Рішення № 13506584, 20.01.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.11

Справа № 10/158-10.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М., розглянувши матеріали справи №10/158-10

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»,

м. Суми

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Сумська фабрика «Індтрикотаж», м. Суми

про стягнення 8627,28 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Пилипенко О.В.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 8627,28 грн. заборгованості (в т.ч. 5605,40 грн. основного боргу, 476 грн. пені, 605,89 грн. 3% річних, 1939,99 грн. інфляційних) за договором № 1651-Т від 01.10.2006 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, ухвала суду від 23.12.2010р. про відкладення розгляду справи направлена на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, а саме: м. Суми, вул. Охтирська, 18 повернута поштовим відділенням з відміткою «такої фірми немає». Суд вважає що відповідач був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи оскільки дійсно відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 543351 (а.с. 38) відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю Сумська фабрика «Індтрикотаж» знаходиться за тією ж адресою, що зазначена і в позовній заяві, а саме: м. Суми, вул. Охтирська, 18.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1651-Т від 01.10.2006 року позивач зобов'язується надавати відповідачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач в свою чергу зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 3.3. договору, укладеного між сторонами даного спору, відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен сплачувати позивачеві вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Відповідно до п. 3.5. договору, укладеного між сторонами, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, але не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергію, у зв’язку з чим виникла заборгованість за період з жовтня 2009 року по 03.11.2010р. року у розмірі 5605,40 грн., що підтверджується відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2009р. по 03.11.2010р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідачем доказів сплати 5605,40 грн. основного боргу не подано, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, стст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 5.1.5. договору, укладеного між сторонами даного спору, за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, відповідачу нарахована пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення, яка згідно з поданим позивачем розрахунком за період з 08.05.2010р. по 03.11.2010р. становить 476 грн.

Пеня в сумі 476 грн. передбачена умовами договору, нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, стст. 231, 232 Господарського кодексу України, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Також позивач просить стягнути з відповідача згідно поданих розрахунків 605,89 грн. 3% річних за період з 11.11.2009р. по 03.11.2010р. та 1939,99 грн. інфляційні збитки за період з 11.11.2009р. по 03.11.2010р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1939,99 грн. інфляційних та 605,89 грн. 3% річних також підлягають задоволенню судом.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись стст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сумська фабрика «Індтрикотаж» (м. Суми, вул. Охтирська, 18, і.к. 05430952) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, і.к. 33698892) 8627,28 грн. заборгованості (в т.ч. 5605,40 грн. основного боргу, 476 грн. пені, 605,89 грн. 3% річних, 1939,99 грн. інфляційних), а також 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили за заявою особи на користь якої ухвалене дане рішення.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2011 р.