Ухвала суду № 13506424, 14.01.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.01.11

Справа №19/66-10.

Господарський суд Сумської області у складі: судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

кредиторів – ТОВ НВП «Облтехіноцентр» Солдаткін І.В. (дов. б/н від 11.01.2010р.)

боржника – не з’явився

розпорядник майна – Сисоєв О.В (ліц. АВ №547680 від 27.07.2010р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №19/66-10

за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія», м.Київ

до боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Техіноцентр» (м.Суми, вул. Білопільський шлях, 17, ід. код 33133967)

про визнання банкрутом, -

встановив :

В судовому засіданні 13.01.2011р. було оголошено перерву до 11:00 год. 14.01.2011р. для виготовлення вступної та резолютивної частини ухвали.

Після перерви представники кредиторів: ВАТ «СТ Гарантія» та Сумської МДПІ в судове засідання не з’явились про причини неявки належним чином суд не повідомили.

Представник боржника в судове засідання не з’явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Ухвалою від 22.07.2010 року господарський суд Сумської області у підготовчому засіданні зобов'язав кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія» у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення судом справи про банкрутство, в якому зазначити: повне найменування боржника, його поштову адресу та банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна. Визнав розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія» в сумі - 386889 грн. 37 коп. основного боргу, 6577 грн. 12 коп. інфляційних збитків, 1558 грн. 16 коп. 3% річних. Розпоряднику майна разом з керівником боржника розглянути вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і підписаний розпорядником майна та керівником боржника реєстр вимог кредиторів не пізніше ніж за три дні до попереднього засідання подати суду. Зобов'язав розпорядника майна виконати всі обов'язки, передбачені ч.9 статті 13, ч.5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», надати у попереднє засідання суду аналіз фінансової, господарської і інвестиційної діяльності боржника, його положення на товарному ринку на час проведення попереднього засідання суду. Зобов'язав керівника боржника разом з розпорядником майна боржника здійснити інвентаризацію всіх активів боржника, копії актів інвентаризації надати суду. Попереднє засідання господарського суду призначив на 19 жовтня 2010 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: м.Суми, пр.-т. Шевченка 18/1, к.315.

На виконання вимог зазначеної ухвали 03.08.2010 року в газеті «Голос України» №142 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Техіноцентр».

До суду 19.10.2010 року від арбітражного керуючого надійшов реєстр вимог кредиторів підписаний розпорядником майна та керівником боржника.

Ухвалою суду від 23.12.2010р. попереднє засідання відкладено на 13.01.2011р.

Представники кредиторів були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду даної справи, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні другого аркушу ухвали від 23.12.2010 року про відправку даної ухвали кредиторам, боржнику та розпоряднику майна та звукозаписом судового засідання від 13.01.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників кредиторів та розпорядника майна, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Згідно частини 6 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія».

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума кредиторських вимог ініціюючого кредитора складає 477562, 50 грн.

Заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором – ТОВ «Зерноторгівельна компанія» в сумі 477562, 50 грн. підтверджується документами доданими до заяви про порушення справи про банкрутство, а саме: платіжними дорученнями та рішення господарського суду ( а.с. 6-10 том1).

19.10.2010р. та 26.10.2010р. від боржника надійшли заперечення щодо вимог кредиторів, в яких зокрема вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія» боржником визнані повністю. (а.с.140 том 1, а.с. 71-78 том 2).

У судовому засіданні присутні представники кредиторів та розпорядник майна не заперечують проти внесення зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія» та включення їх в реєстр вимог кредиторів в сумі - 477562, 50 грн.

Щодо вимог Науково - виробничого підприємства «Обласний технічний інноваційний центр» у формі ТОВ.

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума кредиторських вимог складає 493487,04 грн.

Заборгованість боржника перед Науково - виробничим підприємством «Обласний технічний інноваційний центр» у формі ТОВ на суму 491079,52 грн. кредитор обгрунтовує документами доданими до заяви поданої 01.09.2010 року до господарського суду Сумської області в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: копіями рішень господарського суду Сумської області від 21.01.2010р. у справі №4/315-09 та від 25.03.2010р. у справі №5/27-10, копіями договорів купівлі – продажу, рахунків – фактур, банківських виписок та іншими документами ( а.с. 39-67 том 1).

19.10.2010р. від кредитора надійшла заява про уточнення своїх вимог до боржника в якій він просить визнати грошові вимоги в сумі 487729,30 грн., мотивуючи свою заяву тим, що сума вимог кредитора до боржника зменшилась на 3350,22 грн., оскільки рішенням господарського суду від 02.09.2010р. у справі №10/79-10 позов кредитора до боржника було задоволено частково. ( а.с. 141 том 1).

19.10.2010р. від боржника надійшли заперечення проти вимог кредитора. У своїх запереченнях боржник визнає грошові вимоги кредитора в сумі 173934,40 грн., а решту вимог боржник не визнає у зв’язку зі сплином строків позовної давності по вимогам кредитора, що випливають з договорів від 02.02.2006р., 27.01.2006р., 10.03.2006р., 17.05.2006р. укладених між боржником та кредитором. Також боржник посилається на інші обставини викладені у запереченнях. ( а.с. 140 том 1).

19.10.2010р. від кредитора надійшов відзив на заперечення боржника в якому кредитор відхиляє всі заперечення та просить суд визнати його грошові вимоги у повному обсязі. ( а.с. 145-146 том 1).

26.10.2010р. від кредитора надійшла заява про уточнення своїх вимог до боржника в якій він просить визнати грошові вимоги в сумі 490011,82 грн., мотивуючи свою заяву тим, що в заяві від 18.01.2010р. №18 (про уточнення) було допущено помилку в розрахунках. ( а.с. 62-70 том 2).

26.10.2010р. від боржника надійшло заперечення проти вимог кредитора. У своїх запереченнях боржник визнає грошові вимоги кредитора в сумі 168391,12 грн., а решту вимог боржник не визнає у зв’язку зі сплином строків позовної давності. Також боржник посилається на інші обставини викладені у запереченнях. ( а.с. 71-78 том 2).

У судовому засіданні представник кредитора просить визнати його вимоги у повному обсязі та включити в реєстр вимог кредиторів.

У судовому засіданні присутні представники кредиторів та розпорядник майна не заперечують проти внесення зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників кредиторів та розпорядника майна, суд дійшов висновку про визнання вимог Науково - виробничого підприємства «Обласний технічний інноваційний центр» у формі ТОВ та включення їх в реєстр вимог кредиторів у повному обсязі – в сумі 490011,82 грн., враховуючи наступне.

Вимоги кредитора підтверджуються копіями рішень господарського суду Сумської області від 21.01.2010р. у справі №4/315-09 та від 25.03.2010р. у справі №5/27-10, копіями договорів купівлі – продажу, рахунків – фактур, банківських виписок та іншими документами ( а.с. 39-67 том 1).

Що стосується заперечень боржник проти вимог кредитора у зв’язку зі сплином строків позовної давності по вимогам кредитора, що випливають з договорів від 02.02.2006р., 27.01.2006р., 10.03.2006р., 17.05.2006р. укладених між боржником та кредитором, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.06.2010р. боржником перераховувалися кошти кредитору на виконання зобов’язань по договорам, строк позовної давності по яким на думку боржника сплинув, а тому перебіг строку позовної давності починається із зазначеної дати (а.с.62 том 1.).

Враховуючи вищевказане, кредитором заявлено свої грошові вимоги до боржника в межах строків позовної давності.

Щодо вимог Сумської міжрайонної державної податкової інспекції.

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума кредиторських вимог складає 97702,02 грн.

Заборгованість боржника перед кредитором – Сумською МДПІ в сумі 97702,02 грн. підтверджується документами доданими до заяви поданої 03.09.2010 року до господарського суду Сумської області в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: копіями податкових декларацій, корінців податкових повідомлень - рішень ( а.с. 68-73 том 1).

19.10.2010р. від боржника надійшли заперечення щодо вимог кредиторів, в яких зокрема вимоги Сумської МДПІ боржником визнані повністю. (а.с.140 том 1).

26.10.2010р. від боржника надійшло заперечення проти вимог кредитора у зв’язку з пропуском Сумською МДПІ 30 - денного строку на звернення до суду, встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». (а.с.71-78 том 2).

12.11.2010р. від кредитора надійшли пояснення в яких Сумська МДПІ зазначає, що заяву з грошовими вимогами було кредитором надано розпоряднику майна в межах строку встановленого законом - 02.09.2010р. (а.с.99 том 2).

У судовому засіданні представник кредитора просить визнати його вимоги у повному обсязі та включити в реєстр вимог кредиторів.

У судовому засіданні присутні представники кредиторів та розпорядник майна не заперечують проти внесення зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання вимог Сумської МДПІ та включення їх в реєстр вимог кредиторів в сумі - 97702,02 грн., як такі, що підтверджуються матеріалами справи, по суті визнаються боржником, заявлені до суду у встановленому законом порядку.

Щодо вимог Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія».

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума кредиторських вимог складає 1201931,33 грн.

В обґрунтування своїх вимог кредитор – ВАТ «СТ «Гарантія» в сумі 1201931,33 грн. посилається на документи додані ним до заяви поданої 06.09.2010 року до господарського суду Сумської області (штемпель пошти від 01.09.2010р.) в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: копіями договору про визнання боргу та відступлення права вимоги, договору поруки, векселю від 08.09.2008р. ( а.с. 74 – 85 том 1).

19.10.2010р. та 26.10.2010р. від боржника надійшли заперечення щодо вимог кредиторів, в яких зокрема вимоги ВАТ «СТ «Гарантія» боржником визнані повністю. (а.с.140 том 1).

27.10.2010р. від кредитора надійшли додаткові пояснення щодо заявлених вимог в яких ВАТ «СТ «Гарантія» підтримує свої вимог до боржника. (а.с.79-82 том 2).

27.10.2010р. від розпорядника майна надійшли заперечення стосовно визнання боржником вимог ВАТ «СТ «Гарантія». В своїх запереченнях розпорядник майна вказує на те, що вексель від 08.09.2008р. на який посилається кредитор, не скріплений печаткою векселедавця та допущені інші порушення при його оформленні, договір від 14.12.2009р. про визнання боргу та відступлення права вимоги був укладений без погодження розпорядником майна ДП «Ресурс – Гарантія» АСТ «Гарантія», що є порушенням ч.13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». (а.с.83-84 том 2). Також розпорядник майна посилається на інші обставини викладені в запереченнях.

13.01.2011р. від кредитора надійшли додаткові пояснення стосовно заявлених вимог.

У судовому засіданні представник кредитора просить визнати зазначену суму та включити в реєстр вимог кредиторів.

У судовому засіданні розпорядник майна заперечує проти вимог ВАТ «СТ «Гарантія».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників кредиторів та розпорядника майна, суд дійшов висновку про відмову у визнанні вимог ВАТ «СТ «Гарантія» та включення їх в реєстр вимог кредиторів у повному обсязі - в сумі 1201931,33 грн., враховуючи наступне.

В обґрунтування своїх вимог кредитор посилається на договір про визнання боргу та відступлення права вимоги, договір поруки, вексель від 08.09.2008р. ( а.с. 74 – 85 том 1).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;

безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

В порушення вимог зазначено статті закону кредитор не надав суду належних доказів вимог щодо грошових зобов'язань до боржника.

Що стосується вимог кредитора в частині 849391,72 грн.

Договір від 14.12.2009р. про визнання боргу та відступлення права вимоги на суму 849391,72 грн. був укладений без погодження розпорядником майна ДП «Ресурс – Гарантія» АСТ «Гарантія», що є порушенням ч.13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до вимог ч.3 статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» (в редакції що діяла на момент складення векселю) вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Вексель серії АА 0135696 від 08.09.2008р. на який посилається кредитор в порушення вимог ч.3 статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» не скріплений печаткою векселедавця.

При видачі векселю був первісно визначений строк платежу 08.09.2009р., який був змінений векселедавцем на 14.12.2009р.

Відповідно до вимог ч.3 статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» (в редакції що діяла на момент складення векселю) зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.

В порушення вимог ч.3 статті 5 та статті 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні» зміни до векселю були внесені без підпису головного бухгалтера та згоди держателя векселя на їх внесення.

Згідно статті 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Згідно ч.1 статті 77 Конвенції від 07.06.1930 «Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі» до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Згідно статті 38 Конвенції від 07.06.1930 «Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі» держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Пред'явлення переказного векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню для платежу.

Згідно статті 53 Конвенції від 07.06.1930 «Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі» після закінчення строків, встановлених:

для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення;

для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі;

для пред'явлення для платежу у разі застереження "обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

У разі непред'явлення для акцепту протягом строку, обумовленого трасантом, держатель втрачає своє право регресу у неакцепті, а також у неплатежі, якщо тільки із змісту умови не випливає, що трасант лише мав на увазі звільнити себе від відповідальності за акцепт.

Якщо застереження про строк для пред'явлення міститься в індосаменті, то тільки індосант може посилатися на нього.

Згідно статті 78 Конвенції від 07.06.1930 «Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі» векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення.

Кредитором в порушення зазначених норм до своєї заяви не додано доказів пред’явлення векселю до платежу у визначений у векселі строк – 14.12.2009р. або в один із наступних робочих днів.

Тому, у зв’язку з непред’явденням векселю до платежу у встановлений строк, його держатель втратив права за ним стосовно векселедавця.

Відповідно до пунктів 2-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» розглядаючи спори, пов'язані з обігом векселів, суди мають перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель).

Відповідно до статті 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Виходячи з цього визначення здійснення або передача посвідчених цінним папером прав можливі тільки за умови його пред'явлення.

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» і статтею 14 Закону України від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Таким чином, норми вексельного законодавства не можна застосовувати до зобов'язань, оформлених на електронних і магнітних носіях.

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у статті 1, а простого - у статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 статті 196 Цивільного кодексу України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 статті 2, абзацах 2 - 4 статті 76 Уніфікованого закону. Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили. Відхилення цієї вимоги не є перешкодою для пред'явлення самостійного позову на підставі загальних норм цивільного законодавства, зокрема тих, що регулюють відносини за позикою. Проте не може бути відхилена вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі векселя, який містить виправлення, пошкодження тощо, за умови збереження його обов'язкових реквізитів.

При вирішення питання про наявність вексельних зобов'язань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов'язаних за векселем осіб.

Згідно з ч. 3 статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Вказаною нормою Закону встановлено, що при видачі векселів від імені фізичних осіб підпис повинен містити паспортні дані та ідентифікаційний номер фізичної особи. Ці дані є обов'язковими реквізитами підпису фізичної особи, і без їх зазначення її не можна вважати векселедавцем (трасантом).

Виняток становлять підписи фізичних осіб, які через свої релігійні чи інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи. У паспорті таких фізичних осіб повинна бути відмітка органу внутрішніх справ про наявність у них права на здійснення платежів без ідентифікаційного номера, передбачена Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. N 602/1226, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944).

За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної або фізичної особи останній теж слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (статті 2 Уніфікованого закону).

Відповідно до ч.2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевказане кредитором в обгрунтування своїх вимог до боржника не надано суду належним чином оформленого векселя, який може розглядатися як цінний папір, не додано доказів пред’явлення векселя до платежу та доказів вчинення протесту в платежі.

Враховуючи вищевказане, вексель АА 0135696 від 08.09.2008р. на який посилається кредитор не є належним доказом його вимог до боржника.

Що стосується 307414,61 грн. які ґрунтуються на договорі від 14.12.2009р. про визнання боргу та відступлення права вимоги, який був укладений між ДП «Ресурс Гарантія» АСТ «Гарантія», ВАТ «СТ Гарантія» та ТОВ «НВП Техіноцентр», то як зазначалося вище він був укладений з порушеннями ч.13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без погодження розпорядником майна ДП «Ресурс – Гарантія» АСТ «Гарантія».

Відповідно до вищезазначеного договору ДП «Ресурс Гарантія» АСТ «Гарантія» має заборгованість перед ВАТ «СТ Гарантія» в сумі 307414,61 грн. Далі ВАТ «СТ Гарантія» уклало 15.12.2009р. з ТОВ «НВП Техіноцентр» договір поруки за яким ТОВ «НВП Техіноцентр» бере на себе солідарне зобов’язання перед ВАТ «СТ Гарантія» відповідати по боргам ДП «Ресурс Гарантія» АСТ «Гарантія» за договором про відступлення права вимоги на суму 307414,61 грн.

Крім того, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.10.2009р. порушено провадження у справі №4/144б/44б про банкрутство ДП «Ресурс Гарантія» АСТ «Гарантія», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Постановою господарського суду Чернігівської області від 16.02.2010р. ДП «Ресурс Гарантія» АСТ «Гарантія» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Тому, грошові вимоги в сумі 307414,61 грн. кредитор ВАТ «СТ Гарантія» повинен був заявляти як поточні вимоги в справі №4/144б/44б про банкрутство ДП «Ресурс Гарантія» АСТ «Гарантія», як такі що виникли в процедурі розпорядження майном.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для визнання кредиторських вимог ВАТ «СТ Гарантія».

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс».

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума кредиторських вимог складає 482412,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог кредитор – ТОВ «Югтранзитсервіс» в сумі 482412,95 грн. посилається на документи додані ним до заяви поданої 09.09.2010 року до господарського суду Сумської області (штемпель пошти від 31.08.2010р.) в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: копією видаткової накладної від 08.02.2007р. №ЮТ-0000015 та іншими документами ( а.с. 86-104 том 1).

19.10.2010р. та 26.10.2010р. від боржника надійшли заперечення проти вимог кредитора. У своїх запереченнях боржник не визнає грошові вимоги кредитора в повному обсязі у зв’язку зі сплином строків позовної давності за зобов’язанням боржника перед кредитором ( а.с. 140 том 1, а.с. 71-78 том 2).

У судовому засіданні представники кредиторів та розпорядник майна вирішення питання щодо визнання вимог кредитора залишають на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників кредиторів та розпорядника майна, суд дійшов висновку про відмову у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс» та включення їх в реєстр вимог кредиторів у повному обсязі - в сумі 482412,95 грн., враховуючи наступне.

29.01.2007р. між кредитором і боржником було укладено договір №29/01-01 кп з додатком №1 поставки пшениці в кількості 1000 т. на суму 740000 грн. (а.с.74-76 том 2).

Кредитор свої зобов’язання за вказаним договором виконав та поставив боржнику пшеницю в кількості 1000 т. на суму 740000 грн. (а.с.92 том 1).

На виконання вимог зазначеного договору в період з 23.02.2007р. по 19.04.2007р. боржником було частково сплачено вартість поставленого товару в сумі 280000 грн., що визнають обидві сторони.

Залишок суми за поставлений товар боржник не сплатив. Кредитор за примусовим стягненням заборгованості до суду не звертався.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до п.5 додатку №1 до №29/01-01 кп боржник зобов’язувався оплатити кредитору 100% вартості товару в строк до 28.02.2007р.

Враховуючи, що останній платіж за вказаним договором було здійснено боржником 19.04.2007р. перебіг строку позовної давності почався 20.04.2007р. та закінчився 20.04.2010р., оскільки протягом зазначеного періоду кредитором не було вжито заходів з примусового стягнення заборгованості.

У зв’язку зі сплином строку позовної давності кредитор втратив право вимоги до боржника.

Тому, у суду відсутні правові підстави для визнання грошових вимог кредитора ТОВ «Югтранзитсервіс».

Щодо вимог Приватного підприємства «Агросфера».

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума кредиторських вимог складає 45719,50 грн.

Заборгованість боржника перед кредитором – Приватним підприємством «Агросфера» в сумі 45719,50 грн. підтверджується документами доданими до заяви поданої 10.09.2010 року до господарського суду Сумської області (штемпель пошти від 02.09.2010р.) в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: копією рішення господарського суду Сумської області від 27.03.2008р. у справі №14/40-08, яке було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій (а.с. 105-125 том 1).

18.10.2010р. від кредитора надійшло уточнення його грошових вимог в якому ПП «Агросфера» зазначає, що на даний час заборгованість боржника перед кредитором складає 43541,01 грн. (без судових витрат), оскільки боржником частково погашено заборгованість, а саме на 1608,99 грн. (а.с.137 том 1).

19.10.2010р. від боржника надійшли заперечення щодо вимог кредиторів, в яких зокрема вимоги ПП «Агросфера» боржником визнаються у розмірі 43919,50 грн., оскільки як зазначає боржник, ним було перераховано кредитору частину боргу в сумі 1800 грн. (а.с.140 том 1).

26.10.2010р. від боржника надійшли заперечення щодо вимог кредиторів, в яких зокрема вимоги ПП «Агросфера» боржником визнаються у розмірі 43541,11 грн. (а.с. 71-78 том 2).

У судовому засіданні представники кредиторів та розпорядник майна не заперечують проти визнання грошових вимог кредитора та внесення їх до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання вимог ПП «Агросфера» та включення їх в реєстр вимог кредиторів в сумі – 43541,11 грн.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Згідно частини 6 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Розглянувши заяви кредиторів, враховуючи, що фінансовий стан підприємства за час, що пройшов з моменту порушення провадження у справі і введення мораторію не покращився, суд вважає за необхідне затвердити реєстр вимог кредиторів, визнати погашеною кредиторську заборгованість боржника, яка не була заявлена конкурсними кредиторами, і зобов'язати розпорядника майна і керівництво підприємства провести збори кредиторів.

Керуючись статтями 1, 13, 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтями 1, 5, 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні», п.2-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», статтями 38, 53, 77, 78 Конвенції від 07.06.1930 «Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі», статтями 194, 257, 261 Цивільного кодексу України, статтями 34, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив :

1. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Техіноцентр» в наступному складі:

- визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія» та включити їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 477562, 50 грн.;

- визнати вимоги Науково - виробничого підприємства «Обласний технічний інноваційний центр» у формі ТОВ та включити їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 490011,82 грн.;

- визнати вимоги Сумської міжрайонної державної податкової інспекції та включити їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 97702,02 грн.;

- визнати вимоги Приватного підприємства «Агросфера» та включити їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 43541,11 грн.

2. У визнання грошових вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів в сумі 1201931,33 грн. Відкритому акціонерному товариству «Страхове товариство «Гарантія» – відмовити.

3. У визнанні грошових вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів Товариству з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс» в сумі 482412,95 грн. – відмовити.

4. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання - вважати погашеними.

5. Розпоряднику майна боржника письмово повідомити кредиторів про час і місце проведення перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися в строк до 05 лютого 2011 року.

6. Призначити засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання його банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, чи припинено провадження у справі про банкрутство (підсумкове засідання) на 17 лютого 2011 року о 10 год. 10 хв. у приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка, 18/1, каб. № 315.

7. Розпоряднику майна в строк до підсумкового засідання надати суду протокол зборів кредиторів на яких буде обрано комітет кредиторів та протокол засідання комітету кредиторів з пропозиціями господарському суду щодо подальшого застосування до боржника процедур банкрутства.

8. Копію даної ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майна.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова