Ухвала суду № 135068766, 23.03.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6983/26

Справа № 754/4507/26

У Х В А Л А

Іменем України

23 березня 2026 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя О. Грегуль

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» - позивач

ОСОБА_1 - відповідач 1

ОСОБА_2 - відповідач 2

Будьонний В.С. - представник/адвокат позивача

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 головуючому канцелярією суду передано сформовану в системі «Електронний суд» справу за позовом з проханням визнати недійсним укладений між відповідачами договір дарування 1/3 частини квартири.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, 3. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позов не містить офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача 1.

У порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позов не містить відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача 2.

У порушення п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зміст позову не містить і в ньому не викладено обставин та не зазначено доказів з яких конкретно підстав, передбачених ЦК України або інших нормативно-правових актів позивач просить визнати правочин недійсним, зокрема, чинним ЦК України, яким обґрунтовується позов, чітко визначені норми права недійсності правочинів однак сторона позивача у позові не може сама чітко визнатись з конкретними підставами недійсності правочину.

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід`ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.

Формальний підхід сторони позивача до виконання вимог ст. 175 ЦПК України позбавляє суд можливості чітко визначити межі позовних вимог та розглянути справу на виконання ст. 13 ЦПК України у межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Недоліки мають бути усунуті шляхом подання/формування в системі «Електронний суд» нової редакції позову з обґрунтованим спростуванням зазначених недоліків та поданням доказів виконання стороною позивача вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України (щодо доказів надсилання поданих до суду документів іншим учасникам справи).

Супровідний лист має містити номер справи і провадження та прізвище і ініціали судді.

Залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків не є перешкодою у доступі до правосуддя, а є спонуканням до добросовісно користуватися процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки з метою уникнення затягування розгляду справи, а тим більше в умовах війни.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У справі № 754/4507/26 позов позивача (Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу або його представнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: