Рішення № 135071579, 17.03.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.03.2026Справа № 554/18853/25 Провадження № 2-а/554/19/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючий суддя -Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Єфименко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, СПД №1 ВП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження.

Позовна заява обґрунтована тим, що постановою серії ЕНА № 5987206 від 21.10.2025 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу.

З даною постановою не погоджується, вважає, що постанова є незаконною, така що не ґрунтується на законі, винесена без дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів, а дії поліцейського є неправомірними.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 26.12.2025 відкрито провадження в даній справі.

Відповідачем 06.01.2026 подано відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, 21.10.2025 приблизно о 17:30 год. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ГАЗ 3302 ФІА д.н.з. НОМЕР_1 в с. Лутонівка, Козельщинського району, Полтавської області, не увімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху праворуч, чим порушив п.п. 9.2 «б» ПДР, відповідальність за що передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідач вказував, що при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності поліцейський діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, сумлінно, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

26.01.2026 року представником позивача Корнієнко Н.Ю. подано відповідь на відзив в якому заперечувала проти доводів відповідача у відзиві на позовну заяву, оскільки ОСОБА_1 рухався по головній дорозі не змінюючи напрямок руху, що не потребувало увімкнення покажчиків повороту. Маневруванням ПДР охоплюють, зокрема, перестроювання, поворот і розворот. Сам по собі рух у межах займаної смуги без її зміни не є маневром (надавався скрін з гугл карти підтверджує викладені обставини). У відзиві зазначено інший населений пункт (с. Лутонівка), а відеозапис підтверджує виключно зупинку ТЗ та роз`яснення позивачу його прав та обов`язки.

Позивач разом з представником в судове засідання не з`явилися, надали заяву до суду, в якій просили проводити розгляд без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву зазначив про проведення судового засідання без участі представника ГУНП в Полтавській області.

Представник відповідача СПД №1 ВП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області в судове засідання не з"явився.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що всі учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд

вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, постановою серії ЕНА № 5987206 від 21.10.2025 позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Відповідно до вказаної постанови, позивач ОСОБА_1 23.12.2025 близько о 17:30 год. керував транспортним засобом ГАЗ 3302 ФІА д.н.з. НОМЕР_1 в с. Лутонівка, Козельщинського району, Полтавської області, не увімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху праворуч, чим порушив п.п. 9.2 «б» ПДР.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд виходить з такого.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306(зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України маневрування (маневр) початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.

Згідно з п.9.1 Правила дорожнього руху, попереджувальні сигнали є, зокрема, сигнали що подаються світовими покажчиками повороту або рукою.

П. 9.4 Правил дорожнього рух передбачено, що водій має подавати сигнал покажчиками повороту або рукою завчасно до початку маневру(з урахуванням швидкості руху) але не менш як за 50-100 м у населеному пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення.

За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Частиною 2 ст. 122 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до п.п. 9.2 «б» ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, дійсно позивач ОСОБА_1 23.12.2025 близько о 17:30 год. керував транспортним засобом ГАЗ 3302 ФІА д.н.з. НОМЕР_1 в с. Лутонівка, Козельщинського району, Полтавської області, не увімкнув відповідно до п. 9.4 Правил дорожнього рух покажчик повороту при зміні напрямку руху праворуч виїжджаючи з другорядної дороги на головну дорогу чим підтверджується відеозаписом Video 2026-01-02 at 14.55.28 та порушив п. 9.2 «б» ПДР.

У зв`язку з виявленим правопорушеннями поліцейським ОСОБА_3 21.10.2025, безпосередньо після виявлення правопорушення, винесено постанову серії ЕНА № 5987206, якою

визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Доводи позивача, що він не порушував п.п. 9.2 «б» ПДР, спростовуються наданими ГУНП в Полтавській області відеозаписами, з яких вбачається, що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення жодного разу не заперечив факт не ввімкнення покажчика повороту відповідного напрямку руху.

Вирішуючи питання щодо допустимості доказів, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, доказами є які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.

Так, положення зазначеного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення за вказаних вище обставин відповідачем надано відеозаписи, на яких ОСОБА_1 не заперечував факту порушення ним ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом не встановлено будь-яких порушень з боку відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення та фіксації правопорушення.

Залучені до справи матеріали відеофіксації правопорушення містять інформацію щодо предмета доказування та в повній мірі відповідають вимогам ч.1 ст.72 КАС України, у зв`язку з чим є належними доказами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості

про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який

зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб,яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова серії ЕНА № 5987206 від 21.10.2025 в повній мірі відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху України, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, жодні правові підстави для скасування постанови поліцейського відсутні, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження позивача про наявність підстав для визнання дій протиправними.

Суд, приходить до висновку, що постанова поліцейського від 21.10.2025 серії ЕНА № 5987206 винесена на підставі та в межах повноважень, наданих інспектору, у спосіб, що передбачені Конституцію України та чинним законодавством України, за наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому зміст постанов відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про необхідність залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Інші обставини, на які посилається позивач в позовній заяві, не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.246,250,286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, СПД №1 ВП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження вул. Юліана Матвійчука 83, м. Полтава, Полтавська обл.

Відповідач:СПД №1 ВП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ЄДРПОУ 40108630 м.Полтава, вул.Матвійчука Юліана,буд.83.

Суддя М.О. Материнко