Ухвала суду № 135073628, 23.03.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1088/2026

Номер справи 243/2414/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23» березня 2026 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Хаустова Т.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вказана позовна заява не підсудна Слов`янському міськрайонному суду Донецької області.

Частиною 1 статті 1 ЦПК України, передбачено, що цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При пред`явленні позову до суду позивачу необхідно визначити, до якого суду звернутися. Це питання вирішує інститут підсудності цивільних справ.

Підсудність - це розмежування компетенції між судами щодо розгляду і вирішення справ.

Питання про підсудність постає перед суддею після отримання позову та відомостей про зареєстроване місце проживання або перебування відповідача.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддя повинен визначити, який саме суд повинен розглядати дану справу.

Так, за правилами встановленими ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з позовної заяви та додатків до позовної заяви позивачем зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_1 .

В той же час, згідно Відповіді № 2493378 від 23 березня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на території Вільхівської сільської громади Харківського району Харківської області та територіально підсудна Харківському районному суду Харківської області.

В зв`язку з наведеним, підстави для пред`явлення даного позову саме до Слов`янського міськрайонного суду Донецькій області, як по територіальній, так і по предметній підсудності відсутні.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з судовою практикою Європейського Суду з прав людини фраза «встановленого законом», крім іншого, поширюється на дотримання судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що дана справа підсудна Харківському районному суду Харківської області.

Враховуючи наведене, Слов`янському міськрайонному суду Донецької області, як місцевому суду, територіально не підсудна цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 ЦПК України, жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи, що місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та враховуючи, що завданням цивільного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, приходжу до переконання, що справа підлягає переданню до Харківського районного суду Харківської області.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 27,31, 32, 187, 260,261, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - передати на розгляд до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Передача справи з одного суду до іншого на підставі даної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Повний текст Ухвали суду складено 23 березня 2026 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова