Ухвала суду № 135072106, 23.03.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 729/140/26

Провадження № 2/741/747/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року суддя Носівського районного суду Чернігівської області Ляшко Р.С., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2026 року на адресу Носівського районного суду Чернігівської області надійшли матеріали цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вирішуючи в порядку ст. 32 ЦПК України питання про прийняття справи до провадження, судом було встановлено наступне.

Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2026 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Носівського районного суду Чернігівської області.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України, серед іншого, встановлює процесуальний порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх.

Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Статтею 354 ЦПК України визначено пятнадцятиденний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до матеріалів справи копія ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2026 року позивачу надіслана 19 лютого 2026 року, що підтверджується супровідним листом (а.с. 39). Разом з тим, доказів того, що позивачу вручено копію вказаної ухвали матеріали справи не містять.

Отже, у матеріалах цивільної справи відсутнє підтвердження про отримання позивачем зазначеної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення від 24 квітня 2008 року у справі «C.G. та інші проти Болгарії», заява № 1365/07; пункт 170 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11).

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ, формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні закону, які існують, оскільки завжди існуватиме потреба у зясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року у справі «Дель Ріо Прада проти Іспанії», заява № 42750/09).

У статті 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).

Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач отримав копію ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2026 року, однак позивач з урахуванням вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України може скористатися правом апеляційного оскарження вказаної ухвали, порушивши при цьому питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

На підставі вищевикладеного, у порушення ч. 3 ст. 31 ЦПК України, цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надіслана до Носівського районного суду Чернігівської області передчасно, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем копії ухвали від 19 лютого 2026 року.

Отже, не оспорюючи підсудність справи, Носівський районний суд Чернігівської області позбавлений можливості прийняти цивільну справу до провадження з огляду на порушення процесуального порядку її направлення, а тому повертає вказану справу до Бобровицького районного суду Чернігівської області для виконання вимог ч. 5-11 ст. 272, ч. 3 ст. 31 ЦПК України і долучення до матеріалів справи підтвердження про отримання копії ухвали суду від 19 лютого 2026 року позивачем.

Керуючись ст.ст. 1, 10, 18, 31, 260 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути до Бобровицького районного суду Чернігівської області (вул. Незалежності, 47, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 17400) для виконання вимог ч. 5-11 ст. 272, ч. 3 ст. 31 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.С. Ляшко