Постанова № 135062744, 23.03.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/171/26

Провадження № 3/156/125/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 04.02.2026 близько 18:50 год. за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме виражався в її сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство).

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином.

Однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п.7 ч.2 ст.129 Конституції України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 достовірно відомо про складення відносно нього даного протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності та його розгляд у Іваничівському районному суді Волинської області.

Відповідно до ч.2 ст.277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, розглядаються протягом доби.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом вжито всіх необхідних заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд даної справи та реалізації його права на участь при розгляді справи у суді, разом з цим, останній у судові засідання не з`являвся, про причини своїх неявок не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань з приводу протоколу не подав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що причини неявки ОСОБА_1 до суду є неповажними та враховуючи встановлені законодавством строки для розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також положення ст.268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, дійшов наступного до висновку.

Так, відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно із п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №206654 від 04.02.2026, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка повідомила, що її син ОСОБА_1 04.02.2026 прийшов додому у п`яному вигляді, ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, однак до реальних дій не вдався.

Слід зауважити, що за результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, уповноваженою службовою особою винесено стосовно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис із забороною у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Таким чином, суд та кваліфікує дії ОСОБА_2 , як домашнє насильство психологічного характеру щодо потерпілої та доходить висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, який відповідно до матеріалів справи раніше до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують його відповідальність, та вважає за необхідне піддати правопорушника адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, що становить 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн., стягнувши його на користь держави.

Штраф сплатити за реквізитами отримувач коштів: ГУК у Волинські області/с Литовеж/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313070106000003464.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Волинського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Н.Н. Комзюк