Рішення № 135074344, 24.03.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5835/25

Провадження №2-а/944/37/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення

в с т а н о в ив:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

Адвокат Коноваленко Є.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8009027 від 24.10.2023 року, винесену відносно ОСОБА_1 щодо вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.08.2025 року під час ознайомлення в приміщенні Голосіївського районного суду м.Києва з матеріалами судової справи №752/17094/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ст. 126 КУпАП з`ясувалось, що 24.10.2023 року лейтенантом поліції Управління патрульної поліції в місті Києві було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8009027, оскільки ОСОБА_1 24.10.2023 року о 23.19 Софіївська Борщагівка вул. Соборна (Леніна) керував ТЗ будучи позбавленим права керування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. До цього часу вказаної постанови позивач не отримував та не був обізнаний про її існування. Вважає вказану постанову протиправною виходячи з того що, постанова не відображає дійсних обставин справи, адже факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом працівниками поліції належними доказами доведено не було. При розгляді справи не були з`ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, тож посадовою особою не було з`ясовано чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, повинен своєчасно, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи.

16.12.2025 року представник відповідача через систему «Електронний суд» скерував відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначає, що інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності на місці вчинення правопорушення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення. Під час патрулювання було помічено транспортний засіб позивача, який вчинив адміністративне правопорушення, зупинивши дане авто водій не надав документи на право керування транспортним засобом, дослідивши базу було встановлено, що водій позбавлений права керування транспортним засобом. Зазначає, що на вимогу поліцейського водій ТЗ зобов`язаний пред`явити для перевірки посвідчення водія, а не виконання свого обов`язку та не пред`явлення для перевірки вказаних документів, більше того після встановлення особи виявилось, що він не мав права керування ТЗ, оскільки був позбавлений права керування рішенням суду, тому оскаржувана постанова була винесена правомірно, відповідальність за дії позивача, якими він вже вчинив склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Окрім цього зазначає, що відносно позивача було складено протокол серії ААД №719020 від 24.07.2024 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі оскаржуваної постанови. Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 26.09.2024 року у справі №752/17094/24 позивача було визнано винним. Постановою Київського апеляційного суду від 10.11.2025 року у справі №752/17094/24 постанову Голосіївського районного суду м.Києва було залишено в силі, постанову без змін, тобто судовим рішенням встановлено законність винесеної оскаржуваної постанови ЕАТ №8009027 від 24.10.2023 року. Враховуючи наведене, вважає, що вказана постанова винесена з дотримання положень діючого законодавства України, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заяви, клопотання учасників справи

27.11.2025 року представник позивача адвокат Коноваленко Є.О. скерувала на адресу суду клопотання про відкладення судового засідання, оскільки приймає участь у слідчих діях.

28.11.2025 року представник відповідача скерував на адресу суду клопотання про відкладення та продовження строку розгляду справи.

23.12.2025 року представник позивача скерувала на адресу суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою.

08.01.2026 року представник позивача Коноваленко Є.О. повторно скерувала на адресу суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в невідкладних слідчих діях.

27.01.2026 року позивач скерував на адресу суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

В судове засідання 19.03.2026 року позивач не з`явився, причини неявки суду не повідомив, його представник скерувала на адресу суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із розглядом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Дарницькому районному суді м.Києва.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача з огляду на наступне.

В рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов`язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Необхідними передумовами ефективного судочинства є добросовісне використання учасниками справи процесуальних прав (недопущення зловживання цими правами), добросовісне виконання встановлених законом обов`язків, дотримання всіма суб`єктами судового провадження етичних норм. Здійснюючи свою діяльність на професійній основі судді та адвокати зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти процесуальної поведінки.

Вказане відповідає Правилам організації ефективного цивільного судочинства, що розроблені на підставі ст. ст. 1, 3, 55, 131-1, 131-2 Конституції України, ст. 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суддями пілотних судів Одеської області, адвокатами Ради адвокатів Одеської області та прокурорами прокуратури Одеської області в рамках міжнародного проекту «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін».

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, суд може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень суду.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, яка перебуває в провадженні суду з 28.10.2025 року, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та те, що сама по собі неможливість брати участь у судовому засіданні не є безумовною перешкодою для відкладення судового засідання, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13.11.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк десять днів на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 18.11.2025 року поновлено строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 27.11.2025 року.

Ухвалою суду від 27.11.2025 року продовжено процесуальний строк розгляду адміністративної справи та відкладено її розгляд за клопотанням представника позивача до 23.12.2025 року.

Ухвалою суду від 23.12.2025 року за клопотанням представника позивача судове засідання у справі відкладено до 08.01.2026 року.

Судове засідання 08.01.2026 року відкладено у зв`язку із відсутністю електроенергії в приміщенні Яворівського районного суду Львівської області через стабілізаційні відключення електроенергії.

Ухвалою суду від 27.01.2026 року за клопотанням позивача судове засідання у справі відкладено до 19.02.2026 року.

Судове засідання 19.02.2026 року відкладено у зв`язку із перебуванням судді у відпустці до 19.03.2026 року.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 і 5 ст.250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 19 березня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 24 березня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8009027 від 24.10.2023 року, ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Згідно із вказаною постановою ОСОБА_1 24.10.2023 року о 23 год 19 хв на 4 Софіївській Борщагівці, вул. Соборна (Леніна) керував транспортним засобом марки «Mazda 3» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керуванням транспортним засобом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 оспорює постанову в справі про адміністративне правопорушення, оскільки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, не вчиняв, факт керування транспортним засобом працівниками поліції належними доказами доведено не було.

Мотиви та оцінка суду

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху ч.ч. 1, 2, 4 ст. 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Тож, постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 4 ст. 126 КУпАП, на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, інспектор діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно зі ст. 16 Закону водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в них.

Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху України, водії повинні мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із позовної заяви, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки поліцейський за відсутності доказів факту керування транспортним засобом притягнув його до адміністративної відповідальності. Водночас факту позбавлення права керування транспортним засобом позивач у позовній заяві не заперечує.

Проте, дані обставини спростовуються зазначенням у постанові документу - паспорта громадянина України № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якого було встановлено особу щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та який належить позивачу. У постанові не зазначено заперечень щодо факту керування транспортним засобом, тобто ОСОБА_1 не оспорював факт свого керування на момент зупинки працівниками поліції.

Окрім цього, постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 26.09.2024 року у справі №752/17094/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Вказаною постановою вина у вчиненні правопорушення підтверджується постановами про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не а автоматичному режимі серії ЕАТ №8009027, ЕНА №267089 та постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 04.09.2023 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 10.11.2025 року апеляційну скаргу адвоката Коноваленко Єлизавети Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року залишено без змін.

Вищезазначені постанови набрали законної сили та містяться в Єдиному реєстрі судових рішень, в загальному доступі та перевірені судом.

Суд вважає, що позовні вимоги пред`явлені з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі не підтверджені жодним належними та допустимими доказами, враховуючи, що позивач неодноразово притягувався до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на вказані положення рішення Європейського суду з прав людини та положень чинного законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до абзацу четвертого статті 291 КУпАП, постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Отже, з огляду на наведене, факт порушення позивачем п.2.1 розділу 2 Правил дорожнього руху повністю доведено, а тому оскаржувана постанова про притягнення позивача за ч.4 ст.126 КУпАП є законною та обґрунтованою.

Жодних належних та допустимих доказів на спростування вищевказаних фактів стороною позивача надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно дост.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, на підставі наявних доказів про адміністративне правопорушення, на основі яких було встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та немає підстав для скасування відповідної постанови, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставини, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи не надано.

Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку винесена у межах повноважень відповідача в порядок та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Враховуючи наведене, постанову слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 242-246, 286, 293, 295 КАС України

у х в а л и в :

Залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.03.2026 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернеста, 3.

Суддя Кондратьєва Н.А.