Ухвала суду № 135072235, 23.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2734/22

Провадження № 1-кс/638/720/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження № 22021220000000073 від 06.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України, -

встановив:

В провадженні судді Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 перебуває вищевказане кримінальне провадження.

16.03.2026 захисником обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 подано через канцелярію суду заяву про відвід головуючого судді по справі - ОСОБА_5 , від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021220000000073 від 06.04.2021 (судова справа №638/2734/22), обґрунтовуючи заяву тим, що стороною захисту неодноразово заявлялось про необхідність забезпечення належного розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні із додержанням вимог КПК України, конституційного права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист.

У зв`язку із тим, що обвинувачений ОСОБА_3 є громадянином КНР, його рідною мовою є китайська мова, української мови він не розуміє, до участі у справі стороною обвинувачення залучено перекладача.

Але, можливість виконання останнім покладених на нього обов`язків щодо здійснення перекладу процесу судових засідань є дуже обмеженою в умовах наявного судового процесу розгляду даної справи, оскільки головуючим лише інколи надається можливість перекладачу здійснити стислий загальний зміст питань, які розглядаються під час судового процесу. Судовий процес в цілому не перекладається.

Під час судових засідань, виступи, вислови, фрази, репліки учасників судового процесу, які безпосередньої стосуються обвинувачення, не перекладаються перекладачем взагалі, оскільки йому (незважаючи на відповідні клопотання та зауваження сторони захисту) навіть не надається така можливість. Фактично весь судовий процес (окрім загального змісту клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу) під час судових засідань залишається для обвинуваченого ОСОБА_3 незрозумілим. Вказане є недопустимим істотним порушенням права обвинуваченого на захист.

Так, минуле судове засідання 19.02.2026 року, як і попередні, було проведено так, нібито суд лише інколи згадував про те, що ОСОБА_3 також присутній у судовому засіданні, тому лише інколи, після тривалих клопотань, їх обговорень, реплік, тощо надавав перекладачу вказівку звернутись до обвинуваченого, перекласти йому лише предмет (тему) «обговорень» учасників судового процесу в одному-двох реченнях та спитати чи згоден він чи ні (так чи ні). Майже весь судовий процес вкотре залишився поза розумінням (об`єктивним сприйняттям) мого підзахисного.

Крім того, відповідно до чинного КПК України серед іншого має право брати участь під час судового розгляду, в тому числі, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження, а також ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов`язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження.

Відсутність належного перекладу судового процесу позбавляє можливості мого підзахисного можливості реалізації такого права.

Забезпечення обвинуваченому права на захист згідно зі ст. 129 Конституції України є основною засадою судочинства, а відповідно до ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) віднесено до загальних засад кримінального провадження.

У ст. 20 КПК України що розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватись правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК.

Перекладач зобов`язаний здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом.

У зв`язку із викладеним, сторона захисту постійно клопоче про повний переклад перекладачем судового процесу, в тому числі реплік, висловів, клопотань, тощо. Тобто всього судового процесу, якій відбувається державною українською мовою. Разом із тим, головуючим суддею у справі такі клопотання лишаються без належної уваги та задоволення.

Одночасно із цим, необхідно наголосити, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуває під вартою з 05 листопада 2011 року, обвинувальний акт щодо нього направлений до Дзержинського районного суду ще в квітні 2022 року.

Весь час розгляду обвинувального акту судом сторона захисту в своїх неодноразових клопотаннях наголошувала на відсутності належного перекладу основних процесуальних документів, клопотань, висловлень, та навіть доказів, які долучаються стороною обвинувачення. Вказане призводить до фундаментального порушення права на захист мого підзахисного. Але судом жодного разу не було надано належної процесуальної оцінки вказаним фактам.

Сторона захисту має намір заявити клопотання - надати можливість обвинуваченому ОСОБА_3 ознайомитись із повним змістом журналу судового засідання та технічним записом судового процесу (згідно із положеннями ст. 48 КПК України), зрозумілою йому китайською мовою, в тому числі, з метою реалізації процесуального права подати щодо них свої зауваження. Разом із тим, реалізувати таке право неможливо через відсутність перекладу судового процесу перекладачем, залученим до участі у справі.

Свідоме допущення головуючим суддею у справі таких фактів є порушенням змагальності сторін, рівності їх перед законом та свідчить про упередженість судді ОСОБА_8 у результатах розгляду справи.

Крім того, в судовому засіданні 19.02.2026 року, під час дослідження додатків до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 27.08.2021 року, що міститься на носії інформації - картка пам`яті microCD 16 Gb, реєстр №6557/т, головуючий суддя у справі розпочав з другої половини вказаного протоколу, а саме - зустрічі від 04.08.2021 року. На заперечення сторони захисту щодо непослідовного порядку дослідження додатків - аудіо-відео носіїв інформації до протоколу НСРД, головуючий суддя та прокурор зазначили, що такий порядок судом обрано з тих причин, що інші додатки непридатні для відтворення, у зв`язку із чим судом одразу розпочато дослідження саме з того додатку, який придатний.

Але такі факти не встановлювались в жодному судовому засіданні, а тому вказане свідчить про очевидне дослідження судом доказів поза межами судового розгляду в залі суду. Такі факти не могли бути встановлені судом окрім як у позасудовому порядку. Вказане свідчить про порушення судом принципу безпосереднього дослідження матеріалів справи судом виключно під час судового слухання справи та може свідчити про його упередженість.

Безпосередність дослідження доказів це фундаментальний принцип судочинства, за яким суд особисто сприймає показання, оглядає речові докази, документи та висновки експертів безпосередньо у засіданні.

Такими діями головуючий суддя також порушив принцип змагальності сторін, відповідно до якого суд має зберігати об`єктивність та неупередженість, створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сторона захисту вважає, що існують підстави для відводу головуючого судді у справі - ОСОБА_8 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, у зв`язку з наявністю об`єктивних обставин, які викликають сумнів в неупередженості головуючого судді ОСОБА_9 .

Протоколом розподілу від 17.03.2023 визначено суддю ОСОБА_1 як головуючого у розгляді заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_9 .

В судове засідання заявник не з`явився, 23.03.2026 подав через канцелярію суду заяву, якою просив заяву про відвід розглянути його відсутності, наполягав на її задволенні.

Прокурором, також, подано через канцелярію суду заяву, якою просив розглянути заяву про відвід за його відсутності.

Особа, якій заявлено відвід, а також особи, які беруть участь у кримінальному провадженні викликалися в судове засідання.

Вивчивши заяву захисника та її обґрунтування, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

За наявності підстав, передбачених статтями 75-76 КПК України (щодо суддів), суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Такою підставою для відводу судді є, зокрема, встановлені ст. 76 КПК України положення про недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні. За змістом вказаної норми суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Отже, вказані вимоги КПК України усувають можливу упередженість судді при здійсненні судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри учасників і громадськості до суду та винесених ним рішень.

З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Суд не погоджується з доводами заявників. Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.

Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявникам потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, тощо).

Так, відповідно до ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що достатніх і обґрунтованих підстав для висновку про упередженість судді ОСОБА_5 , що є підставою для відводу останнього, заявником не наведено, у зв`язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 3, 31, 75, 77, 81,315 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження № 22021220000000073 від 06.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України відмовити.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1