накопичувач з відеозаписом; письмові пояснення ОСОБА_1 та його захисника), суд дійшов таких висновків.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підставі частин 2, 3, 4 та 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На підставі пунктів 1, 4, 7 Розділу ІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З відео з нагрудного відеореєстратора поліцейських судом підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Водій підтвердив вживання пива (49:22, 50:32 час на відео), поліцейським оголошено наявні у водія ознаки алкогольного сп`яніння (49:32 час на відео) та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (49:45 час на відео), на що водій погодився (50:05 час на відео). ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора AlkotestDrager. Згідно з роздруківкою з газоаналізатора AlkotestDrager 7510 ARLM-0337 результат тесту №535 ОСОБА_1 склав 1,31‰, про що було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння. З результатами тесту погодився (53:08 час на відео). Водія ознайомлено з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП (07:18 час на відео).

Для кваліфікації дій особи за ст. 130 КУпАП не має значення місце керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (це автомобільна дорога чи прибудинкова територія), а також відстань, яку проїхав автомобіль (метр чи кілометр). ОСОБА_2 підтвердив, що переставив свій автомобіль на 3-5 м, будучи при цьому у стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить і роздруківка тесту №535 газоаналізатора AlkotestDrager.

Посилання захисника на відсутність підстав для зупинки транспортного засобу суд вважає необґрунтованими, оскільки саме лише керування транспортним засобом під час дії комендантської години вже є достатньою підставою для зупинки. Крім того, факт порушення водієм пункту 2.9.а ПДР є достатньою підставою для накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого нормами КУпАП, і не залежить від підстав зупинки транспортного засобу, так як вимагає від уповноважених осіб лише встановити факт керування цією особою таким засобом з явними ознаками сп`яніння.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (вперше притягується), обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка містить безальтернативний вид накладення стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К.О. Рибіцька