Ухвала суду № 135071846, 24.02.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11142/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора -ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Костянтинівка Липовецького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, займаючого посаду начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, з вищою освітою, депутатом та адвокатом не являється, раніше не судимого,

у кримінальному № 62026100110000017 від 29.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

УСТАНОВИВ:

Вступ

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обґрунтування клопотання

Зі змісту клопотання вбачається, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному №62026100110000017 від 29.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в січні 2026 року ОСОБА_7 , який перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , вирішив працевлаштуватись на підприємство критичної інфраструктури задля отримання бронювання, проте розуміючи, що для вказаного необхідно оновити військово-облікові дані та пройти військово-лікарську комісію, в останнього виникли побоювання у мобілізації до лав Збройних Сил України, зважаючи на відсутність установлених чинним законодавством України підстав не підлягати призову.

З метою отримання консультацій із вказаних питань, ОСОБА_7 від свого знайомого було отримано номер мобільного телефону невідомого раніше співробітника територіального центру комплектування НОМЕР_1 .

Надалі, ОСОБА_7 здійснив телефонний дзвінок за вказаним вище номером телефону, в результаті чого дізнався, що спілкується з офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , який під час розмови повідомив, що для надання консультації останньому необхідно прибути до селища Володарка Білоцерківського району Київської області. У зв`язку із вказаним, 27.01.2026 у післяобідній час, ОСОБА_7 прибув у центр селища Володарка, де зустрівся із ОСОБА_5 та в ході розмови повідомив останньому про свій намір працевлаштуватись на підприємство критичної інфраструктури, а також запитав про послідовність дій в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, та ймовірні наслідки відвідання останнього, на що останній повідомив про необхідність оновлення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії, при цьому, ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_7 , що він в змозі допомогти йому оновити військово-облікові дані та пройти військово-лікарську комісію таким чином, щоб за наслідком цього його не було мобілізовано до лав Збройних Сил України, взамін за що ОСОБА_5 висунув вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди.

В період з 09.02.2026 по 23.02.2026 ОСОБА_7 виконуючи вказівки ОСОБА_5 , вчиняв дії з постановлення на військовий облік 4 відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 та проходження військово-лікарської комісії, за що ОСОБА_5 23.02.2026, орієнтовно о 16 год 10 хв. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна вулиця, 34 (залізничний вокзал), діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою з використанням наданого йому службового становища одержав від ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США (що станом на 23.02.2026 згідно офіційного курсу НБУ становить 172 800 грн., та є неправомірною вигодою у значному розмірі).

23.02.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На переконання слідчого, наразі у кримінальному провадженні існують передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

(І) ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.

Наявність даного ризику обґрунтовано тим, що в органу досудового розслідування на даний час є достатні підстави вважити, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

(ІІ) ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого злочину, останній може особисто чи опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду через прохання, погрози, або іншим шляхом, вживати активних заходів щодо знищення, приховування або спотворення документів, які мають вагоме значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення та унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

(ІІІ) ризик незаконного впливу на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні

На думку слідчого ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою надання останніми неправдивих показань.

(ІV) ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Даний ризик слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 шляхом отримання консультацій, порад чи допомоги від сторонніх осіб, самостійно або ж опосередковано, може вживати інших заходів, які стануть перешкодою у кримінальному провадженні.

(V) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

З метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може вчинити ряд інших злочинів, зокрема, останній може самостійно або з використанням третіх осіб підробити офіційні документи або ж створити неіснуючі на підтвердження своєї версії подій, яка може виправдовувати останнього.

З огляду на наведене, дії підозрюваного та загроза можливого покарання за них свідчать про те, що вказана особа з метою ухилення від кримінальної відповідальності може реалізувати будь який із вищевказаних дій, що становлять ризики визначені в п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Позиції сторін кримінального провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.

Захисник, адвокат ОСОБА_4 , оголосив письмові заперечення проти задоволення клопотання, з яких вбачається, що ризики необґрунтовані та відсутні, а лише тяжкість можливого покарання не є підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу. Захисник просив врахувати особу підозрюваного, який є інвалідом ІІІ групи, що було встановлене під час проходження військової служби, вважав за необхідне зменшити розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з утриманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав заперечення, оголошені його захисником.

Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.

Щодо набуття статусу підозрюваного

Запобіжний захід на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею, 23.02.2026 письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_5 ,про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про його отримання.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Отже, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 підозрюється у прохані та одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання в права підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір виду запобіжного заходу.

Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов`язане із обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), належності доказів, позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчим долучено до клопотання, зокрема:

-матеріали УСР в Київській області ДСР НП України від 28.01.2026 про виявлення ознак вчинення кримінального правопорушення (а. с. 13-17), в яких міститься копія протоколу прийняття заяви ОСОБА_7 про вимагання ОСОБА_5 у нього неправомірної вигоди;

-постанову про залучення ОСОБА_7 до конфіденційного співробітництва та проведенні інших негласних слідчих (розшукових) дій від 30.01.2026 (а. с. 25-26);

-письмову згоду ОСОБА_7 на залучення до конфіденційного співробітництва та проведенні інших негласних слідчих (розшукових) дій від 30.01.2026 (а. с. 27);

-протокол допиту у процесуальному статусі свідка ОСОБА_7 від 30.01.2026 (а. с. 28-33), який зазначив про те, що 27.01.2026 у центрі селища Володарка ОСОБА_5 висунув вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди, суму якої він повідомить згодом, за надання допомоги у оновленні військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 таким чином, щоб за наслідками цього ОСОБА_7 не було мобілізовано;

-матеріали виконання доручення УСР в Київській області ДСР НП України від 30.01.2026 (а. с. 34-41), в яких містяться документи первинної перевірки інформації зазначеної ОСОБА_7 ;

-протокол допиту у процесуальному статусі свідка ОСОБА_7 від 11.02.2026 (а. с. 42-53), який зазначив обставини висунення ОСОБА_5 вимоги надання йому неправомірної вигоди;

-протокол допиту у процесуальному статусі свідка ОСОБА_7 від 23.02.2026 (а. с. 76-81), який зазначає обставини контрольованої передачі ОСОБА_5 , за його вимогою, неправомірної вигоди;

-протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 23.02.2026 (а. с. 71-73), в яких відображено передача ОСОБА_7 імітаційних засобів у вигляді грошових коштів загальною сумою 3800 доларів США та грошові кошти в сумі 200 доларів США для проведення негласної слідчої (розшукової) дії з метою отримання фактичних даних про виявлення кримінального правопорушення - вимагання та одержання неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ;

-протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.02.2026 (а. с. 54-69), в якому зафіксовані відомості, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, а саме обставини спілкування свідка ОСОБА_7 з підозрюваним ОСОБА_5 та іншими особами;

-інші матеріали в їх сукупності.

Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованого кримінального правопорушення за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак, на що вказувала сторона захисту.

Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених слідчим матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним у підозрі ОСОБА_5 .

Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує більш серйозне втручання в права особи при виборі запобіжного заходу.

Крім того, наявність у кримінальному провадженні суспільного інтересу виправдовує більш суворе втручання в права людини та їх обмеження при вирішення питання при застосування запобіжного заходу (за наявності інших передбачених законом підстав). Сучасні реалії України, а саме ведення повномасштабної збройної агресії рф проти України, зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до злочинів, вчинених у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження

У своєму клопотанні слідчий вказав про існування передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

(І) ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна. Усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності та суворість можливого покарання, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на уникнення відповідальності. Наявність ризику переховування підтверджується тяжкістю санкції статті та характером інкримінованого злочину. Крім того, підозрюваний, будучи службовою особою, має відповідні зв`язки та можливості для зміни місця перебування та уникнення органів слідства і суду.

(ІІ) ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик знищення або спотворення доказів також є обґрунтованим, оскільки підозрюваний може мати доступ до документів або інформації, що мають доказове значення, та може вжити заходів щодо їх приховування чи знищення.

(ІІІ) ризик незаконного впливу на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи що ОСОБА_5 є т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою надання останніми неправдивих показань.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.

(ІV) ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що ОСОБА_5 шляхом узгодження позицій із іншими особами, отримання консультацій, порад чи допомоги від сторонніх осіб, самостійно або ж опосередковано, зможе вживати інших заходів, які стануть перешкодою у кримінальному провадженні.

(V) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя також погоджується з доводами сторони обвинувачення, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може вчинити ряд інших злочинів, зокрема, може самостійно або з використанням третіх осіб підробити офіційні документи або ж створити неіснуючі на підтвердження своєї версії подій, яка може виправдовувати останнього.

Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_5 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, доведеність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його зв`язки у правоохоронних органах.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік, стан здоров`я підозрюваного, його майновий стан, досвід роботи в правоохоронних органах.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Виходячи з наведеного та з огляду на встановлені ризики для кримінального провадження, слідчий суддя вважає неспроможними доводи сторони захисту про необхідність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Доводи сторонни захисту про наявність у підозрюваного інвалідності ІІІ групи не може розцінюватися як безумовна підстава, що виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень кримінального процесуального законодавства України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, зокрема, стан здоров`я особи. Водночас, сам по собі факт наявності інвалідності не свідчить про неможливість утримання особи в умовах установ попереднього ув`язнення.

Водночас, інвалідність ІІІ групи, як правило, передбачає часткову втрату працездатності, однак не пов`язана з тяжкими або критичними порушеннями функцій організму, що унеможливлюють самообслуговування чи перебування в умовах ізоляції.

Стороною захисту не надано належних і допустимих доказів того, що стан здоров`я підозрюваного є несумісним із перебуванням у слідчому ізоляторі, потребує постійного стаціонарного лікування поза межами установ виконання покарань або не може бути забезпечений в умовах медичних частин установ попереднього ув`язнення.

Крім того, чинне законодавство гарантує особам, які утримуються під вартою, право на медичну допомогу, у тому числі спеціалізовану, що унеможливлює порушення їх права на охорону здоров`я.

Отже, відсутні об`єктивні дані про те, що стан здоров`я підозрюваного перешкоджає його утриманню під вартою або створює реальну загрозу його життю чи здоров`ю у разі застосування такого запобіжного заходу.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити частково, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави

Сторона обвинувачення просила визначити заставу у 300 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400,00 грн. Сторона захисту вважала такий розмір застави надмірним.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

З урахуванням наведених обставин, особи підозрюваного, враховуючи розмір грошових коштів неправомірної вигоди, яку підозрюваний отримав, а саме 4000 доларів США, вважаю необхідним застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, строком до 22.04.2026 включно, а саме:

-не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;

-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській областісвій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у випадку наявності).

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62026100110000017 від 29.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраховувати з дня його затримання - 23.02.2026, в межах строку досудового розслідування, до 22.04.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, строком до 22.04.2026 включно, а саме:

-не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;

-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській областісвій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у випадку наявності).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний тест ухвали проголошено о 08 год. 00 хв. 03.03.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_8