Рішення № 135062791, 23.03.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/320/26

Провадження № 2/0158/401/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ЗАОЧНЕ/

23 березня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Корецької В.В.

за участю секретаря - Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «ФК «Ейс» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.04.2021 року між ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладено кредитний договір №882646741 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» відступило на користь ТзОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором №882646741 від 24.04.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

05.08.2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов ТзОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором №882646741 від 24.04.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

10.07.2025 року між ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу №10/07/25-Е, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67984,70 грн., з яких 22000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45984,70 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором не погашається, проценти за користування кредитними коштами позичальником не сплачуються, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за кредитним договором, відповідач порушив норми законодавства та умови кредитного договору.

На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача в свою користь заборгованість в розмірі 67984,70 грн., а також суму понесених судових витрат.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.01.2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Станом на дату розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» не з`явився, згідно позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відтак, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до статті 280 ЦПК України.

Крім того, оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.04.2021 року між ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладено кредитний договір №882646741 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов Кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у виді ліміту кредитної лінії в сумі 2100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. В подальшому відповідач по справі ОСОБА_1 збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22000,00 грн. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за процентною ставкою, що становить 1,7 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним /а.с.7-18/.

Пунктом.1.8. договору передбачено, сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення ним протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х-Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів.

Відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав у строки, передбачені договором, кредит та проценти за його користування не сплатив у повному обсязі, порушивши вимоги кредитного договору та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» відступило на користь ТзОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором №882646741 від 24.04.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 /а.с. 19-24/.

05.08.2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов ТзОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором №882646741 від 24.04.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 /а.с.25-28/.

10.07.2025 року між ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу №10/07/25-Е, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67984,70 грн., з яких 22000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45984,70 грн. - сума заборгованості за відсотками /а.с. 29-33/.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані обставини свідчать про те, що на даний час ТОВ «ФК «Ейс» є кредитором у зобов`язанні по виконанню договору №882646741 від 24.04.2021 року і саме йому належить право вимоги до відповідача.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Разом з тим, згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Відповідно до договору №882646741 від 24.04.2021 року та додаткових угод до нього, які є невід`ємною частиною вказаного договору, ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит в розмірі 22000 грн строком на 30 днів.

Отже, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом за вказаним договором не більше 30 днів.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 22000 грн, виходячи з розрахунку: 22000 грн (тіло кредиту) х 1,7 % (базова відсоткова ставка) х 30 днів (строк позики)/100.

Нарахування та стягнення із відповідача процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Враховуючи викладене, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №882646741 від 24.04.2021 в розмірі 33220, 00 грн, з яких: 22000,00 грн заборгованість по кредиту, 11220,00 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1300,95 грн. (2662,40 грн. х 33220 грн. / 67984,70 грн.).

Окрім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 7000 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додатковою угодою №25771235240 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копією довіреності від 11.08.2025 року.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи звернення до суду з позовною заявою, сформованою через підсистему «Електронний суд», віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін, часткове задоволення позову, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3420,47 грн (33220,00 грн х 7000 грн : 67984,70 грн).

Керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість кредитним договором №882646741 від 24.04.2021 року у розмірі 33220 (тридцять три тисячі двісті двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 1300 (одна тисяча триста) грн. 95 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3420 (три тисячі чотириста двадцять) грн. 47 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ківерцівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька