Окрема ухвала № 135071356, 18.03.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1793/25

Провадження № 2/157/124/26

ОКРЕМА УХВАЛА

18 березня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

представника позивача Нижник В.В.,

представника відповідача Мазурика П.А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

09.10.2025 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області через систему «Електронний» надійшла позовна заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за підписом директора Романенка М.Е., у якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 100844888 від 30.03.2021 у розмірі 43000 грн та судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 30.03.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 100844888 в електронній формі, та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання. Згідно з умовами договору відступлення прав вимоги № 04Т від 08.07.2021 ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 100844888 від 30.03.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яким набуто право вимоги до відповідача.

До суду 18.12.2025 від представника відповідача Мазурика П.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема адвокат зауважує, що позивач не надав належні та допустимі докази того, що відповідач укладав з ТОВ «Мілоан» 30.03.2021 договір про споживчий кредит № 100844888. Вважає, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою не відповідає вимогам законодавства, не підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 19.12.2025 представник позивача Романенко М.Е. щодо факту укладення кредитного договору повідомив, що Одноразовий ідентифікатор, як і лог підпису Первісного кредитора (логи (лог-файли) - містять інформацію про роботу сервера і зберігають в собі певні дії користувача або програми), зафіксовано у Кредитному договорі, переданому Первісним кредитором Позивачу у pdf.форматі, проте є зашифрованим, а тому при стандартному завантаженні на пристрій чи під час друку не відображається. Для підтвердження наявності одноразового ідентифікатора у кредитному договорі, необхідно завантажити файл договору на пристрій та відкрити його за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення для перегляду PDF-документів, зокрема, «Adobe Reader», саме за допомогою такого програмного забезпечення можливо переглянути одноразовий ідентифікатор.

Під час розгляду цієї цивільної справи у судовому засіданні 22.12.2025 та оголошення заяв по суті справи судом виявлено подання до суду та відповідачу «зашифрованих» фалів, які не відображаються при друку. Оскільки ЦПК України не передбачена можливість подачі «зашифрованих» документів при зверненні до суду з позовною заявою, судом було визнано участь представника позивача обов`язковою для надання відповідних пояснень.

10.02.2026 від представника позивача Нижник В.В. надійшли письмові пояснення, в яких щодо доказів укладення (підписання) відповідачем договору зауважує, що законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Щодо зазначення одноразового ідентифікатора на договорі - файл із зашифрованим підписом було завантажено разом із позовом через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», проте, ані при відкритті/завантаженні в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» у форматі для перегляду, ані при друкуванні файлу він не відображається з питань збереження конфіденційності інформації. Крім іншого, представник позивача акцентує, що за допомогою прав доступу обмежено функції, такі як редагування, друк, копіювання та вилучення вмісту з файлу PDF. Цифровий підпис забезпечує перевірку автентичності та цілісності документа. Він не дозволяє несанкціоновано змінювати вміст файлу без зміни його підпису. Отже, PDF формат файлу вважається одним з найбільш стійких та універсальних форматів файлів для обміну документами в Інтернеті.

У поясненнях наявні зображення ідентифікатора на Договорі про споживчий кредит № 100844888, який не відображається при роздрукуванні.

Представник позивача Нижник В.В. у судовому засіданні заперечила факт порушення законодавства при подачі доказів до позовної заяви. Вважає подання «зашифрованих» документів звичайної практикою, хоч і без належного процесуального обґрунтування.

Представник відповідача адвокат Мазурик П.А. поклався на розсуд суду щодо постановлення окремої ухвали. Зауважив, що заперечення викладенні у відзиві на позов подавав на підставі документів, які були направленні відповідачу поштою, та не містили ідентифікатора підпису.

Відповідно до ч.1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц зазначила, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки у їхній діяльності під час вирішення спору.

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4 ст. 43 ЦПК України).

Постановлення окремої ухвали є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 990/131/22).

Під час розгляду цивільної справи у судовому засіданні було встановлено, що при подачі позову 09.10.2025 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за підписом директора Романенка М.Е. до ОСОБА_1 до матеріалів справи було долучено документи в електронному вигляді у форматі PDF, що містять очевидні ознаки підробки або втручання, зокрема Договір про споживчий кредит № 100844888.

Суд зауважує, що під час друку файлу «зашифрована» інформація не відображається. При цьому в самому позові не міститься жодних застережень для учасників та суду щодо необхідності перегляду матеріалів справи за допомогою спеціального програмного забезпечення, що вводить суд та учасників в оману щодо предмета доказування у справі. Представник позивача у своїх поясненнях не змогла логічно пояснити та процесуально обґрунтувати походження таких «зашифрованих» фалів. Пояснення переважно зводились до факту укладення договору, проте не стосувались появи ідентифікатора на PDF документах, формат яких не передбачає змін.

Відповідальність за введення в оману суду, зокрема подання підроблених доказів, вчинене з корисливих мотивів, передбачена ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України.

З огляду на зазначене, суд констатує, що існують обґрунтовані підстави вважати, що долучений до позову Договір про споживчий кредит № 100844888 містить ознаки підробки (втручання), з метою введення суду в оману.

Враховуючи цю обставину, а також те, що позов подано з метою стягнення з відповідача коштів, тобто з майнових підстав (корисливих мотивів), суд убачає можливий склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.

З метою перевірки викладених у цій ухвалі обставин та встановлення факту наявності або відсутності в діях посадових осіб позивача складу кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу у справі та надіслати її до Камінь-Каширської окружної прокуратури та Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області для перевірки обставин та належного реагування.

Керуючись ст. 260-262, 268, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Повідомити Камінь-Каширську окружну прокуратуру та Камінь-Каширський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про факти, виявлені під час розгляду цивільної справи № 157/1793/25 (провадження № 2/157/124/26), що зазначені у мотивувальній частині цієї окремої ухвали, та довести до відома про необхідність їх перевірки на предмет наявності в діях уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) протиправних дій за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.

Зобов`язати Камінь-Каширську окружну прокуратуру в місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали повідомити Камінь-Каширський районний суд Волинської області про вжиті заходи щодо встановлення або спростування наявності в діях уповноважених осіб ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.

Направити окрему ухвалу до Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області для прийняття процесуального рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Окрему ухвалу також направити до Камінь-Каширської окружної прокуратури для відповідного реагування.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 23.03.2026.

СуддяРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ