Постанова № 13506854, 10.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2011                                                                                           № 2/214

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -не з’явився,

від відповідача -не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.09.2010

у справі № 2/214 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Ореол-плюс"

до                                                   Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   визнання права власності та зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2010 у справі № 2/214 позовні вимоги задоволені повністю, а саме:

визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю ”Ореол-плюс” (03141 м. Київ. вул. Волгоградська, 10, код ЄДРПОУ 24929717) право власності на будівлю літера „Б”(продовольчий магазин), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волгоградська, 10, загальною площею 191,6 кв. м., в тому числі основна частина „Б” - 136,5 кв. м., прибудова „б”-40,7 кв. м., прибудова „б1” - 4,2 кв. м., прибудова „б2”-4,0 кв. м., сходи -1,7 кв. м., сходи - 4,5 кв. м.;

зобов’язано Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю„Ореол-плюс” (03141м.Київ. вул. Волгоградська, 10, код ЄДРПОУ 24929717) право власності на будівлю літера „Б”(продовольчий магазин), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волгоградська, 10, загальною площею 191,6 кв. м., в тому числі основна частина „Б” - 136,5 кв. м., прибудова „б”-40,7 кв. м., прибудова „б1” - 4,2 кв. м., прибудова „б2”-4,0 кв. м., сходи -1,7 кв. м., сходи - 4,5 кв. м.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині визнання права власності, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині та припинити провадження у справі в частині зобов’язання зареєструвати право власності.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що Позивач, при зверненні до Бюро з проханням зареєструвати його право власності на об’єкт нерухомості, не надав при цьому правовстановлюючий документ, отже Бюро правомірно відмовило в реєстрації права власності .

Представники сторін в судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили, з огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до установчих документів Позивача, що надані до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ореол-плюс” було створено внаслідок реорганізації ПП „Ореол-плюс” та є його правонаступником.

Згідно листа №096-1695/01 від 24.07.1997р. Залізничної районної державної адміністрації, спільним рішенням постійної депутатської комісії з питань землекористування Залізничної районної Ради народних депутатів і комісії Райдержадміністрації з питань упорядкування розміщення та утримання малих архітектурних форм, рекламоносіїв на території району, протокол №17 від 14.07.1997року, ПП „Ореол-плюс” надано згоду на розміщення павільйону по вул. Волгоградській, 10 для реалізації овочевої продукції вітчизняного виробництва і продуктів харчування.

07.04.1998року ПП „Ореол-плюс” був отриманий лист-дозвіл №002-251 на проведення проектно-вишукувальних робіт по розміщенню павільйону та благоустрою прилеглої території по вул. Волгоградська, 10 у Залізничному районі м. Києва.

Відповідно до листа-дозволу №002-251 від 07.04.1998р. на проведення проектно-вишукувальних робіт, архітектурно-планувального завдання, затвердженого 30.10.1997р. заступником начальника Головкиївархітектури Київської міської Держадміністрації, завдання на проектування, ПП „Ореол-плюс” в архітектурно-проектному бюро „Іверія” було замовлено проект будівництва торгівельного павільйону по вул. Волгоградській, 10 в м. Києві .

Експертним висновком управління Державної пожежної охорони ГУ МВС України в м. Києві №54/5/4223від 15.11.1998р. та заключенням по проекту будівництва №793 від 14.12.1998року Головного державного санітарного лікаря м. Києва проект будівництва торгового павільйону по вул. Волгоградській, 10 в м. Києві погоджено.

Позивачем надано до матеріалів справи проект будівництва торгового павільйону по вул. Волгоградській, 10 в м. Києві, який включив в себе загальні пояснювальні записки, генплан, архітектурно-будівельні рішення, організацію будівництва, кошторисні розрахунки. Даний проект будівництва виконаний архітектурно-проектним бюро „Іверія” у відповідності з діючими нормами та правилами.

Відповідно до листів Головного управління з питань торгівлі та побутового обслуговування населення №041-561 від 05.04.1999р., Управління економіки Київської міської державної адміністрації №049-07/5394 від 19.11.1997р., Головного управління містобудування та архітектури №07-6256 від 04.10.1999р., Київського міського управління земельних ресурсів №03-16/613 від 05.03.1998р ПП „Ореол-плюс” було надано дозвіл на будівництво торгівельного павільйону по вул. Волгоградська, 10.

В підтвердження законності проведення будівельних робіт по будівництву торгівельного павільйону по вул. Волгоградська, 10 в м. Києві, Позивачем надано наступні документи. Договір на право тимчасового користування землею (зокрема, на умовах оренди), що укладений між ПП „Ореол-плюс” та Залізничною районною Радою народних депутатів м. Києва строком до 31.12.1999р.. Рішення Київської міської ради №61/1038 від 02.11.2000р. відповідно до якого ПП „Ореол-плюс” погоджено місце розташування торговельного павільйону по вул. Волгоградській, 10 у Залізничному районі на землях міської забудови, орієнтовною площею 0,028га.. Договір резервування земельної ділянки від 12.11.2002 року, що укладений між ТОВ „Ореол-плюс” та Київською міською радою в особі Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, згідно якого Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від імені Київської міської ради на підставі її рішення від 02.11.2000р. №61/1038 „Про погодження місць розташування об’єктів” здійснило резервування за позивачем-інвестором (забудовником) земельної ділянки площею 0,0294га для розташування торгівельного павільйону на вул. Волгоградській, 10 у Солом'янському районі м. Києва в межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до пункт 2 даного договору термін резервування земельної ділянки до 02.11.2003р.

Як видно з матеріалів справи, первинною вимогою Позивача є визнання права власності на об’єкт нерухомого майна –не житлова будівля загальною площею 191,6 кв. м по вул. Волгоградська, 10 в м. Києві, яке складається: основна частина „Б” - 136,5 кв. м., прибудова „б”-40,7 кв. м., прибудова „б1” - 4,2 кв. м., прибудова „б2”-4,0 кв. м., сходи -1,7 кв. м., сходи - 4,5 кв. м..

Місцевим господарським судом встановлено, що будівельні роботи по будівництву торгівельного павільйону по вул. Волгоградська, 10. в м. Києві здійснювалось власними коштами Позивача. Даний факт, в свою чергу, підтверджується договором підряду №15/09-99 від 15 вересня 1999р, що укладений між ПП „Ореол-плюс” та Акціонерним товариством відкритого типу „Реконструкціям, відповідно до п.1 якого генеральний підрядчик прийняв на себе виконання робіт по будівництву торговельного павільйону по вул. Волгоградській, 10 у Залізничному рані м. Києва та платіжні доручення і податкові накладні, які свідчать про придбання Позивачем будівельних матеріалів та оплату виконання будівельних робіт. Також, Позивачем надано суду договір кредитної лінії №001004456 від 23.11.2000р., укладений між Позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк”, відповідно до п. 1.2 договору кредит надавався Позивачу на придбання матеріалів для завершення будівництва торгового павільйону.

Відповідно до п.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила(створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Враховуючи, що судом першої інстанції встановлено, що фінансування будівельних робіт відбулося за рахунок власних коштів ТОВ „Ореол-плюс”, що в свою чергу робить позивача правомірним володільцем будівлі літера „б” по вул. Волгоградська, 10 в м. Києві.

Таким чином, право власності не ставиться під сумнів, тому такі вимоги Позивача є безпідставними.

Спір виник на підставі того, що Позивач звернувся до Відповідача з проханням зареєструвати право власності на відповідне нерухоме майно, але отримав відмову.

Суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення прийшов до висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації права власності, а отже, позовні вимоги є обґрунтованими та законними, та підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Державна реєстрація прав здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав (ч.4. ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”).

До створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, (п. 5. Розділу V „Прикінцеві положення” вказаного Закону).

Бюро здійснює реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів, які зазначені у Наказі Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 „Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно” та ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Відповідно до пункту 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.02 року реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів „Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” №923 від 08.10.08р. прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається ІДАБК в м. Києві.

Оформлення права власності здійснюється уповноваженими органами державної влади, а саме Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, оскільки відповідно до п.4.1. та п.п.4.1.2 п.4 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням КМДА від 27 жовтня 2009 року N1227, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності на збудовані, перебудовані (переплановані), реконструйовані, реставровані не житлові будівлі, їх частини (приміщення), споруди.

Позивач по справі не звернувся до вищезазначеного органу (у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача по справі до управління з метою оформлення права власності), на який законодавством покладено функцію оформляти право власності, а саме свідоцтво про право власності, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності.

Таким чином, реєстрація об’єкта права власності здійснюється лише після того, як суб’єкт виконає вищевказану процедуру і оформить своє право власності в Головному управлінні комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації і, відповідно, отримає свідоцтво на право власності.

У зв'язку з вищезазначеним, судова колегія констатує, що Бюро правомірно відмовило зареєструвати право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна.

Таким чином, в позові в частині визнання права власності слід відмовити.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів.

Згідно із п. 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір підпадає під визначення адміністративної справи в розумінні ст. 3 КАС України, оскільки комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації виконують делеговану, в силу закону, публічно-правову функцію.

Отже позовні вимоги, пред'явлені до Бюро, в частині зобов’язання вчинити дії, а саме зареєструвати право власності на об’єкт нерухомого майна підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, тому, відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, провадження у даній справі підлягає припиненню, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Натомість, вимоги Позивача щодо визнання права власності на об’єкт нерухомого майна не підлягають задоволенню, оскільки, як зазначалось вище, будівництво торгівельного павільйону по вул. Волгоградська, 10 в .Києва було здійснено за рахунок власних коштів Позивача, тому в силу ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а особа яка створила річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі. Таким чином, вищезазначені вимоги є безпідставними, оскільки право власності Позивача на дане майно ніким не оспорюється і відсутні докази порушення його прав та законних інтересів в цій частині позову.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об’єкти нерухомого майна” підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові в частині визнання права власності та припинення провадження у справі в частині зобов’язання вчинити дії.

Витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об’єкти нерухомого майна” задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2010р. у справі № 2/214 скасувати повністю.

3. Прийняти рішення, яким відмовити в позові в частині визнання права власності на будівлю літера „Б”(продовольчий магазин), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волгоградська, 10, загальною площею 191,6 кв. м., в тому числі основна частина „Б” - 136,5 кв. м., прибудова „б”-40,7 кв. м., прибудова „б1” - 4,2 кв. м., прибудова „б2”-4,0 кв. м., сходи -1,7 кв. м., сходи - 4,5 кв. м.

4. Провадження у справі № 2/214 в частині зобов’язання зареєструвати право власності на будівлю літера „Б”(продовольчий магазин), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волгоградська, 10, загальною площею 191,6 кв. м., в тому числі основна частина „Б” - 136,5 кв. м., прибудова „б”-40,7 кв. м., прибудова „б1” - 4,2 кв. м., прибудова „б2”-4,0 кв. м., сходи -1,7 кв. м., сходи - 4,5 кв. м. припинити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ореол-плюс” (м. Київ, вул. Волгоградська, 10, код ЄДРПОУ 24929717, р/р 20400200014456 в Залізничній філії АКБ „Укрсоцбанка” м. Києва, МФО 322034 або з будь-якого іншого рахунку, який буде встановлений державним виконавцем при виконанні рішення суду) на користь Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об’єкти нерухомого майна” (м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В, р/р 2600488010497 в Михайлівському відділенні ПАТ КБ „Хрещатик” м. Києва, МФО 300830, код ЄДРПОУ 03359836) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

7. Справу № 2/214 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

13.01.11 (відправлено)